Рішення № 89403945, 25.05.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 521/17927/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису від 22.11.2018 року та постанови від 13.02.2019 року № 085/19, -

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернулася до Малиновського районного суду міста Одеси з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якій просила: визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22 листопада 2018 року; визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 890/18 від 06 грудня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 гривень; визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 085/19 від 13 лютого 2019 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 13600 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. 15.11.2018 року головним спеціалістом Управління ДАБК ОМР Постернаком А.М. на підставі наказу № 01-13/162ДАБК від 02.07.2018 року «Про організацію проведення позапланових перевірок у II півріччі 2018 року», службової записки за № 01-18/518-и/в від 15.11.2018 року було проведено позапланову перевірку стосовно дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті чого було складено акт № 001581 від 22.11.2018 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 виконано будівельні роботи з реконструкції зазначеної квартири, шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням, без отримання права на виконання будівельних робіт. В подальшому відносно позивача було складено протоколи про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 22.11.2018 року з вимогою усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 22.01.2019 року, привести об`єкт у відповідність до будівельних норм у термін до 22.12.2018 року та зупинити виконання будівельних робіт з 22.11.2018 року до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. 06.12.2018 року Управлінням ДАБК ОМР було винесено постанову № 890/18 по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винною у вчиненні вищезазначених адміністративних правопорушень та накладено адміністративне стягнення. 30.01.2019 року на підставі наказу Управління ДАБК ОМР за № 01-13/1ДАБК від 02.01.2019 року та необхідності перевірки виконання вимог припису Управління від 22.11.2018 року відповідачем було проведено повторну позапланову перевірку, за результатами якої було складено акт за № 000149 від 30.01.2019 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 не було виконано вимог припису від 22.11.2019 року та в подальшому 13.02.2019 року було винесено постанову № 085/19, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 13600,00 грн. Позивач стверджувала, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 року по справі за позовом Управління ДАБК ОМР до ОСОБА_1 про зобов`язання привести у первісний стан самочинно збудований об`єкт будівництва позовні вимоги були залишені без задоволення. Позивачка вважає, що судовим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 року в адміністративній справі № 420/3027/19 та власними документами самого Управління ДАБК ОМР письмово підтверджується, що посадовими особами Управління не були проведені відповідні заміри та не було достовірно визначено, що існуючий в її квартирі балкон було якось розширено, а висновки відповідача не знайшли свого підтвердження у Одеському окружному адміністративному суді та спростовуються матеріалами справи № 420/3027/19 та документами самого Управління, тому припис Управління ДАБК ОМР від 22.11.2018 року був винесений незаконно, а тому його має бути визнано протиправним і має бути скасовано, як і постанови № 890/18 та № 085/19, винесені на підставі вищевказаного припису.

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 25.11.2019 року у справі № 521/17927/19 позов було задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 року рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 25.11.2019 року було скасовано, залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 06.12.2018 року № 890/18, справу № 521/17927/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування припису від 22.11.2018 року та постанови від 13.02.2019 року № 085/19 направлено на розгляд за встановленою підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 року було прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису від 22.11.2018 року та постанови від 13.02.2019 року № 085/19.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що під час проведення перевірки посадовою особою Управління встановлено, що позивач виконує будівельні роботи з реконструкції квартири, шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними матеріалами фотофіксації. Під час проведення вказаної перевірки позивачем не надано проектну документацію на реконструкцію квартири, погоджену у встановленому законодавством порядку та документи, які дають право на виконання будівельних робіт за вищезазначеною адресою. Також, посадовою особою Управління встановлено, згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутні відомості стосовно реєстрації дозвільних документів, які дають право на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, з урахуванням зазначеного, позивач виконує будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 , шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання права на виконання будівельних робіт, що є порушенням пункту 1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.2 пункту 5 та п.13 Постанови № 466. Позивач виконує реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , шляхом розширення, утеплення та скління балкону за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушує п.8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», що є порушенням ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Тобто, викладене свідчить про те, що позивачем грубо порушено вимоги містобудівного законодавства. В подальшому, у відповідності до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком № 553, на підставі наказу Управління № 01-13/1 ДАБК від 02.01.2019 року та з метою перевірки виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю (припис № 746/18 від 22.11.2018 року) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі направлення № 000149 від 21.01.2019 року посадовою особою Управління здійснено захід державного архітектурно-будівельного контролю за вищевказаною адресою. У ході проведення вказаної позапланової перевірки 30.01.2019 року встановлено, що будівельні роботи завершено, та фактично не проводяться. У вказаному приписі вимагалося усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 22.01.2019 року, шляхом отримання права на виконання будівельних робіт, або привести об`єкт до первинного стану відповідно до договору купівлі-продажу № 832 від 20.03.2001 року та технічного паспорту № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001 року. При цьому у приписі вимагалося обов`язково повідомити Управління про його виконання до 22.01.2019 року. Проте, на час проведення позапланової перевірки позивачем вимоги припису не було усунуто, а саме: не отримано право на виконання будівельних робіт або об`єкт не приведено до первинного стану. Також, не повідомлено Управління про виконання вимог зазначеного припису, як він того вимагає. За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення та заслухавши осіб, які брали участь у розгляді справи: головного спеціаліста інспекційного відділу № 2 Постернака А.М., винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 085/19 від 13.02.2019 року, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що час розгляду справи № 420/3027/19 суд критично поставився до пояснень Управління ДАБК ОМР щодо існування технічної помилки у вигляді наявності в багатьох документах, які Управління ДАБК ОМР склало на підтвердження акту здійснення самовільного будівництва, і в яких замість ОСОБА_1 неодноразового визначення зовсім іншої особи - ОСОБА_2 . На думку суду такі багаторазові дії відповідача свідчать про «винесення позивачем Постанови щодо неналежної особи», що є одним типових порушень, на неприпустимості яких свого часу наголошував Вищий адміністративний суд України 18.09.2015 року у своїй постанові Пленуму № 21 «Про огляд практики розгляду справ, які виникають зі спорів у сфері містобудування та архітектурної діяльності, в якій проаналізував основні проблемні питання у правозастосуванні цієї категорії спорів та затвердив «Огляд практики розгляду справ зі спорів, які виникають у сфері містобудування та архітектурної діяльності». Крім того, під час розгляду справи № 420/3027/19 суд також критично оцінив вказівку Управління ДАБК ОМР у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року, у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року та у протоколі про адміністративне правопорушення від 30.01.2019 року щодо здійснення позивачем ОСОБА_1 реконструкції квартири власними силами, враховуючи той факт, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою дуже похилого віку (81 рік) і одночасно є інвалідом 2-ої групи.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 20.03.2001 року та технічним паспортом від 02.03.2001 року.

22.11.2018 року Головним спеціалістом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Постернаком А.М. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства України у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було складено Акт № 001581 від 22.11.2018 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 , шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням за адресою : АДРЕСА_1 , без отримання права на виконання будівельних робіт, що є порушенням п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.2 п.5 та п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13.04.2011 року.

За наслідками проведеної перевірки Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року, в якому зазначено про порушення ОСОБА_1 п.8.14 ДБН В.3.2.-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», що є порушенням ч. ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», відповідальність за що передбачена ч.1 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, за наслідками проведеної перевірки Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було складено протокол про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року, в якому зазначено про порушення ОСОБА_1 п.1 ч.1 ст.34 абз.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.2 п.5 та п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 466 від 13.04.2011 року, відповідальність за що передбачена ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

22.11.2018 року Головним спеціалістом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Постернаком А.М. було складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому зазначено, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи з реконструкції квартири, шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому, проектну документацію на реконструкції квартири, погоджену у встановленому законом порядку та документи, які дають право на виконання будівельних робіт, нею надано не було. Крім того, у приписі зазначено, що ОСОБА_1 виконує реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , шляхом розширення, утеплення та скління балкону за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання права на виконання будівельних робіт, що є порушенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність».

Вказаним приписом з метою усунення виявлених порушень позивача було зобов`язано усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 22.01.2019 року, шляхом отримання права на виконання будівельних робіт або привести об`єкт до первинного стану відповідно до договору купівлі-продажу № 832 від 20.03.2001 року та технічного паспорту № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001 року, привести об`єкт у відповідність до будівельних норм у термін до 22.12.2018 року, зупинити виконання будівельних робіт з 22.11.2018 року до моменту отримання права на виконання будівельних робіт.

Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 890/18 від 06.12.2018 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 гривень.

В подальшому 30.01.2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було проведено позапланову перевірку щодо виконання вимог припису від 22.11.2018 року, за результатами якої складено акт, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не виконано вимоги припису від 22.11.2018 року, а саме не отримано право на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 та не приведено об`єкт до первинного стану відповідно до договору купівлі-продажу № 832 від 20.03.2001 року та технічного паспорту № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001 року, чим порушено п.п. «а», «б» п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553.

За наслідками проведеної перевірки Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було складено протокол про адміністративне правопорушення від 30.01.2019 року, в якому зазначено про порушення ОСОБА_1 п.п. «а», «б» п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 085/19 від 13.02.2019 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень, а також повідомлено, що у разі несплати штрафу у зазначений строк її виконання буде здійснюватися в примусовому поряду та стягненню підлягатиме подвійний розмір штрафу відповідно до ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у сумі 13600 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з ч.2 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації. На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки. Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п.12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до п.13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Згідно з п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.п.16-17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Згідно з п.22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

З матеріалів справи вбачається, що в Акті перевірки № 001581 від 22.11.2018 року відсутній детальний опис правопорушення, а саме не зазначено яким чином головним спеціалістом Постернаком А.М. без застосування вимірювальних засобів та/або пристроїв встановлено розширення існуючого балкону, а також не проведено жодних замірів, які б з посиланням на проектну документацію будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вказували на факт розширення балкону.

Крім того, з наданих матеріалів не можливо встановити, що під час перевірки відбувалось саме розширення балкону із подальшим склінням і саме за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на всіх наданих відповідачем фотографіях номер будинку взагалі відсутній.

За таких обставин, такі висновки Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є припущеннями, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Також, в акті перевірки № 001581 від 22.11.2018 року не зазначено, які саме зміни відбулись з квартирою АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті проведеної на думку відповідача реконструкції, а також не вказано, що саме не відповідає договору купівлі-продажу № 832 від 20.03.2001 року та технічному паспорту № 360пр-189-с.115 від 02.03.2001 року.

Під час розгляду справи позивач стверджував про порушення відповідачем його прав як суб`єкта містобудування, як це визначає «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, оскільки всі матеріали були складені одноособово без повідомлення і присутності ОСОБА_1 .

Будь-яких належних та допустимих доказів в спростування вказаних обставин відповідач до суду не надав.

Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року за ч.1 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.11.2018 року за ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та у протоколі про адміністративне правопорушення від 30.01.2019 року за ч.1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначеного детального опису правопорушення (незастосування жодних вимірювальних засобів та/або пристроїв для встановлення розширення існуючого балкону, не визначення площі розширення, певні неточності) свідчить про порушення відповідачем Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 06.04.1995 року.

Тобто, висновки контролюючого органу щодо встановленого факту розширення балкону у належній ОСОБА_1 квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , є безпідставними.

Позивач зазначає, що після придбання 20.03.2001 року квартири за власні кошти з метою відвернення негативних наслідків та руйнування конструкцій було проведено певний поточний ремонт балкону із заміною існуючих балконних та віконних блоків, перекриття стріхи без втручання у несучі конструкції або інженерні системи загального користування, що в свою чергу не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 406.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.2 ст.319 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії які не суперечать закону.

Згідно положень ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.100 Житлового кодексу Української РСР виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Згідно положень ст.152 Житлового кодексу Української РСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Відповідно до положень ст.383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно з абз.4 п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року (в редакції від 28.12.2016 року), власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових приміщень відповідно до статей 100 і 152 Житлового кодексу Української РСР.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 406, відповідно до п.1 якого не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна від 10.07.2001 року № 582/5773 з останніми змінами та з урахуванням змін № 4 до ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», які вступили в силу з 01.10.2018 року на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 139 від 14.06.2018 року, скління лоджій і балконів у багатоповерхівках не рахується самовільним будівництвом. Отже, на такі роботи не треба отримувати дозвільні документи та потім вводити приміщення в експлуатацію. Винятком вважаються будинки, які занесені до Державного реєстру пам`яток України.

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що власник квартири має право на свій розсуд здійснювати в ній ремонт, змінювати її вигляд та призначення, але за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правила експлуатації будинку.

З наданих документів вбачається, що власник квартири за адресою АДРЕСА_1 , - ОСОБА_1 здійснювала у власній квартирі реконструкцію вже існуючого балкону шляхом його утеплення та скління. При цьому, не мало місця і жодним чином ніким не було зафіксовано втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування безпосередньо у квартирі АДРЕСА_1 або безпосередньо у будинку № АДРЕСА_1 . Також, не було зафіксовано порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку № АДРЕСА_1 або порушення санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку № АДРЕСА_1 .

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказані обставини були встановлені рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 року у справі № 420/3027/19, що набрало законної сили 27.11.2019 року.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно п.2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту; підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що критеріями самочинного будівництва є: будівництво на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, будівництво, здійснене без дозволу або проекту, будівництво, здійснене з порушенням норм і правил.

Під самочинним будівництвом слід розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт вже існуючих об`єктів нерухомості (ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність»), в тому числі спорудження без дозволу органу місцевого самоврядування нового житлового будинку замість зруйнованого на раніше відведеній особі земельній ділянці, переобладнання нежитлової будівлі в житлову.

Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта нерухомості здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що посилання відповідача про те, що позивач виконує будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 , шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням за адресою: АДРЕСА_1, без отримання права на виконання будівельних робіт та виконання реконструкції квартири АДРЕСА_1 шляхом розширення, утеплення та скління балкону за вказаною адресою, є необґрунтованими та безпідставними, не підтвердженими належними та допустимими доказами.

За таких обставин, припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.11.2018 року є протиправним та належить до скасування.

Відповідно до ч.1 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.1 ст.293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, постанова Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення № 085/19 від 13.02.2019 року є протиправною та належить до скасування, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно з вимогами ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009, ідентифікаційний код 40199728) про визнання протиправними та скасування припису від 22.11.2018 року та постанови від 13.02.2019 року № 085/19 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.11.2018 року.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі про адміністративне правопорушення № 085/19 від 13.02.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у розмірі 13600,00 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко