Рішення № 89403733, 20.05.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/715/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

від позивача не прибув,

від відповідача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та готівкових коштів.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення з відповідача на користь бюджету податковий борг в розмірі 92092,25 грн.

Підставою позову зазначено несплату відповідачем заборгованості за платежем податок на додану вартість. Відповідач у встановлені строки добровільно заборгованість не погасив. Оскільки вжиті позивачем заходи для погашення податкового боргу позитивного результату не дали, позивач у межах своїх повноважень звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 27.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 27.02.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Вказане зумовлено тим, що у довідці про суму податкової заборгованості та у позовній заяві відрізнялися адреси відповідача.

Судом скеровано поштову кореспонденцію за обома адресами ( АДРЕСА_1 - у довідці; АДРЕСА_2 - у позовній заяві та Витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) однак поштові відправлення з незалежних від суду причин не було вручено відповідачу, а тому відповідно до приписів ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач вважається повідомленим належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та дату, час і місце судових засідань.

Позивач в судове засідання явки уповноважених представників у судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, однак з врахуванням приписів ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справи за відсутності сторін.

Суд з`ясував фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, та, -

в с т а н о в и в :

Головним управлінням ДФС на підставі акта перевірки №636/13-01-13-18/ НОМЕР_1 від 12.03.2018 винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0175401318 від 04.05.2018 форми «Р» за платежем податок на додану вартість, відповідно до якого до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 1870,00 грн.;

- №0175381318 від 04.05.2018 форми «Р» за платежем податок на додану вартість, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання на суму 65365,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 16341,00 грн. на загальну суму 81705,00 грн.

Відповідачу в порядку передбаченому ст. 129 ПК України нараховано також пеню у сумі 8517,25 грн., що підтверджується копіями зворотніх боків облікової картки платника податків за платежем: податок на додану вартість.

Позивачем 23.06.2018 виставлено податкову вимогу форми «Ф» №68354-17 від 23.06.2018 на суму боргу у розмірі 92092,25 грн., яка направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яке, однак, не вручено та повернуто із відміткою відділення поштового зв`язку: «Інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».

Згідно з довідкою про наявність заборгованості з податків, зборів (обов`язкових платежів), що контролюються ГУ ДПС у Львівській області №1935/10/52-09-19 від 18.09.2019 станом на 17.09.2019 за ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі 92092,25 грн. за платежем: податок на додану вартість. Таку ж суму відображено і у обліковій картці платника податків.

За наведених підстав та у зв`язку із несплатою відповідачем суми грошових зобов`язань у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх стягнення в судовому порядку.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За визначенням підпункту 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання не сплаченого платником податку на встановлений строк набуває статусу податкового боргу.

Згідно з підпунктами 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Приписами п. 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом встановлено, що сума грошового зобов`язання виникло на підставі податкових повідомлень-рішень №0175381318 від 04.05.2018 на суму 81705,00 грн. та №0175401318 від 04.05.2018 на суму 1870,00 грн.

Крім цього позивачу за правилами п.п. 129.1.2. ст. 129 ПК України нараховано пеню за платежем податок на додану вартість у розмірі 8517,25 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем сформовано форми «Ф» податкову вимогу від 23.06.2018 №68354-17 на суму 92092,25 грн., яку скеровано на зареєстроване місцезнаходження відповідача, однак повернулася із відміткою відділення поштового зв`язку: «Інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».

Доказів оскарження чи скасування податкових повідомлень-рішень або зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.

Оскільки відповідачем не було погашено узгоджені суми грошових зобов`язань, тому в силу п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ці суми набули статусу податкового боргу (сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання).

Згідно з довідкою про наявність заборгованості з податків зборів (обов`язкових платежів), що контролюються ГУ ДПС у Львівській області №1935/10/52-09-19 від 18.09.2019 станом на 17.09.2019 за ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі 92092,25 грн. за платежем: податок на додану вартість. Таку ж суму відображено і у обліковій картці платника податків.

Вказана сума податкового боргу відповідача залишається не сплаченою.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За змістом положень п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 92092,25 грн.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки при розгляді цієї справи відповідачем судових витрат пов`язаних з залученням свідків та проведення експертиз не понесено, судові витрати з відповідача стягувати не слід.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 92092 (дев`яносто дві тисячі дев`яносто дві) грн. 25 коп.

3. Судові витрати з відповідача не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2020.

Суддя Кравців О.Р.