Ухвала суду № 89402126, 25.05.2020, Господарський суд Харківської області

УХВАЛА

"25" травня 2020 р. Справа № 922/1398/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

розглянувши матеріали справи

за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 (м. Харків) до Харківської міської ради (м. Харків) , Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (м. Харків) , фізичної особи-підприємця Колісник Вячеслава Олександровича (Харківська обл., с. Котляри) про визнання незаконним та скасування пункту додатку до рішення, визнання недійсним договору, про зобов'язання повернути нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 (надалі - прокурор) надав Господарському суду Харківської області позовну заяву до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та до фізичної особи-підприємця Колісник Вячеслава Олександровича (надалі - відповідачі), в якій просить:

1) визнати незаконним та скасувати п. 66 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 №757/17;

2) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06.02.2018 №5551-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Колісник В.О. (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), посвідчений приватний нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за №104;

3) зобов'язати фізичну особу-підприємця Колісник В.О. (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) повернути територіальній громаді міста Харкова нежитлові приміщення 1-го поверху №№1, 2 площею 16,1 кв м, 2-го поверху №№1-:-12 площею 225,9 кв м, загальною площею 242,0 кв м в нежитловій будівлі літ."О-2", розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Судові витрати по справі прокурор просить покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, тобто відповідне рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу суперечить вимогам законодавства та може бути визнаним недійсним як такий, що порушує публічний порядок.

З урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так само як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, прокурор самостійно подає вказаний позов.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання вказаною вище ухвалою було призначено на 02.06.2020 о 14:30 год, про що повідомлено учасників справи.

На розгляді Верховного Суду знаходиться справа №912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі: Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" та Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90577,26 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 справу №912/2385/18 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв'язку з наявністю виключної правової проблеми, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором (оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.11.2019).

Так у цій справі підлягає вирішенню питання, чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення прокурора до суду шляхом:

1) додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором;

2) обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду?

Крім цього, за позицією Верховного Суду існує також інше питання, що потребує правового висновку щодо наслідків, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Також суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у цій справі є також інші питання, які становлять виключну правову проблему і мають бути вирішені Великою Палатою Верховного Суду:

1) чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;

2) які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, встановить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом?

З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передаючи на розгляд Великої палати Верховного Суду вище зазначену справу, дійшла висновку про те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, що може становити порушення принципу юридичної визначеності, тому вирішення Великою Палатою Верховного Суду поставленої у цій справі правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватним й публічними інтересами.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 прийнято до розгляду справу №912/2385/18, у зв'язку з наявністю виключної правової проблеми та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, та призначено її розгляд.

У справі №922/1398/20 прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, тобто відповідне рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу суперечить вимогам законодавства та може бути визнаним недійсним як такий, що порушує публічний порядок.

У позовній заяві прокурор зазначає, що його звернення до суду у цій справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час відчуження об'єктів нерухомості з комунальної власності.

Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв'язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризується взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

Оскільки Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так само як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, а одна й та сама особа (орган) не може бути одночасно позивачем і відповідачем за цим же позовом, оскільки це суперечить нормам цивільного законодавства, у спірних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, прокурор звертається із позовом самостійно та набуває статусу позивача.

Враховуючи те, що висновок Великої Палати Верховного Суду по справі №912/2385/18 щодо вказаної правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, та принципу пропорційності, господарський суд вважає, що у даному випадку висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи №912/2385/18 матимуть значення при вирішенні справи №922/1398/20 та підлягатимуть застосуванню у даному спорі.

Європейська Комісія "За демократію через право" (Венеційська Комісія) у Доповіді "Верховенство права", схваленій на 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25 - 26 березня 2011 року, також зазначала, що однією зі складових принципу верховенства права є юридична визначеність, яка є істотно важливою для питання довіри до судової системи та верховенства права. У цій доповіді також вказано, що юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними (пункти 44, 46).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Таким чином, з метою дотримання єдності судової практики, а також враховуючи, що висновок, наданий Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18 може вплинути на оцінку правомірності звернення прокурора з позовом у цій справі, господарський суд дійшов висновку про необхідність зупинення за власною ініціативою провадження у справі №922/1398/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Керуючись статтями 228, 229, 232 - 235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №922/1398/20 зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк її оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 25.05.2020.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.