
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
25 травня 2020 року м. Київ №320/4317/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
у с т а н о в и в:
до суду звернувся ОСОБА_1 з вимогами про визнання бездіяльності ГУ ПФУ у Київській області щодо неперерахунку та невиплаті йому 100 % визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та додаткових видів грошового забезпечення, передбаченої постановою КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704-2017-п протиправною та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018 без обмеження її максимального розміру та провести виплату з урахуванням фактично здійснених виплат.
Судом, в порядку ч.1 ст.171 КАСУ, була досліджена подана позовна заява на предмет дотримання вимог ст.ст.160, 161 КАСУ, за результатом чого, суд дійшов висновку про її невідповідність положенням процесуального законодавства.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені на протязі десяти днів з моменту одержання копії цієї ухвали шляхом подання позовної заяви у новій редакції із зазначенням у ній: викладення обставин, якими обґрунтовано позов з посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину, зокрема, але не виключно, коли позивач став на облік в ГУ ПФУ у Київській області з наданням: довідки про взяття його на облік та розпорядження про призначення пенсії та довідки про перебування позивача на обліку в ГУ ПФУ станом на день звернення до суду; витягу із Державного реєстру застрахованих осіб; розміру пенсійних виплат на які претендує заявник з наданням його обґрунтованого розрахунку та визначенням всіх складових за період з 01.01.2018 по день звернення до суду; загального розміру одержаних пенсійних виплат за вищевказаний період та у розрізі помісячних виплат з представленням суду відповідних доказів одержання коштів (витяг з банківської картки позивача; довідка про розмір одержаних поштових переказів тощо); конкретизацією спірного періоду, за який належить провести нарахування.
При цьому, суд звертає увагу, що розрахунок передбачає обчислення параметрів та величини суми стягнення, а також надання суду копії документів, що підтверджують стаж служби та/або (копію військового квитка); довідку про розмір грошового забезпечення, що передував звільненню у запас за останні 5 років служби; копію розпорядження територіального управління пенсійного фонду про призначення пенсії з помісячним її розрахунком; оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн.; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважності причин його пропуску та наданням доказів, які підтверджують поважність причин.
За приписами ч. 3 ст. 161 КАСУ, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, з матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивачем не сплачений судовий збір. Водночас, у позовній заяві позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору як учасника бойових дій на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
На підтвердження вказаного позивачем долучено до позовної заяви копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданого Бориспільським міським військкоматом Київської області.
Дослідивши доводи клопотання, суд приходить до висновку про необхідність відмови у його задоволенні, ураховуючи таке:
з позовної заяви вбачається, що предметом даного спору є оскарження бездіяльності та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку пенсії позивача.
відповідно пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Тобто лише у справах, в яких предметом спору є правовідносини стосовно наявності статусу учасника бойових дій або предметом спору є правовідносини стосовно прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.
При цьому, пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" кореспондується із положеннями статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Спір у зазначеній справі не пов`язаний із захистом прав позивача, що безпосередньо пов`язані із реалізацією ним статусу учасника бойових дій, а отже відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02 березня 2018 року у справі № 820/2891/17, від 26 березня 2018 року у справі №805/3967/17-а, від 03 квітня 2018 року у справі №814/2000/17, від 13 липня 2018 року у справі №461/618/17, від 23 серпня 2018 року у справі №800/416/17, від 07 серпня 2018 року у справі №826/14550/17, від 30 липня 2019 року у справі №701/226/19.
Таким чином, спір у даній справі не пов`язаний із соціальним захистом позивача як учасника бойових дій або Героя України, а тому позивач не звільнений від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
За таких обставин, суд не вбачає можливості звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною 3 статті 6 закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи, що заявлено дві вимоги немайнового характеру, позивачеві слід сплатити судовий збір у розмірі 1681,60 грн. за дві вимоги немайнового характеру та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.
Крім того, як вбачається із позовних вимог, ОСОБА_1 просить здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018, в той час як до суду з позовом він звернувся 21.05.2020, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАСУ.
З огляду на встановлене порушення, суд зазначає таке: відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відтак, заявникові необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважності причин його пропуску та наданням доказів, які підтверджують поважність причин.
При цьому, суд звертає увагу, що статтею 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, визначеного цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом зазначеної норми, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Позивач повинен обґрунтувати у заяві, які обставини непереборної сили та/або поважні причини заважали йому звернутися до суду під час одержання пенсії з 01.01.2018 по 01.06.2018.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -
у х в а л и в:
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.
Судове рішення № 89403495, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 25.05.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/4317/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: