Рішення № 89404998, 25.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м. Київ № 826/14048/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"

до 1) Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі

Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів

України"

2) Капітана Миколаївського морського торговельного порту Рябчикова П.С.

про визнання протиправними дій, стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України", Капітана Миколаївського морського торговельного порту Рябчикова П.С. про визнання протиправними дій, стягнення матеріальної шкоди.

Ухвалами від 08.09.2016 відкрито провадження у справі та закінчено підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою від 09.03.2017 зупинено провадження для надання часу для примирення до завершення переговорного процесу.

У відповідь на запит суду Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" листом від 17.03.2020 б/н повідомило, що між учасниками переговорного процесу по спірним питання згоди не було досягнуто. При цьому, підстави для примирення сторін у майбутньому відсутні, оскільки переговорні процеси завершилися без відповідного результату, у зв`язку з чим ухвалою від 30.03.2020 поновлено провадження у справі.

13.05.2020 та 18.05.2020 до суду від Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України надійшли клопотання, в яких відповідач просить провести судове засідання в режимі відеоконференції, оскільки у зв`язку з дією карантину відсутня можливість для відрядження у місто Київ для участі у судовому засіданні.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Враховуючи, що надіслання клопотання про участь у режимі відеоконференції іншим учасникам справи є обов`язковою умовою для призначення відеоконференції, тоді як заявником не надано доказів направлення такого клопотання іншим учасникам справи, суд відмовляє у призначенні судового засідання за участі відповідача у режимі відеконференції.

19.05.2020 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представників позивача.

У зв`язку з вищенаведеним, відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи тривалий строк розгляду справи, з метою недопущення затягування розгляду справи та порушення прав та інтересів учасників справи, а також, враховуючи те, що учасниками справи надано письмові пояснення по суті позовних вимог, суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що через неправомірну відмову відповідачів у дозволі на захід до порту, позивач не зміг виконати вантажні операції, чим позивачу було завдано матеріальних збитків, які позивач просить стягнути з відповідачів у зв`язку з їх неправомірними діями.

Відповідач-1 проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов зазначаючи, що у зв`язку з відсутністю підтверджувальних документів на здійснення позивачем, як портовим оператором, навантажувально-розвантажувальних робіт у порту, зокрема, відповідної заявки не було включено до змінно-добового плану роботи організацію робіт за схемою «борт-борт», біля причалів силами та засобами клієнта, тому як наслідок у відповідача не було підстав для підтвердження заходу у порт плавзасобів позивача, та з метою забезпечення безпеки мореплавства та запобіганню порушення прав інших добросовісних суб`єктів господарювання, не було погоджено суднозахід плавзасобів позивача. Крім цього, відповідач зазначав, що даний спір є господарсько-правовим і підлягає розгляду господарським судом.

Відповідач-2 також заперечив проти позовних вимог, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов зазначаючи, що позивачем не доведено факт відмови у заході плавзасобів позивача до порту, тоді як сам Капітан Миколаївського морського торгівельного порту не порушував будь-яких прав позивача і є неналежним відповідачем, а правовідносини, що існують між сторонами мають характер господарських, а тому дана справа не підсудна адміністративним судам.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

28.12.2015 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «МТА сервіс ЛТД» було укладено договір про надання послуг з перевалки вантажу № 26-12-15, згідно якого позивач взяв на себе зобов`язання виконати перевантаження вантажу «кокс» з судна замовника на власні плавсклади та здійснити перевезення до Філії «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот».

З метою виконання своїх зобов`язань перед ТОВ «МТА сервіс ЛТД» позивач листом № 1028 від 15.07.2016 повідомив начальника та головного диспетчера Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» про захід суден позивача до Миколаївського морського порту з метою перевантаження вантажу «кокс» на причалі № 11 в кількості 15 000 тон з т/х «LEVANTES» та надав гарантію щодо оплати всіх портових зборів.

05.08.2016 директор філії «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот» звернувся до Капітана Миколаївського морського порту Рябчикова П.С. з листом № 1106 та до начальника Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» з листом № 1107, в яких вказував на те, що 04.08.2016 біля 23:00 буксир БТ-431 з плавкраном КПл-117 запросили дозвіл на захід до акваторії Миколаївського морського порту для подальшого швартування до борту т/х «LEVANTES», на що черговий портнагляду запропонував зв`язатися з диспетчером порту та не погодив суднозахід.

Капітан морського порту Рябчиков П.С. своїм листом від 05.08.2016 № КП-26/112-16 надав відповідь позивачу про те, що начальник чергової зміни служби капітана морського порту відмовив капітану БТ-431 с КПл-117 щодо дозволу на підхід до борту судна «LEVANTES», оскільки порт в особі головного диспетчера не підтвердив цей суднозахід, і без підтвердження портом підхідного нотіса флоту чергова служба капітана морського порту не може погоджувати його вхід на акваторію морського порту.

Начальник Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» своїм листом від 05.08.2016 № 18-14/4522 надав відповідь позивачу про те, що Адміністрація неодноразово письмово повідомляла філію «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот», як портового оператора, про необхідність надання письмової заявки відповідно до умов укладеного Договору від 09.03.2016 № 44-П-АМПУ-16 про взаємодію сторін під час агентування суден в морських портах України, проте такої заявки від АСК «Укррічфлот» на адресу Адміністрації не надходило.

У зв`язку із відмовою відповідачів щодо надання дозволу плавзасобам позивача на захід до Миколаївського морського порту, позивач був позбавлений можливості надати ТОВ «МТА сервіс ЛТД» послуги з перевалки вантажу з т/х «LEVANTES», у зв`язку з чим зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди.

Позивач, не погоджуючись з діями відповідачів щодо недопущення його плавзасобів до Миколаївського морського порту, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України від 17.05.2012 № 4709-VI «Про морські порти України» цей Закон регулює діяльність органів виконавчої влади, що здійснюють державне регулювання, управління, державний нагляд та контроль за безпекою мореплавства, нагляд та контроль у сфері діяльності морських портів, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, адміністрації морських портів України, власників морських терміналів, стивідорних компаній, інших суб`єктів господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, та споживачів їхніх послуг (товарів, робіт).

Відповідно до статті 14 Закону № 4709-VI організація судноплавства в акваторії морського порту здійснюється на основі розподілу функцій забезпечення безпеки мореплавства та нагляду (контролю) за безпекою мореплавства. Нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту. Безпека мореплавства в акваторії морського порту забезпечується адміністрацією морських портів України, власниками морських терміналів і гідротехнічних споруд, судновласниками, іншими суб`єктами господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, відповідно до законодавства і правил, визначених обов`язковими постановами по порту.

Частиною першою статті 17 Закону № 4709-VI визначено, що обов`язкові постанови по порту приймаються адміністрацією морських портів України за погодженням з капітаном морського порту та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті.

Відповідносто до підпункту 3 частини другої статті 17 Закону № 4709-VI обов`язкові постанови по порту містять специфічну для кожного морського порту інформацію, зокрема про порядок плавання суден в акваторії морського порту, на каналах і фарватерах (якщо вони не встановлені у правилах плавання, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту), включаючи правила заходу суден до морського порту і виходу з морського порту, порядок подання інформації про прибуття та відхід суден, порядок користування засобами зв`язку в акваторії морського порту, порядок надання лоцманських послуг.

Згідно з частиною першою статті 73 Кодексу торговельного мореплавства України правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності в морських портах визначаються цим Кодексом та Законом України "Про морські порти України".

Відповідно до частин першої, третьої статті 75 Кодексу торговельного мореплавства України державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях здійснюється капітаном морського порту. Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті. Капітан морського порту та служба капітана морського порту діють на підставі положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Капітан морського порту підпорядковується керівнику центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті (стаття 77 Кодексу торговельного мореплавства України).

Відповідно до підпункту 7 частини першої статті 78 Кодексу торговельного мореплавства України до функцій капітана морського порту належить нагляд за дотриманням вимог щодо порядку заходження суден у морський порт і виходу з морського порту, а також оформлення приходу суден у морський порт і виходу з морського порту.

Статтею 79 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в морському порту, що належать до його компетенції, обов`язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території цього морського порту. За порушення законодавства і правил щодо безпеки мореплавства та порядку в морському порту капітан морського порту має право накладати адміністративні стягнення відповідно до закону.

На виконання вищезгаданих статей Кодексу торговельного мореплавства України та Закону №4709-VI наказом Міністерства інфраструктури України від 27.06.2013 №430 затверджений Порядок оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту.

Згідно з пунктом 1.1 Порядку № 430 дія цього Порядку поширюється на судна, які заходять у морські порти України (крім морських рибних портів), капітанів морських портів, служби капітанів морських портів (далі - Служби) під час виконання ними процедур з оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден із морського порту та оформлення виходу суден із морського порту.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 430 інформування про прихід судна в порт здійснюється таким чином: капітан судна, що прямує в порт, зобов`язаний надавати портовим властям безпосередньо або через морського агента інформацію про підхід судна, яка містить дані, визначені цим пунктом. Ця інформація подається щонайменше за 24 години до очікуваного часу прибуття судна до морського порту України; або не пізніше часу, коли судно залишає попередній порт, якщо час плавання менше ніж 24 години; або якщо порт заходу невідомий або змінюється протягом плавання, як тільки ця інформація стане доступною.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2.2 Порядку № 430 у разі відсутності встановлених законодавством підстав для відмови у видачі дозволу на захід до порту капітан морського порту підтверджує дозвіл на захід цього судна засобами зв`язку.

Крім того, на виконання статті 17 Закону № 4709-VI в Миколаївському морському торговельному порту діють Обов`язкові постанови, затверджені наказом начальника ДП «Миколаївський морський торговельний порт» від 01.06.2009 № 315 та опубліковані в Повідомленнях мореплавцям від 22.01.2010.

Згідно з пунктом 3.1.2 Обов`язкових постанов капітан судна під час слідування судна у порт та на перевантажувальні термінали, зобов`язаний надати безпосередньо, або через агента на ім`я головного диспетчера порту або диспетчера перевантажувального терміналу і капітана порту інформацію про підхід судна.

Відповідно до пункту 3.1.6 Обов`язкових постанов адміністрація порту чи перевантажувального терміналу в особі чергового диспетчера, або начальник зміни Інспекції державного портового нагляду, інформує судно про місце його якірної стоянки або швартування та спосіб виконання навантажувально-розвантажувальних чи інших робіт не пізніше ніж за 2 години до приходу судна.

Пунктом 3.1.8 Обов`язкових постанов передбачено, що капітани суден, які прямують у порт або на перевантажувальні термінали або транзитом через портові води повинні повідомити відповідні осередки Інспекції державного портового нагляду про час входу у порт або на перевантажувальні термінали.

Відповідно до статті 75 Кодексу торговельного мореплавства України Міністерством інфраструктури України своїм наказом від 27.03.2013 № 190 затвердило Положення про капітана морського порту.

Згідно пункту 1.1 Положення № 190 це Положення встановлює порядок діяльності капітана морського порту та служби капітана морського порту в частині здійснення ними нагляду та забезпечення безпеки мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях. Капітан морського порту очолює службу капітана морського порту, яка входить до складу адміністрації морських портів України.

Пунктом 1.2 Положення № 190 передбачено, що капітан морського порту призначається на посаду і звільняється з посади Міністерством інфраструктури України за поданням Укртрансбезпеки. Капітан морського порту підпорядковується Голові Укртрансбезпеки. Капітан морського порту під час здійснення своїх повноважень керується Конституцією, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мінінфраструктури України, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням. У частині питань, які стосуються здійснення нагляду та забезпечення безпеки мореплавства, капітан морського порту у тому числі керується наказами Укртрансбезпеки, виданими в межах її компетенції.

Згідно з пунктом 3.2 Положення № 190 капітан морського порту та працівники Служби зобов`язані у встановленому чинним законодавством порядку приймати рішення у відповідності до вимог законодавства з питань безпеки мореплавства.

Як вбачається з листа Капітана морського порту Рябчикова П.С. від 05.08.2016 № КП-26/112-16 начальник чергової зміни служби капітана морського порту відмовив судам позивача щодо дозволу на вхід до порту не через порушення судами позивача правил з безпеки мореплавства, а у зв`язку з не підтвердженням головним диспетчером Миколаївського морського порту такого суднозаходу.

Миколаївська філія ДП «Адміністрація морських портів України», в свою чергу, не підтвердила суднозахід плавзасобів позивача у зв`язку із відсутністю письмової заявки позивача відповідно до умов укладеного Договору від 09.03.2016 № 44-П-АМПУ-16 про взаємодію сторін під час агентування суден в морських портах України (лист від 05.08.2016 № 18-14/4522).

Необхідно зазначити, що вищенаведеними нормативними актами, зокрема Порядком № 430, а також Обов`язковими постановами Миколаївського морського торговельного порту не передбачено такої підстави для відмови судам у дозволі на захід у порт як «не підтвердження суднозаходу диспетчером» або «неподання заявки за договором».

З урахуванням зазначених положень, капітан морського порту має право відмовити судну у заході в порт лише з міркувань безпеки мореплавства. Головний диспетчер порту має бути проінформований про підхід судна та зобов`язаний не пізніше ніж за дві години до прибуття судна повідомити про місце його якірної стоянки чи швартування та спосіб виконання навантажувально-розвантажувальних чи інших робіт. Проте, право головного диспетчера не підтвердити суднозахід в порт Обов`язковими постановами не передбачено.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, дії відповідачів щодо відмови у дозволі на захід в Миколаївський морський порт суден позивача є неправомірними.

Протиправними діями відповідачів, позивачу була нанесена майнова шкода у розмірі 1675080,54 грн. не отриманого доходу за договором з ТОВ «МТА сервіс ЛТД» про надання послуг з перевалки вантажу від 28.12.2015 № 26-12-15.

Згідно Додаткової угоди від 29.07.2016 №2 до зазначеного вище договору вартість послуг позивача складає еквівалент 4,50 доларів США за тону вантажу. За замовленням ТОВ «МТА сервіс ЛТД» позивач 04.08.2016 мав перевантажити з т/х ««LEVANTES», пришвартованого біля 11 причалу Миколаївського морського порту, вантаж «кокс» в розмірі 15 000 тон. Таким чином, дохід, який міг би отримати позивач за умови отримання дозволу на захід суден в порт складає 1 675 080,54 гривень. (4,50 доларів США х 15 000 тон х 24,816008 гривень (офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України на 04.08.2016).

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Що стосується позовних вимог позивача про відшкодування 8 155,21 гривень вартості пального та масла, які були використані суднами позивача під час намагання потрапити до Миколаївського морського порту для здійснення навантажувальних робіт, то в цій частині позов підлягає відхиленню, оскільки обставини витрачання пального та масла суднами позивача не підтверджено належними доказами.

Суд відхиляє посилання Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» в своїх запереченнях на Звід звичаїв морського порту Миколаїв, затверджений наказом ДП «Адміністрація морських портів України» від 25.05.2015 № 92, оскільки цей документ не регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 4709-VI звід звичаїв морського порту встановлює правила надання послуг у морському порту, обслуговування суден і пасажирів, що склалися і тривалий час застосовуються на практиці у цьому морському порту. Звід звичаїв морського порту містить правила щодо:

1) порядку вручення повідомлення про готовність судна до здійснення операцій з вантажем;

2) порядку розрахунку сталійного часу, якщо він не встановлений угодою сторін;

3) переліку послуг, що надаються в морському порту;

4) інші правила здійснення господарських операцій у межах морського порту.

Водночас, обов`язкові постанови по порту містять специфічну для кожного морського порту інформацію, зокрема про порядок плавання суден в акваторії морського порту, на каналах і фарватерах (якщо вони не встановлені у правилах плавання, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту), включаючи правила заходу суден до морського порту і виходу з морського порту, порядок подання інформації про прибуття та відхід суден, порядок користування засобами зв`язку в акваторії морського порту, порядок надання лоцманських послуг (підпункт 3 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про морські порти України»).

Таким чином, обов`язкові постанови по порту регулюють питання безпеки мореплавства, включаючи порядок заходу суден до морського порту, коли звід звичаїв морського порту встановлює правила здійснення господарської діяльності в морському порту і не регулює питань безпеки. Враховуючи те, що адміністративний позов по даній справі поданий позивачем у зв`язку з протиправною відмовою у дозволі на суднозахід, а не у зв`язку із порушенням відповідачами своїх господарських зобов`язань, посилання на Звід звичаїв морського порту Миколаїв є безпідставними.

Що стосується посилань відповідачів на те, що даний спір слід розглядати в порядку господарського, а не адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини п`ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до статті 1 Закону № 4709-VI Адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об`єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту).

Згідно статті 15 Закону Закону № 4709-VI Адміністрація морських портів України утворюється з метою:

1) утримання та забезпечення ефективного використання державного майна, переданого їй в господарське відання, у тому числі модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд, інших об`єктів портової інфраструктури, розташованих у межах території та акваторії морського порту;

2) надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки;

3) організації та забезпечення безпечної експлуатації об`єктів портової інфраструктури державної власності, у тому числі гідротехнічних споруд, систем забезпечення безпеки мореплавства, розташованих у межах території та акваторії морського порту;

4) організації та забезпечення безпеки мореплавства;

5) збору та обліку даних, що вносяться до Реєстру морських портів України;

6) організації розроблення та виконання плану розвитку морського порту, підготовки пропозицій щодо його вдосконалення;

7) організації та координації аварійно-рятувальних робіт;

8) організації робіт з підйому затонулого майна в акваторії морського порту;

9) забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

10) забезпечення проведення робіт з ліквідації наслідків забруднення території та акваторії морського порту;

11) надання допомоги потерпілим;

12) визначення районів обов`язкового використання буксирів;

13) справляння та цільового використання портових зборів;

14) координації своєї діяльності та діяльності капітана морського порту, лоцманської служби, власників морських терміналів, портових операторів, інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у морському порту, у разі виникнення стихійного лиха, аварій, катастроф, інших надзвичайних ситуацій, що потребують взаємодії;

15) забезпечення створення рівних і конкурентних умов ведення господарської діяльності та отримання послуг у морському порту;

16) контролю і підтримання оголошених глибин.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону № 4709-VI Голова Адміністрації морських портів України призначається на посаду та звільняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Керівник адміністрації морського порту (начальник морського порту) призначається на посаду та звільняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, за поданням голови адміністрації морських портів України. Керівник адміністрації морського порту (начальник морського порту) діє на підставі положення про адміністрацію морського порту, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 133-р «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» Адміністрація морських портів України входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Відповідно, Адміністрація морських портів України виконує покладені на неї Міністерством інфраструктури України та законодавством завдання безпосередньо і через свої філії в кожному морському порту.

Згідно до статті 79 Кодексу торговельного мореплавства України розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в морському порту, що належать до його компетенції, обов`язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території цього морського порту.

Таким чином, враховуючи те, що даний спір виник у зв`язку з діями відповідачів, як суб`єктів владних повноважень, такий спір є публічно-правовим та повинен розглядатися в рамках адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У даному випадку, відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів правомірності їх дій щодо відмови суднам позивача на захід до Миколаївського морського порту, тоді як позивачем обґрунтовано належним чином позовні вимоги, у зв`язку з чим суд задовольняє їх частково з викладених вище підстав.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, м. Київ, вул. Електриків, 8, код ЄДРПОУ 00017733) Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 10а, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, код ЄДРПОУ 38728444), Капітана Миколаївського морського торговельного порту Рябчикова П.С. (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23) - задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» щодо відмови у дозволі на захід в Миколаївський морський порт суден Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» БТ-431 та КПл-117.

3. Визнати протиправними дії Капітана Миколаївського морського порту Рябчикова П.С. щодо відмови у дозволі на захід в Миколаївський морський порт суден Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» БТ-431 та КПл-117.

4. Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» матеріальну шкоду в розмірі 1675080 (один мільйон шістсот сімдесят п`ять тисяч вісімдесят) гривень 54 копійки та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 27882 (двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривні 21 копійка.

5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов