Ухвала суду № 89402877, 25.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 травня 2020 року Справа 160/5439/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відповідача-1: Прокуратури Дніпропетровської області, Відповідача-2: Офісу Генерального прокурора, Відповідача на стороні другого Відповідача: Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відповідача-1: Прокуратури Дніпропетровської області, Відповідача-2: Офісу Генерального прокурора, Відповідача на стороні другого Відповідача: Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, в якій просять:

- визнати протиправною бездіяльність Другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді заяв від 10.03.2020, від 11.04.2020, від 17.04.2020 та не наданні відповідей на них, щодо надання копій документів з проведення атестації, перегляду результатів атестації;

- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії №2 від 02 квітня 2020 №107 про неуспішне проходження атестації заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ №377к від 30 квітня 2020 року прокурора Дніпропетровської області про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді рівнозначній посаді заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури з 14 травня 2020 року;

- стягнути з Прокуратури Дніпропетровської області середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення до винесення судом рішення, з урахуванням усіх надбавок та премій, виплачених працюючим прокурорам з 14.05.2020 року.

За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено частиною 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5); у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (пункт 9).

Сторонами в адміністративному процесі, відповідно до частини 1 статті 46 КАС України, є позивач та відповідач.

При цьому, згідно з частиною третьої статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За змістом пунктів 9 та 7 частини 1 статті 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Суд звертає увагу, що Другу кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур у позовній заяві позивачем визначено у якості Відповідача на стороні другого Відповідача, що не відповідає наведеним вище положенням КАС України.

Тобто, чинний КАС України не передбачає такої форми залучення відповідача у справі, як відповідач на стороні другого відповідача.

З вищевказаного вбачається, що позивачем порушено вимогу щодо суб`єктного складу учасників справи, а тому, позивачу необхідно визначитися із процесуальним статусом Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур.

Крім того, частиною 5 статті 161 КАС України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною 1 статті 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Частиною 2 статті 260 КАС України визначено, що у випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1 - 9 частини шостої статті 12 цього Кодексу (частина 7 статті 260 КАС України).

При цьому, у пункті 7 частини 3 статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 1 частин 6 статті 12 КАС України, виходячи з суб`єктного складу учасників справи, дана справа не відноситься до справ незначної складності та підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Між тим, однією з позовних вимог є визнання протиправної бездіяльності Другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора, яка полягає у не розгляді заяв від 10.03.2020, від 11.04.2020, від 17.04.2020 та не наданні відповідей на них, щодо надання копій документів з проведення атестації, перегляду результатів атестації, яка в силу приписів пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України, пункту 1 частини 1 статті 263 КАС України підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

З огляду на викладене, позивачу необхідно висловити свою позицію щодо розгляду справи за правилами загального чи спрощеного позовного провадження, шляхом подання відповідного клопотання, або розмежувати заявлені позовні вимоги.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви із визначенням процесуального статусу Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур згідно з вимогами КАС України (відповідно до кількості учасників справи);

- клопотання про розгляд справи за правилами загального чи спрощеного позовного провадження, або розмежувати заявлені позовні вимоги.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відповідача-1: Прокуратури Дніпропетровської області, Відповідача-2: Офісу Генерального прокурора, Відповідача на стороні другого Відповідача: Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправними та скамування рішень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева