
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" травня 2020 р. справа № 300/444/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гундяка В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
24.02.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Надвірнянського районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу вклеїти до її паспорта громадянина України у вигляді книжечки фотокартку у зв`язку з досягненням нею 25 років, оскільки передбачено оформлення і видачу паспорта громадянина України розпорядником ЄДДР виключно у формі картки. Проте, на переконання позивача, документи реєстру, передбачені Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (зокрема, і паспорт громадянина України у формі картки) можуть видаватися виключно на добровільній основі, що передбачено також положеннями Конституції України. Окрім цього зазначила, що чинними правовими актами передбачено видачу паспорта як у формі карти, так і у формі книжечки, що відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 19.09.2018 року у справі №806/3265/17. Таким чином позивач вказала, що відмова відповідача прямо порушує її права, а тому просила суд зобов`язати відповідача вклеїти нову фотокартку до паспорта у формі книжечки у зв`язку з досягненням 25 років відповідно до Положення про паспорт громадянина України.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року у даній справі відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 31.03.2020 року. Спростовуючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Надвірнянського районного відділу УДМС України в Івано-Франківській області щодо відмови вклеїти нову фотокартку до паспорта позивача у формі книжечки у зв`язку з досягненням 25 років, представник відповідача зіслалась на пункт 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", відповідно до якого, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток здійснюється обмін паспорта зразка 1994 року на ID -картку. Крім того вказала, що 02.01.2019 року позивач зверталася з метою отримання адміністративної послуги з питань оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та надала згоду на обробку персональних даних і ОСОБА_1 було присвоєно унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, який поширюється і на паспорт громадянина України. Тому просить суд відмовити у задоволенні позову.
16.04.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій остання стверджує про відсутність у неї наміру надавати згоду на обробку персональних даних у зв`язку з обміном паспорта громадянина України зразка 1994 року на ID -картку. Крім того вважає, що законодавчі обмеження щодо вклеювання нової фотокартки до паспорта громадянина України особі, яка пропустила місячний строк для звернення до органу ДМС відсутні.
У поданому суду запереченні від 23.04.2020 року відповідач зазначила, що на момент звернення позивача із заявою про вклеювання фотокартки до паспорта у неї не було правових підстав для оформлення паспорта у зв`язку із відсутністю судового рішення, що підлягає наданню.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 22.11.2019 року позивач звернулася до Надвірнянського районного відділу ДМС України в Івано-Франківській області із заявою вклеїти до паспорта громадянина України у вигляді книжечки фотокартку у зв`язку з досягненням 25 років, у якій зазначила про небажання отримання паспорта у формі ID -картки та заявила незгоду на збір та обробку своїх персональних даних та передачу будь-яких даних про себе до ЄДДР, формування стосовно себе УНЗР (будь-яких інших ідентифікаторів: цифрових, штрихкодових, QR-кодових, біометричних тощо).
28.11.2019 року Надвірнянським районним відділом Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області листом №2621.2-1893/2621.1-19 позивачу відмовлено у вклеєнні до паспорта громадянина України у вигляді книжечки фотокартку у зв`язку з досягненням 25 років.
Крім того судом встановлено, що 02.01.2019 року позивач зверталася до Надвірнянського районного відділу ДМС України в Івано-Франківській області з метою отримання адміністративної послуги з питань оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та надала згоду на обробку персональних даних, і ОСОБА_1 було присвоєно унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Частиною першою статті 4 вищевказаного Закону Єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Згідно з частинами другою, третьою статті 4 Закону визначені цим Законом уповноважені суб`єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи (далі - ВІС). Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб`єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
За частиною першою статті 13 Закону документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
Одними із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон (підпункти «а», «б» пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI).
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, <…> містять безконтактний електронний носій.
Згідно ч. 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відповідно до ч.4 ст.22 Закону паспорт громадянина України для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій, та складається з м`якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки даних.
Судом встановлено, що 02.01.2019 року позивач звернулася до Надвірнянського районного відділу ДМС України в Івано-Франківській області з метою отримання адміністративної послуги з питань оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та надала згоду на обробку персональних даних і ОСОБА_1 було присвоєно унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Дану обставину в ході розгляду адміністративної справи позивач не заперечувала.
Відповідно до положень ст.10 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Таким чином суд вважає безпідставним посилання позивача на небажання останньої присвоєння їй унікального номеру запису в Реєстрі, як на правомірну підставу її відмови у отриманні паспорта у вигляді ID -картку, оскільки даний номер є незмінним та вже присвоєний ОСОБА_1 при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Одночасно, як вбачається з наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу копії заяви-анкети за №13142742 від 02.01.2019 року, при зверненні до відповідача із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який містить безконтактний електронний носій, у позивача був дійсним раніше виданий паспорт НОМЕР_2 (термін дії 05.09.2022 року). Таким чином, хоча відповідно до положень ч.1 ст.22 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" громадянам України не заборонено мати два паспорти громадянина України для виїзду за кордон, однак дана обставина, на переконання суду, свідчить, що оскільки необхідності у оформленні такого паспорта, наданні згоди позивачем на обробку її персональних даних та присвоєння унікального номеру запису в Реєстрі не було, так як остання мала можливість виїзду за кордон на підставі діючого паспорта, виданого 05.09.2012 року, вищевказані дії не суперечили її релігійним переконанням.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що використання позивачем паспорта громадянина України для виїзду за кордон при виготовленні якого ОСОБА_1 було надано згоду на обробку персональних даних та присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID -картки жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у її приватне і сімейне життя.
Крім того суд звертає увагу на те, що на виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 302, якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Відповідно до п.2 Постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог п.2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII;
- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 3 вищевказаної Постанови встановлено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Судом встановлено, що при зверненні до відповідача після спливу місячного терміну після досягнення 25-річного віку за вклеюванням до паспорта зразка 1994 року нової фотокартки ОСОБА_1 жодного судового рішення не надала.
Одночасно, згідно п.п.3, 5, 6, 8 Постанови Верховної Ради України "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" №2503-XII (далі - Положення про паспорт №2503-XII), бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Згідно пп.6 п.6 Порядку №302 якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, здійснюється обмін паспорта.
Разом з тим, п.16 Положення про паспорт №2503-ХІІ визначено вичерпний перелік підстав обміну паспорта, а саме - зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування, серед яких відсутня така підстава як звернення за вклеюванням до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток після спливу місячного терміну після досягнення відповідного віку.
Положення про паспорт №2503-XII не містить вимоги обміну паспорта у разі звернення за вклеюванням до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток після спливу місячного терміну після досягнення відповідного віку.
Одночасно, суд дійшов висновку, що хоча і норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України і містять суперечності щодо підстав обміну паспорта, проте при визначенні нормативно-правового акту, який підлягає застосуванню у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності.
При цьому суд звертає увагу на те, що відмова у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року, який виданий на ім`я ОСОБА_1 , нової фотокартки у зв`язку з досягненням 25 років, не може бути визнана втручанням у її приватне і сімейне життя, так як встановлений судом факти надання позивачем згоди на обробку персональних даних та присвоєння унікального номеру запису в Реєстрі, беззаперечно свідчать про те, що виконання вимог Порядку №302 жодним чином не порушує права свободи і інтереси ОСОБА_1 , так як не суперечить її релігійним переконанням і поглядам.
Крім того суд вважає безпідставним посилання позивача на постанову ВП ВС від 19.09.2018 за №806/3265/17 оскільки остання стосується інших правовідносин, а саме при прийнятті рішення суд захистив право позивача на виготовлення паспорта у формі книжечки виключно з огляду на її релігійні переконання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а позов таким, що до задоволення не підлягає.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 244-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
в задоволенні позову відмовити.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: Надвірнянський районний відділ УДМС України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 37794486), вул. Шевченка, 56, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77701.
Суддя Гундяк В.Д.
Судове рішення № 89403656, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 25.05.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 300/444/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: