Рішення № 89403881, 22.05.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2020 р. № 400/1261/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Військової частини А 2183, вул. Олександра Коротченка, 10 б, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55202

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової чатсини А2183 (далі - відповідач) з вимогами:

- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 26.07.20128.02.2018 року включно, з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (окладу) позивача.

Ухвалою суду від 24.03.2020 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач протиправно не нараховував та не виплачував у період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення. Також позивач вказав, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог законодавства, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Проте, в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII (далі Закон України № 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), відповідач у період з 01.01.2016 року по 26.07.2017 року не здійснював індексацію грошового забезпечення позивача та не виплачував належні йому суми. Індексація є складовою частиною грошового забезпечення (заробітної плати). Така позиція узгоджена у висновках Верховного Суду в постанові від 06.06.2018р. по справі № 695/984/16-ц.

Відповідач заперечив проти позовних вимог та зазначив у відзиві на позовну заяву, що вимоги позивача є безпідставними. Відповідач пояснив, що індексація нараховується та виплачується в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. Військова частина є бюджетною організацією та являються структурним підрозділом Міністерства

Оборони України. Фінансування відповідача здійснюється виключно з Державного бюджету України. Роз`ясненнями Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2 доведено до відповідача, що індексація грошового забезпечення не нараховується до окремого роз`яснення. Однак, таких роз`яснень на адресу відповідача не надходило. Отже, на думку відповідача, війська частина керувалась вимогами чинного законодавства виконавши їх в повному обсязі, при цьому права позивача як військовослужбовця порушено не було. Крім того, відповідач зауважив та звернув увагу у відзиві на те, що відповідно до роз`яснення Департаменту фінансів за № 248/1485 від 26.03.2018р. «індексація грошового забезпечення за березень 2018 року відповідно до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. № 704 було змінено механізм та умови нарахування грошового забезпечення з 01.03.2018р. та підвищено розміри посадових окладів за військове звання всіх категорій військовослужбовців».

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку про таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Повітряних Збройних силах України. Наказом командувача Повітряних збройних Сил України № 202 від 14.05.2018р. позивача призначено старшим оперативним черговим відділу напрямків на зенітні ракетні війська центру напрямків військової частини А0535.

Відповідно до Витягу з Наказу командира Військової частини А2183 (по особовому складу) № 135 від 21.06.2018р. позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів грошового забезпечення, як такого, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби до військової частини А0535 м.Вінниця.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 20.05.2015р. (а.с. 9).

Відповідно до статті 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011), соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених Законом.

Абзацом 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011 встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону № 2011, до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням? щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія)? одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

Згідно частиною першою 1 статті 2 Закону № 1282, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (стаття 4 Закону № 1282).

Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом пункту 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Суд звертає увагу, що, відповідно до вимог законодавства, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Нормами Закону № 1282 та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

Частиною 4 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

В свою чергу, відповідач не довів відсутність у 2016 -2018 роках відповідних асигнувань для проведення індексації грошового забезпечення позивача; не надав суду доказів на підтвердження вжиття ним відповідних заходів для збільшення асигнувань (звернень до керівних органів тощо).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити виплату на користь позивача невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.06.2018 року, суд зазначає, що відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" змінено механізм і умови нарахування грошового забезпечення з 01.03.2018 року та підвищено розміри посадових окладів та окладів за військове звання всіх категорій військовослужбовців, тому суд визнав, що позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволені.

Таким чином, ненарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року є порушенням вимог Закону № 1282, Порядку № 1078 та порушує права позивача.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, оскільки вони мають рекомендаційний характер, а тому не може бути підставою для не нарахування та не виплати позивачу індексації за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

Щодо встановлення базового місяця.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Відповідач надавши відповідь на запит позивача від 30.01.2020р. надав позивачу довідку-розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 21.06.2018р. від 07.02.2020р. (а.с.13), в якій зазначено, що відповідно до грошового забезпечення військової частини А2183 базовим місяцем нарахування індексації грошового забезпечення було встановлено спочатку січень 2016 року, а пізніше - березень 2018 року. Крім того, у відзиві відповідач вказав, що з 01.03.2018 року що відповідно до роз`яснення Департаменту фінансів за № 248/1485 від 26.03.2018р. індексація грошового забезпечення за березень 2018 року відповідно до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. № 704 було змінено механізм та умови нарахування грошового забезпечення з 01.03.2018р. та підвищено розміри посадових окладів за військове звання всіх категорій військовослужбовців.

Отже, виходячи з довідки від 07.02.2020 року Військової частини А2183, в якій визначено два базових місяці, суд приходить до висновку, що встановлення місяця підвищення (базового місяця) у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" належить до повноважень відповідача , а не суду.

В той же час суд зазначає, що не проведення відповідачем нарахування та виплати індексації грошового забезпечення є бездіяльність, а не діями з боку військової частини.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

За таких обставин суд визнає протиправною бездіяльність військової частини А2183 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та зобов`язує військову частину А0224 здійснити необхідні нарахування та виплати.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ст. 5 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Військової частини А 2183 (вул. Олександра Коротченка, 10 б, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55202, код ЄДРПОУ 07660998) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2183 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.

3. Зобов`язати Військову частину А2183 (код ЄДРПОУ 07660998) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно.

4. В частині встановлення базового місяця - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов