Ухвала суду № 89403202, 22.05.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

22 травня 2020 року Справа № 280/3239/20 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними відмови відповідача у розгляді заяви позивача про поновлення виплати пенсії, викладені в відмовах від 19.03.2020 та 27.04.2020 року;

- зобов`язати відповідача розглянути відповідну заяву позивача про поновлення виплати пенсії подану 03 березня 2020 року та винести рішення щодо поновлення виплати пенсії, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з огляду на таке.

Згідно із ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Суд зазначає, що 18.05.2020 від представника позивача Меламеда Вадима Борисовича на офіційну електронну адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (за допомогою системи «Електронний суд»).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Абзацом 2 ч. 8 ст. 18 КАС України встановлено, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 7 та 8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (ч. 10 ст. 44 КАС України).

Натомість, у другому реченні пп. 15.16 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

В газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01.12.2018).

Наказом Державної судової адміністрації України № 1096 від 07.11.2019 «Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», на виконання п. 10 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України від 03.10.21017 № 2147-VIII у частині створення та належного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у зв`язку із відтермінуванням дати початку функціонування цієї системи, затверджено Концепцію побудови ЄСІТС у новій редакції.

Крім того, визнано такими, що втратили чинність:

- наказ Державної судової адміністрації України від 02.03.2018 № 99 «Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (зі змінами);

- наказ Державної судової адміністрації України від 13.04.2018 № 168 «Про затвердження Концепції Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи».

Відповідно до затвердженої наказом від 07.11.2019 Концепції, на даний час впровадження системи ЄСІТС перебуває на етапі 2 (І-II квартали 2020 року), що передбачає: 2.1. Побудова загальносистемних компонент: Центральне інформаційне сховище. Система управління та обміну документами. Підсистема управління доступом та інформаційною безпекою. Пункт 2.2. - Розробка макетів основних підсистем та модулів: Єдиний державний реєстр судових рішень; Єдиний державний реєстр виконавчих документів; Електронний кабінет (веб-сервіс у відкритому та захищеному середовищах); Електронний суд; Веб-портал судової влади; Контакт-центр органів судової влади.

З огляду на викладене, на сьогоднішній день Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала.

При цьому, відповідно до пп. 15.1 пп. 15 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Судом встановлено, що у позовній заяві позивачем зазначено, що документ сформований в системі «Електронний суд» 18.05.2020. Проте, приймаючи до уваги, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у суді станом на день постановлення цієї ухвали не працює, позовна заява має бути подана у паперовій формі.

Отже, враховуючи, що позовна заява сформована позивачем в системі «Електронний суд», тобто подана не у паперовій формі, позивач з метою звернення до суду має подати до суду паперову позовну заяву із власноручним підписом або підписом уповноваженого представника.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.10.2018 у справі № 815/6914/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76941148), від 14.02.2019 у справі № 804/6858/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 79846016), в ухвалі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 1840/2566/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81889934).

Щодо доводів представника позивача про врахування при подачі позову через Електронний суд правової позиції Верховного Суду викладеної у Постанові Касаційного адміністративного суду від 10.09.2019 у справі № 640/1374/19 суд зазначає про таке.

Зі змісту вказаної Постанови вбачається, що вона стосується перегляду ухвал апеляційного суду від 13.06.2019 та від 08.07.2019 про повернення апеляційної скарги апелянтам. Таким чином, обставини даної справи не є релевантними, оскільки у даному випадку суд не повертає позов, а зазначає про об`єктивно існуючи в суді першої інстанції обставини щодо не функціонування системи ЄСІТС та наявності вимог у процесуальному законі щодо подачі у разі такого не функціонування позову у паперовій формі. Отже, судом не обмежується право сторони на доступ до суду, а лише зазначається про наявність недоліків позовної заяви відповідно до вимог КАС України.

Крім того, суд врахував позицію Верховного суду, яка викладена у постанові від 10.09.2019 у справі № 640/1374/19 щодо того, що отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватись та розглядатись в установленому порядку. Так, подана представником позивача через Електронний суд позовна заява була зареєстрована судом та розглядається в установленому порядку з урахуванням вимог процесуального закону.

Відповідно до п. 1-11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 4 ст. 161 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У порушення вказаних норм, у позовній заяві зазначено, що позивач є громадянином України, однак на підтвердження вказаної обставини не надано жодних доказів. Натомість до позовної заяви додані докази ізраїльського громадянства позивача.

Крім того, ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2020 року у розмірі 2102,00 грн.

У даному випадку до позовної заяви слід додати документ про сплату судового збору на суму 840,80 грн.

Документ про сплату судового збору до позову не доданий. Разом з тим, представником позивача подано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, яке мотивоване похилим віком позивача, поширенням пандемії вірусу CORONAVIRUS 2019 nCoV infection, а також у зв`язку з тяжким матеріальним становищем.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказана норма кореспондується зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону).

Слід звернути увагу, що представником позивача не надано до суду жодного доказу тяжкого матеріального становища позивача, що позбавляє суд можливості встановити наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Відповідно до положень Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Щодо посилань представника позивача на пандемію, слід звернути увагу на законодавче закріплення можливості сплати судового збору у безготівковій формі, а також можливість сплати судового збору представником позивача від імені позивача.

Отже, з наданих до суду документів не вбачаються підстави для застосування пільг щодо сплати судового збору.

З огляду на викладене позивачу встановлений строк для надання до суду документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або доказів на підтвердження обставин скрутного матеріального становища позивача (довідка про доходи позивача за попередній календарний рік, тощо) або документу про сплату судового збору у сумі 840,80 грн.

Разом з тим, представником позивача надане клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, до якого додано лише копію ухвали Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №160/10737/19.

Слід звернути увагу, що Верховний Суд в ухвалі від 08.04.2020 у справі №160/10737/19 вказав на те, що для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Натомість, позивачем та його представником не надано до суду жодного доказу на існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд звертає увагу представника позивача на те, що не надання таких доказів позбавляє суд можливості оцінити і встановити наявність підстав звільнити позивача від сплати судового збору.

Також слід звернути увагу, що Верховний Суд в ухвалі від 08.04.202. у справі №160/10737/19 посилається на практику Європейського суду з прав людини: «Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).».

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги положення норм процесуального законодавства щодо вимог до позовної заяви, а також вимоги Закону України «Про судовий збір», станом на день постановлення даної ухвали відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору у зв`язку з не наданням останнім будь-яких доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні щодо неможливості сплати судового збору.

Також слід звернути увагу, що згідно із положеннями ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

Підсумовуючи викладене, станом на день постановлення даної ухвали відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, поданого представником позивача разом із позовною заявою.

Вищевикладені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 КАС України, розділ VI «Прикінцеві положення», доповнено п. 3 в якому, зокрема, передбачено, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання неправомірною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня закінчення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, шляхом надання до суду:

- позовної заяви в паперовій формі у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, та копій усіх додатків до позовної заяви, для суду та відповідача, з врахуванням приписів ч. 4, 5 ст. 94, ч. 5 ст. 160 КАС України та ч. 1 ст. 161 КАС України (належним чином засвідчених);

- оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 840,80 грн.), оформлений відповідно до вимог законодавства за наступними реквізитами: «Отримувач коштів УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр./22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38025423 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувача UA678999980313171206084008006 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».

Копію ухвали надіслати позивачу (представнику).

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя М.С. Лазаренко