Рішення № 89402630, 25.05.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 травня 2020 р. Справа № 120/675/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан"

до: Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Вікітан" звернулось з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу щодо проведення фактичної перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в оскаржуваному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення фактичної перевірки, окрім посилання на норми ПК України. Наказ не містить посилань на наявність та/або отримання в установленому порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючи органи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав, що оскаржуваний наказ містить чітку підставу для здійснення фактичної перевірки визначену п.п. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України: здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

В результаті проведеного до перевірочного аналізу бази даних по ліцензуванню та ІС "Податковий блок"/"Аналітична система"/"Чеки РРО" встановлено здійснення роздрібної торгівлі пальним (газ скраплений) за період з 01.07.2019 року по 02.07.2019 року без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Також відповідач наголосив на тому, що позивач допустив працівників відповідача до фактичної перевірки, фактична перевірка проведена, за наслідками якої складено акт.

Ухвалою суду від 23.03.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, разом з тим відмовлено у задоволенні клопотань позивача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, та відмовлено у допиті свідків.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив, що 23.01.2020 року Головне управління ДПС у Вінницькій області видало наказ № 399 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Вікітан". Вказано фактичну перевірку провести за адресою: Вінницька область, Тульчинський район, смт. Шпиків, вул. Незалежності, 2В, автозаправка, терміном 10 діб, за період з 01.07.2019 року.

На підставі зазначеного наказу виписано направлення на перевірку від 24.01.2020 року №160 та №159.

В подальшому, 24.01.2020 року посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області в присутності оператора АЗС "Вікітан"- Свентуха О.І. проведено фактичну перевірку.

За результатами перевірки складений акт № 15/32/30641728 від 24.01.2020 року, яким встановлено, що ТОВ "Вікітан" здійснено роздрібну торгівлю пальним (газом скрапленим) за період з 01.07.2019 року по 02.07.2019 року без наявності відповідної ліцензії: -01.07.2019 року реалізовано газу скрапленого в кількості 11,040 л., по ціні 13,50 грн., на суму 149,04 грн., згідно фіскального касового чека № 4266; - 01.07.2019 року реалізовано газу скрапленого в кількості 7,4 л., по ціні 13,50 грн., на суму 99,90 грн., згідно фіскального чека № 1267; - 02.07.2019 року реалізовано газу скрапленого в кількості 13,6 л., по ціні 13.50 грн., на суму 183,60 грн., згідно фіскального чека № 4268.

Від підписання акта перевірки та отримання його примірника посадова особа ТОВ "Вікітан", оператор АЗС Свентух О.І. відмовився, про що зазначено в акті перевірки та складено акт відмови від підписання матеріалів фактичної перевірки.

Примірник акта фактичної перевірки 24.01.2020 року направлений відповідачем на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отриманий останнім 29.01.2020 року.

За наслідком проведеної фактичної перевірки 14.02.2020 року ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000703203 форми "С", яким до ТОВ "Вікітан" застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 250000,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачем на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отримано останнім 19.02.2020 року.

Позивач, вважаючи протиправним прийнятий ГУ ДПС у Вінницькій області наказ від 23.01.2020 року № 399 "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Вікітан", звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами в справі, суд зазначає наступне.

Пунктом 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право:

20.1.4. проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до ст. 75, 80 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, фактичні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано ст.75 ПК України.

Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з п. 80.5 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно з ст. 81 цього Кодексу.

Пунктом 80.7 ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Слід зазначити, що відповідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Згідно з п. 80.10 ст. 80 ПК України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 цього Кодексу.

Як встановлено судом, посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області на підставі оскаржуваного наказу від 23.01.2020 проведено фактичну перевірку ТОВ "Вікітан", результати якої оформлено актом від 24.01.2020 року № 15/32/30641728.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем 14.02.2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000703203, яким до ТОВ "Вікітан" застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Суд наголошує, що у матеріалах справи відсутній акт про відмову у допуску до проведення фактичної перевірки ТОВ "Вікітан".

У матеріалах справи міститься лише акт про відмову від підпису у направленні на проведення перевірки та акт відмови від ознайомлення та підписання матеріалів перевірки.

З підстав чого, суд доходить висновку, що ТОВ "Вікітан" допустило посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки на підставі оскаржуваного наказу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам за встановлених фактичних обставин справи суд приходить до висновку та зауважує, що з огляду на зміст положень ст. 75, 80, 81 ПК України платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього (зокрема фактичної), має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, враховуючи наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Слід зазначити, що Верховним Судом сформульована правова позиція, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При цьому, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. Відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків.

Суд наголошує, що за результатами реалізації прав, що випливають із оскаржуваного наказу, податковим органом складено не лише акт перевірки, а й прийнято податкове повідомлення-рішення.

Отже, податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв`язку з чим оспорюваний наказ на час його оскарження до суду не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків, а відтак, задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки, по-перше, такий наказ відповідача на теперішній час не є юридично значимим для позивача, по-друге, після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Зазначений висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16 (К/9901/19326/18), від 30.11.2018 у справі № 808/1641/15 (К/9901/6626/18), від 07.11.2018 р. №811/824/17, від 24.01.2019 №826/13963/16, від 18.12.2018 у справі №826/3014/16, від 15.01.2019 у справі № 822/28/15, від 05.03.2020 року № 825/1110/17 та інших.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За встановлених судом обставин справи та вище зазначених правових висновків, враховуючи, що позивачем було допущено представників контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, за наслідками якої відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000703203 форми "С", яким до ТОВ "Вікітан" застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 250000,00 грн., та яке отримано останнім 19.02.2020 року, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо незаконності наказу про призначення перевірки, оскільки він вже вичерпав свою дію, шляхом його реалізації.

Суд зауважує, що за встановлених обставин предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, у випадку незгоди позивача з виявленими порушеннями та прийнятими відповідачем рішеннями.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, в обґрунтування заявлених вимог, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Вікітан" до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович