Рішення № 89404985, 25.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року місто Київ №826/10815/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Дніпро» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання дій протиправними,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Дніпро» (далі - позивач, Кооперативу «Дніпро») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві), Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними дій:

ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення та оформлення результатів камеральної перевірки у вигляді акту про результати проведення камеральної перевірки від 20.01.2017 № 59/26-54-12-03-13;

ГУ ДФС у м. Києві щодо оформлення та складання податкового повідомлення-рішення від 31.05.2017 № 0001671204.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку проведення камеральної перевірки позивача та, як наслідок, відсутність правових наслідків такої перевірки.

Суд звертає увагу, що предметом оскарження є лише дії контролюючого органу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.09.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №826/10815/17.

Іншою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 01.09.2017 закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/10815/17 до судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник відповідачів заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позовних вимог через їх безпідставність.

У відповіді на відзив представник позивача фактично наводить ті самі аргументи і доводи, що і у позовній заяві.

В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Представник відповідачів проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 17.05.2018 суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2017, на підставі п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у порядку ст. 76 ПК України, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю (орендна плата) за 2014-2016 роки та, як наслідок, складено акт № 59/26-54-12-03-13, в якому встановлено, що в порушення вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, а саме- позивачем занижено суму орендної плати, що підлягає сплаті за вказані роки.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2017 №0001311203, яким у зв`язку з порушенням п. 286.2 ст. 286 ПК України позивачу визначено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2 395 258 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 598 814,50 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ ДФС у м. Києві, яке рішенням від 16.05.2017 № 12494/10/26-15-10-02-16 скасувало податкове повідомлення-рішення від 09.02.2017 № 0001311203, оскільки функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів, а перелік повноважень ДПІ, зокрема, щодо винесення будь-яких рішень стосовно визначення грошових зобов`язань, звужено.

На підставі акту перевірки від 20.01.2017 № 59/26-54-12-03-13 та вказаного рішення ГУ ДФС у м. Києві, останнім 31.05.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001671204, яким у зв`язку з порушенням пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України позивачу визначено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2 395 258 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 598 814,50 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України, проте рішенням від 04.08.2017 № 17110/6/99-99-11-03-01 скаргу позивача залишено без розгляду та повернуто її позивачу.

До Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем оскаржено дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві із проведення перевірки та дії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві із складання за наслідками такої перевірки податкового повідомлення-рішення від 31.05.2017.

При цьому, саме податкове повідомлення-рішення не є предметом судового оскарження та предметом судового спору.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII (далі - Закон № 1797), який набрав чинності з 01.01.2017 (за виключенням окремих статей), внесені зміни до ПК України, зокрема, доповнено ст. 193 та викладено в новій редакції пп. 191.1.1 пп. 191.1 ст. 191, якими змінено розподіл функцій між контролюючими органами.

Згідно з цими нормами визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, на яких покладено сервісне обслуговування платників податків, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено за контролюючими органами вищих рівнів.

Підпунктами 191.1.1, 191.1.34 п. 191.1 ст. 191 ПК України визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 193 ПК України державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Вказаними правовими нормами обмежено функції державних податкових інспекцій виконанням функцій сервісного обслуговування платників податків.

За визначенням підпункту 14.1.2261 п. 14.1 ст. 14 ПК України сервісне обслуговування платників - надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов`язаних з реалізацією прав та обов`язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Зміст вказаних правових норм свідчить, що з 01.01.2017 державні податкові інспекції районного рівня були позбавлені функцій, які стосуються контрольно-перевірочної діяльності, зокрема і щодо прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками реалізації контрольної функції. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 14.02.2018 у справі № 815/891/17 (адміністративне провадження № К/9901/2483/17), від 02.10.2018 у справі № 816/2220/17 (адміністративне провадження № К/9901/56861/18).

При цьому, згідно з висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 28.01.2020 у справі № 812/773/17 (адміністративне провадження № К/9901/41224/18), у зв`язку з прийняттям Закону № 1797, який набрав чинності з 01.01.2017, функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, судом встановлено, що камеральна перевірка проведена 20.01.2017 ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві за відсутності на те законодавчо закріплених повноважень, оскільки, як вже зазначено, вказаними правовими нормами обмежено функції державних податкових інспекцій виконанням функцій лише сервісного обслуговування платників податків.

Крім того, згідно з п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки, предметом перевірки були показники декларацій з плати за землю від 10.02.2014 № 9005397880 (за 2014 рік), від 18.20.2015 № 9275808691 (за 2015 рік) та від 18.02.2016 № 90119350521 (за 2016 рік), тобто контролюючим органом порушено строки проведення камеральної перевірки вказаних податкових декларацій.

Враховуючи викладене, суд вважає дії ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення та оформлення результатів камеральної перевірки у вигляді акту про результати проведення камеральної перевірки від 20.01.2017 №59/26-54-12-03-13 протиправними.

В той же час, для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку повноважним органом.

Отже, нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

За таких обставин, а також зважаючи на те, що позивачем не оскаржувалось саме податкове повідомлення-рішення від 31.05.2017 № 0001671204, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про визнання протиправними дій ГУ ДФС у м. Києві щодо оформлення та складання податкового повідомлення-рішення від 31.05.2017 № 0001671204.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується їх відзиви, і не довели правомірності спірних дій.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 72-77, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Дніпро» задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо проведення та оформлення результатів камеральної перевірки у вигляді акту про результати проведення камеральної перевірки від 20.01.2017 № 59/26-54-12-03-13.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо оформлення та складання податкового повідомлення-рішення від 31.05.2017 № 0001671204.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.