Рішення № 89403811, 25.05.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1241/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

В И К Л А Д О Б С Т А В И Н:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №935250824674 від 17.03.2020 р. про відмову їй в перерахунку пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити їй перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати, виходячи із заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Кіровоградської області №18-65 вих.-20 від 12.03.2020 р. починаючи із 13.12.2019 р., без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії та з подальшою виплатою пенсії в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що вона перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з червня 2016 року та отримує пенсію за вислугою років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", внесено відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", якими підвищено заробітну плату працівникам прокуратури. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(II)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення ч.20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Також, установлено такий порядок виконання цього Рішення: частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції. ОСОБА_1 зазначила, що 13.03.2020 вона звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Прокуратури Кіровоградської області від 12.03.2020-р. №18-65-вих-20. Відповідач відмовив у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії, про що прийняв рішення №93520824674 від 17.03.2020 року. На переконання позивачки, відповідач в оскаржуваному рішенні протиправно послався на те, що вона не має права на перерахунок пенсії, оскільки довідка прокуратури Кіровоградської області від 12.03.2020-р. №18-65-вих-20 видана відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №657, згідно із якою розмір заробітної плати за відповідною посадою був визначений станом на 06.09.2017 р., а перерахунок пенсії здійснюється у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, якої не було після 13.12.2019, тобто з часу ухвалення Конституційним Судом України № 7-р(ІІ)/2019 рішення від 13.12.2019.

Ухвалою судді від 22.04.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с.34), сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

На виконання вимог ухвали судді від 22.04.2020 року представником відповідача до суду надано копію пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с.39-71).

Згідно наданого суду відзиву на позовну заяву (а.с.72-74), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, у задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на необґрунтованість позовних вимог. Так, на думку відповідача, надана для перерахунку довідка прокуратури Кіровоградської області не може бути застосована для перерахунку пенсії, оскільки не відповідає вимогами визначеним статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697. В зв`язку з чим стверджує, що дії Головного управління ґрунтуються на нормі визначеній в статті 86 Закону України «Про прокуратуру» чинній на момент звернення позивача до Головного управління за перерахунком. А вимоги позивача, щодо проведення перерахунку пенсії за довідкою №18-65 вих.20 не ґрунтуються на Законі, який є чинним на момент звернення за перерахунком. Також вказує, що позивач в своїй позовній заяві безпідставно посилається на справу № 806/1952/18, адже він не отримує пенсію за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». І предмет спору та категорія справи є різними за своєю суттю. Відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тому вимога позивача про проведення перерахунку пенсії та її виплат без обмеження максимальним розміром протирічить наведеній вище нормі в абзаці 6 частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 03 червня 2016 року та отримує пенсію за вислугою років, яка призначена відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90% від суми заробітної плати, при цьому, загальний страховий стаж становить 22 роки 1 місяць 17 днів, із якого на посаді прокурора - 20 років 3 місяці 27 дні.

З матеріалів пенсійної справи позивачки вбачається, що у 2017 році відповідачем здійснювався перерахунок пенсії позивача згідно поданої довідки прокуратури Кіровоградської області із розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою.

13.03.2020 позивачка звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області від 12.03.2020 р. №18-85-вих-20, виданої відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 року та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 (а.с.23).

Відповідач відмовив у здійсненні перерахунку раніше призначеної пенсії, про що прийняв рішення №935250824674 від 17.03.2020 року (а.с.15-16). В даному рішенні відповідачем зазначено, що право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року. Отже, призначені працівникам прокуратури пенсії переховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам після 13 грудня 2019 року. Крім того, посилалися на пункт 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 року №1115, яка набрала чинності з 01.01.2020 року, якою затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур та встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».

Позивач, не погодившись з таким рішенням відповідача, звернувся до суду з цим позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною першою та третьою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також: у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також: бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий, від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом від 05.11.1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру".

З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, якою було визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій проводився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Водночас порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Однак Кабінетом Міністрів України не було прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала чинності 06 вересня 2017 року, затверджено нові схеми посадових окладів працівникам органів прокуратури.

30.01.2018 року прокуратурою Кіровоградської області позивачці було надано довідку №18-44 вих.-18 щодо розміру заробітної плати та її окремі складові прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657. Позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про здійснення перерахунку пенсії, натомість рішенням № 824674 від 27.02.2018 року пенсійний орган у перерахунку пенсії відмовив.

Не погодившись з такою відповіддю, позивач звертався до суду з позовом до Кіровського районного суду м. Кіровограда та рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 квітня 2018 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області №824674 від 27.02.2018 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від суми заробітної плати, виходячи з заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Кіровоградської області №18-44вих-18 від 30.01.2018 року про заробітну плату, починаючи з 06.09.2017 року без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату позивачу раніше призначеної пенсії за вислугу років згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року (в редакції Закону України №2663-111 від 12.07.2001) в розмірі 90 % від суми заробітної плати, виходячи з заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Кіровоградської області №18-44 вих-18 від 30.01.2018 року про заробітну плату, починаючи з 06.09.2017 року без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року в справі №404/7480/17 (2-а/404/762/17) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задоволено. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 квітня 2018 року в адміністративній справі №404/7480/17(2-а/404/762/17) скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, оскільки на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру", що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність, і Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було, підстави для задоволення позову були відсутні.

Відповідно до Розділу ХІІ Перехідних положень Закону №1697-VII положення Закону №1789-ХІІ (крім окремих статей) визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VII.

Статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII врегульоване питання щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

13 грудня 2019 року Конституційний Суд України на пленарному засіданні розглянув справу за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12) зі змінами.

Так, за результатами такого розгляду рішенням Конституційним Судом України прийнято №7-р(ІІ)/2019 (надалі - Рішення №7-р(ІІ)/2019), яким положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

У вказаному Рішення №7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що до повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Також Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Слід звернути увагу, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Основним Законом України не передбачено. Таке делегування порушує вимоги Конституції України, згідно з якими органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України). До аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у рішеннях від 9 жовтня 2008 року № 22-рп/2008, від 23 червня 2009 року № 15-рп/2009" (абзац другий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 травня 2010 року № 14-рп/2010).

Отже, за результатами розгляду конституційної скарги Конституційний Суд вирішив визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційний Суд установив порядок виконання цього рішення, а саме:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.17 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

При цьому, суд враховує, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII з 13.12.2019 не підлягає застосуванню в редакції, за якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Натомість з 13.12.2019 підлягає застосуванню Закон у первинній редакції, відповідно до якої призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Окрім того, суд враховує, що за змістом частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України", суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Конституційний Суд України, як зазначалося вище, у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції.

Отже, з 13 грудня 2019 року Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, що фактично відбулось раніше в часі, але, з огляду на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року, позивач набув право на проведення перерахунку з січня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

Таким чином, дана постанова є підставою для проведення перерахунку пенсії за вислугу років позивачеві по даній справі, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року.

Судом не приймаються доводи відповідача про те, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури на підставі Постанови КМУ від 11.12.2019 №1155, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені Згідно із Законом України "Про прокуратуру".

Постановою Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 №1155, яка набрала чинності з 01.01.2020 (далі - Постанова №1155), затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1 - 3.

Відповідно до пункту 7 Постанови №1155 установлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".

Водночас, пунктом 6 Постанови №1155 установлено, що для прокурорів, умови оплати праці яких затверджені цією постановою, не застосовуються умови оплати праці працівників органів прокуратури, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

Враховуючи, що позивачу видано довідку у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012р. №505, тому постанова №1155 не може застосовуватись до спірних правовідносин.

Крім того, суд враховує й те, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що "права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Конституцією України не передбачено, про що зазначено у рішеннях Коституційн7ого Суду України від 9 жовтня 2008 року № 22-рп/2008, від 23 червня 2009 року № 15-рп/2009, від 20.05.2020 №14-рп/2010.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій та від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказував, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Також зазначено, що пільги, компенсації і гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесенням змін до чинних законів за ст.22 Конституції України недопустимі.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 64 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов`язана: здійснювати функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг.

Згідно підпункту 4 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 р. № 28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2015 р. за №41\26486) Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами).

Таким чином, особи, які отримують пенсію згідно із Законом України "Про прокуратуру" мають право на її перерахунок органами Пенсійного фонду України на підставі поданих такими пенсіонерами документів, зокрема довідок щодо розміру заробітної плати за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час здійснення перерахунку.

З`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що порушене право позивача має бути відновлено шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення №935250824674 від 17.03.2020 року та зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2020 року перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області №18-65 вих.-20 від 12.03.2020 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

Разом з тим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача проводити виплату пенсії без обмеження граничного розміру, адже перерахунок пенсійної виплати наразі не проведено, а також спір щодо суми перерахованої пенсії на час розгляду справи відсутній.

При цьому, суд виходить з того, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, не визнані або оспорювані права. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, а на даний час права позивача в цій частині не порушені.

Водночас, відповідач у відзиві посилається на абзац 6 частини 15 статті 86 Закону, якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Проте, при винесенні оскаржуваного рішення, вказана норма відповідачем не застосовувалася як підстава для відмови.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно пунктом 5 частини статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема як розподілити між сторонами судові витрати.

Частинами 1 та 3 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. А при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 840,80 грн.

З огляду на те, що позовні вимоги в задоволено частково та які є похідними, тому на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статей 132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009; ЄРДПОУ 20632802) про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №935250824674 від 17 березня 2020 року про відмову у перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01 січня 2020 року перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Кіровоградської області №18-65 вих.-20 від 12 березня 2020 року, виходячи з розрахунку 90% від суми заробітку, та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично сплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802).

Копію рішення суду направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук