Рішення № 89404928, 25.05.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року Чернігів Справа № 620/986/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Обслуговуючий кооператив «Автогаражний кооператив «Свіча» звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.03.2020 №00003383306 на суму 510,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.03.2020 №00003403306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору та пені на суму 7 282,92 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.03.2020 №00003393306 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доход фізичних осіб на суму 87 394,78 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачем вказано, що отриманий позивачем запит не відповідає вимогам законодавства, оскільки у запиті має бути вказано конкретний (вичерпний) перелік необхідної для надання інформації, загальне формулювання про надання інформації вважається невичерпним. Також є загальне посилання на п 1,3 абз.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, як підставу направлення запиту, однак не зазначено зміст конкретних порушень, вчинених Кооперативом. Також вказує, що Акт перевірки не відповідає вимогам щодо оформлення та не містить підпису головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб - ОСОБА_1 , замість якого стоїть відмітка «відрядження». Позивач наголошує, що відносно Кооперативу не було винесено інших податкових повідомлень-рішень, якими йому було б збільшено суми грошового зобов`язання, що передували прийняттю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що вказує на безпідставне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій по неутриманим і неперерахованим до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору в розмірі 50% та 75%, що підтверджується усталеною судовою практикою.

Ухвалою судді від 23.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановлено відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.

У встановлений ухвалою про відкриття провадження строк, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що позов є безпідставним та необгрунтованим, а дії відповідача відповідають законодавству.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Кооперативом було отримано від відповідача письмовий запит № 2795/10/25-01-33-06-09 від 25.11.2019 (далі - Запит) про надання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та їх документального підтвердження.

За змістом Запиту вимагалось надати протягом 15 робочих днів пояснення та документальні підтвердження з приводу «отримання від членів кооперативу готівкових коштів та оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства».

На даний Запит була надана відповідь (лист від 20.12.2019) щодо неможливості надання копій документів, оскільки Запитом не встановлено вичерпний перелік запитуваної інформації, запитується дуже значна за обсягом кількість документів та що запит складений із порушенням норм ПК України.

В подальшому, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20; п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78; ст.82 Податкового кодексу України від 02 12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), ст.13 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу ГУ ДПС у Чернігівській області №218 від 27.01.2020, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ "АВТОГАРАЖНИЙ КООПЕРАТИВ "СВІЧА", код 36214048 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету військового збору за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, відповідно до переліку питань, затверджених планом перевірки. Копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки була вручена голові правління ОСОБА_2 , а направлення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 27.01.2020 №217 та №218 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки та службові посвідчення було пред`явлено.

Документальна позапланова виїзна перевірка проводилась головним державним ревізор- інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб - ОСОБА_3 та головним державним ревізор- інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб - ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено Акт від 10.02.2020 №184/33-06/36214048 про результати документальної позапланової виїзної перевірки.

Згідно Акту від 10.02.2020 в ході проведення перевірки було встановлено порушення:

- Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку» зі змінами та доповненнями, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.01.2015 №111/26556;

- п.п.14.1.180 п. 14.1 ст.14; п.п 164.2.17 п.164.2 ст.164; п.п.168.1.1 п. 168.1 ст.168; абзац "а" п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб на суму - 50407,38 грн., в тому числі за 2017 рік - 13220,62 грн., за 2018 рік - 18728,12 грн., за 2019 рік - 18458,64 грн

- п.п 164.2.17 п.164.2 ст.164; п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168; абзац "а" п.176.2 ст.176; п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся на суму - 4200,62 грн., в тому числі за 2017 рік - 1101,72 грн., за 2018 рік - 1560,62 грн., за 2019 рік - 1538,28 грн.

Так, перевіркою дотримання обов`язків щодо подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) встановлено, що за перевіряємий період, Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) до податкових органів не подавались. Підприємством порушено п. II «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку», який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556.

При перевірці достовірності та повноти включення доходів (як у грошовій, так і не грошовій формах) до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків встановлено, що підприємством не утримувавсь та не перераховувавсь до бюджету податок на доходи фізичних осіб з доходів, винагород виплачених фізичним особам за виконані роботи за перевіряємий період.

В порушення п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14; п.п 164.2.17 п.164.2 ст.164; п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168; абзац "а" п.176.2 ст.176 ПК України підприємством не оподатковано податком на доходи фізичних осіб суми виплачених доходів фізичним особам за виконані роботи на загальну суму 280041,0 грн, в результаті чого підприємством не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у розмірі 50407,38 грн.

В результаті наведеного донараховано військового збору в сумі - 4 200,62 грн.

За результатами перевірки винесено рішення, які є предметом даного спору, а саме:

від 03.03.2020 №00003383306 на суму штрафу 510,00 грн.

від 03.03.2020 №000003403306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків і зборів , у тому числі військового збору, пені на суму 7282,92 грн.

від 03.03.2020 №00003403306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 87 394,78 грн.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п.41.1 ст.41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.1.1 ст.1 ПК України).

Відповідно до п.41.3 ст.41 ПК України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Стаття 19 Конституції України визначає, що Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отримання податкової інформації контролюючими органами унормовано в ст.73 ПК України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 №1245 (далі - Порядок№1245).

Зокрема у п.73.3 ст.73 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, як визначено у запиті (п.1,3 абз.3 п.73.3 ст.73 ПК України):

за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з запиту від 25.11.2019 (а.с.10) останній відповідає визначеним вимогам, а тому посилання позивача на його невідповідність оцінюються судом критично. Крім того, недоліки до запиту, на які посилається позивач не можуть спростовувати встановлені актом порушення.

Так, відповідно до п.78.1.1 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

При цьому, п.78.8. ст.78 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено ст.86 цього Кодексу.

Пунктом 86.1. ст.86 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Як визначено п.86.3. ст.86 ПК України - Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Пунктом 2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (далі - Порядок) визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами пунктів 1 та 2 розділу ІІ вказаного Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 727, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки.

Згідно пункту 2 розділу V Порядку № 727, акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або застосовують консолідовану сплату та у випадках проведення документальних перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, - протягом 10 робочих днів), з дотриманням визначених у пункті 5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок.

При цьому строк складення акта (довідки) документальної перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого Податковим кодексом та Митним кодексом.

Пунктом 1.1. ДСТУ 4163-2003 (Уніфікована система Організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів) (далі - ДСТУ 4163-2003) передбачено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі - організацій).

Відповідно до пункту 1.2. ДСТУ 4163-2003 цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.

Відповідно до пункту 1.2. ДСТУ 4163-2003 цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.

Згідно з пунктом 3.12. Національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять», затвердженого наказом від 28 травня 2004 року №97 Держспоживстандарту України (далі - ДСТУ 2732:2004), юридична сила (службового документа) - властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.

Підпунктом 4.1.7. пункту 4.1. ДСТУ 2732:2004 визначено, що підпис службового документа - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Таким чином, враховуючи наведені вимоги ПК України та Порядку № 727, а також приписи ДСТУ 4163-2003 та 2732:2004, підписання Акту перевірки посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого акту.

Отже, допустимість як властивість доказів поєднує в собі декілька вимог. Доказ вважається допустимим, якщо він отриманий уповноваженим суб`єктом, з дотриманням належної правової процедури та є закріпленим у відповідному джерелі.

Позивач вважає, з чим погоджується суд, що отриманий Акт не відповідає зазначеним вище вимогам щодо оформлення та не містить підпису головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб - Філь Ю. І., замість якого стоїть відмітка «відрядження».

Таким чином, судом встановлено, що в акті, складеному за наслідками перевірки позивача відсутній підпис посадової особи, яка була зазначена у вступній частині акту та проводила перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, підпис головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб - Філь Ю. І та наявна відмітка про перебування її у відпустці на час складення даного акта.

Отже, за таких обставин акт перевірки, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення у даному випадку, є недопустимим доказом. Відсутність підпису посадової особи контролюючого органу у Акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним, а тому останній не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань, а отже позовні вимоги щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Наведений висновок викладений у постанові від 03.12.2019 (справа №1440/1965/18) Верховний Суд дійшов висновку, що акт документальної перевірки як службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Він складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків.

Безпосередньо підпис службового документа є реквізитом службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиним чи одним із реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Тому Верховний Суд дійшов висновку, що підписання акта перевірки посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого акта. Відсутність підпису посадової особи контролюючого органу в Акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним, тому останній не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань.

Наведене дає підстави для висновку про безпідставність винесених податкових повідомлень-рішень, оскільки останні винесені на підставі Акту, який не може вважатися носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.03.2020 №00003383306 на суму 510,00 грн, від 03.03.2020 №00003403306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору та пені на суму 7 282,92 грн та від 03.03.2020 №00003393306 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доход фізичних осіб на суму 87 394,78 грн слід визнати протиправними та скасувати.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, позов Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень слід задовольнити повністю.

У відповідності до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області підлягають стягненню на користь позивача 2 102,00 грн судового збору.

Також суд зазначає, що право на правову допомогу гарантовано ст.ст.8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 №6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).

Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.

За змістом ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7, ч.9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Також, за змістом ч.9 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: договір про надання правової допомоги від 17.02.2020; акт приймання-передачі наданих послуг від 14.03.2020 на загальну суму 2 000,00 грн та квитанцію від 16.03.2020 про здійснення касової операції на суму 2 000,00 грн.

Враховуючи наведене, визначаючись із обґрунтованістю заявлених витрат на правничу допомогу, суд виходить із того, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних. При цьому, сума витрат на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн є обґрунтованою і пропорційною до предмету спору та підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.03.2020 №00003383306.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.03.2020 №00003403306.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.03.2020 №00003393306.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні) судового збору та 2,000 грн (дві тисячі) витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу"Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - Обслуговуючий кооператив «Автогаражний кооператив «Свіча» (вул.Синяківська, 118, м.Ніжин, Чернігівська область, 16600, код 36214048);

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул.Реміснича, 11, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966).

Повне рішення суду складено 25.05.2020.

Суддя Л.О. Житняк