Рішення № 89401908, 20.05.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/51/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро", м.Дніпро до Фізичної особи-підприємця Седельникова Костянтина Олександровича, м. Харків про стягнення коштів 525 736,50 грн. за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Щедро" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Седельникова Костянтина Олександровича про стягнення збитків у розмірі 525 736,50 грн.

Позов обгрунтовано тим, що за укладеним між сторонами договором №497 транспортного експедирування та перевезення вантажів автомобільним транспортом від 12.04.2017 на підставі Заявки №Щ 0022732 на автомобіль відповідача 03.08.2019 було завантажено продукцію для перевезення маршрутом м.Запоріжжя-Івано-Франківськ-Долина на загальну суму 525 736,50 грн. Проте в обумовлені сторонами строки автомобіль до узгодженого місця розвантаження не прибув, місцезнаходження автомобіля з продукцією встановлено так і не було, у зв`язку із чим позивачу було завдано збитків на суму 525 736,50 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.01.2020 призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.02.2020 о 10:30.

07.02.2020 відповідач до суду надав відзив на позовну заяву (вх.№3169), в якому у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що з урахуванням укладеного між сторонами договору №497 транспортного експедирування та перевезення вантажів автомобільним транспортом від 12.04.2017 заявка №РЩ 0022732, на яку позивач посилається в позовній заяві відповідачем ніколи не підписувалась, а підпис Седельникова К.О. у вказаній заявці, за твердженням відповідача, є підробленим. Жодних домовленостей за вказаною заявкою №РЩ 0022732 між сторонами не існувало. Також вважає, що долучені до позовної заяви документи електронної переписки є неналежними доказами з огляду на те, що така переписка велася з невідомою особою та зазначені електронні документи не скріплені електронно-цифровим підписом.

До відзиву відповідачем також було додано клопотання про витребування доказів. У вказаному клопотанні відповідач просив суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕДРО" оригінал заявки №РЩ0022732 на перевезення вантажу автомобільним транспортом до договору №497 від 12.04.2017.

Також до відзиву відповідачем було додано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що заявка №РЩ0022732 на перевезення вантажу автомобільним транспортом до договору №497 від 12.04.2017 підписана іншою особою, а не Седельниковим К.О .

Протокольною ухвалою від 12.02.2020 задоволено клопотання відповідача про поновлення строків на подання відзиву, вказаний відзив приєднано до матеріалів справи. На підставі п.1 ч.2 ст.183 ГПК України підготовче засідання було відкладено на 26.02.2020 об 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.02.2020 задоволено клопотання відповідача про витребування доказів, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЩЕДРО» (49033, м.Дніпро, пр-т Богдана Хмельницького, буд.122, літ.Д-2, код ЄДРПОУ 41162327) оригінал заявки №РЩ0022732 на перевезення вантажу автомобільним транспортом до договору №497 від 12.04.2017.

26.02.2020 позивачем, через канцелярію суду надано заяву (вх.№5081 від 26.02.2020), в якій останнім в порядку положень ст.81 ГПК України повідомлено суд про відсутність оригіналу вищевказаної заявки №РЩ0022732 на перевезення вантажу автомобільним транспортом до договору №497 від 12.04.2017. Позивач у заяві зазначає, що погодження заявки здійснювалось за усталеним порядком за яким сторонами було здійснено обмін відсканованими екземплярами заявки. Оригінали заявок надходили на адресу ТОВ «Щедро» разом з оригіналами актів приймання-передачі наданих послуг та рахунками на оплату. Після втрати вантажу відповідачем акти наданих послуг та оригінал заявки на адресу позивача так і не надходили.

26.02.2020 позивачем до суду надано відповідь на відзив (вх.№5080 від 26.02.2020).

Протокольною ухвалою від 26.02.2020 відмовлено у клопотанні відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, у зв`язку із неможливістю її проведення за відсутністю оригіналу документу у сторін, який мав би бути досліджений під час судової почеркознавчої експертизи, а також відсутністю заперечень представника позивача, стосовно того факту, що заявка на перевезення №РЩ0022732 від 12.04.2017 могла бути підписана крім Седельниковим К.О. іншою особою

Протокольною ухвалою від 25.03.2020 в порядку ч.3 ст.177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. На підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України підготовче засідання було відкладено на 08.04.2020.

Протокольною ухвалою від 08.04.2020 на підставі ч.1 ст.119 ГПК України задоволено клопотання представника позивача про поновлення строків для подання доказів та подані разом заявою документи були долучені судом до матеріалів справи. Протокольною ухвалою від 08.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 20.05.2020 об 11:30.

Сторони своїх представників в судове засідання 20.05.2020 не направили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить повернені до суду рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення 13.04.2020.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЩЕДРО» (Надалі - позивач, замовник) та Фізичною особою-підприємцем Седельниковим Костянтином Олександровичем (Надалі - відповідача, виконавець) було укладено Договір №497 транспортного експедирування та перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно якого виконавець зобов`язався перевозити належним йому автомобільним транспортом вантажі Замовника та/або надавати Замовнику від власного імені, за плату, в інтересах та з рахунок Замовника послуги виконання або організації виконання перевезення вантажів Замовника рахунок Замовника послуги виконання або організації виконання перевезенням вантажів Замовника автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні, а замовник зобов`язався оплачувати виконані перевезення та/або, відповідно, надані послуги в порядку та на умовах цього Договору. (п.1.1 Договору).

Пунктом 1.3 договору встановлено, що конкретні умови кожного окремо взятого перевезення вантажу Замовника можуть бути узгоджені Сторонами по формі додатку до цього Договору замовленнями.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у відповідності до п.1.3 договору сторонами була оформлена Заявка №РЩ0022732 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, яка містить підписи та печатки сторін (а.с.26).

В заявці Сторони погодили маршрут перевезення Запоріжжя - Івано-Франківськ - Долина. Дата завантаження є 03.08.2019, а дата прибуття вантажу у кінцевий пункт призначення 05.08.2019.

Також у заявці сторонами погоджено марку та державні номери автомобіля (Рено, НОМЕР_1 ) та причепа ( НОМЕР_2 ), ПІБ водія ( ОСОБА_2 ) та його контактний номер.

Крім цього, у заявці зазначено, що факсимільна копія заявки має юридичну силу.

03.08.2019 року Відповідачем, згідно умов Договору та Заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом № РЩ0022732 було одержано вантаж для здійснення послуг перевезення за адресою: Запоріжжя - Івано-Франківськ - Долина ,було завантажено автомобіль Рено НОМЕР_1 с причепом, під керуванням водія ОСОБА_2 , який згідно Заявки є повноважним представником Відповідача з питань прийняття вантажу до перевезення, здійснення перевезення та передачі вантажу Замовнику.

З метою здійснення перевезення товару на загальну суму 526 736,50 грн. були складені 4 товарно-транспортні накладні на перевезення вантажу, а саме:№РЩ0109886/7721 від 03.08.2019р. на перевезення олії пальмової в контейнерах на загальну суму 274 000,00 грн. в т.ч. ПДВ; №РЩ0109886/РЩ000406777 від 03.08.2019р. на перевезення маргаринів та жирів рослинних на суму 189 416,50 грн. в т.ч. ПДВ; №РЩ0109886/7719 від 03.08.2019р. на перевезення маргаринів на загальну суму 49 920 грн; №РЩ0109886/7720 від 03.08.2019 на перевезення маргаринів на загальну суму 12400,00 грн.

Вантаж був одержаний та завантажений відповідачем до перевезення, що підтверджується підписом водія на вищевказаних товарно-транспортних накладних.

Відповідно до ч. 2ст. 308 ГК України, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Пунктом 2.2.1 Договору №497 встановлений обов`язок виконавця забезпечити перевезення вантажу транспортними засобами.

Згідно п.2.2.7 Договору виконавець зобов`язаний вчасно доставляти вантаж у встановлений пункт доставки (розвантаження) і здавати його уповноваженій особі вантажоодержувача без будь-яких пошкоджень чи псування та у визначеній у супровідними документами кількості.

Виконавець забезпечує схоронність вантажу з моменту його прийняття водієм до перевезення і до моменту здачі в пункті розвантаження уповноваженій особі вантажоодержувача. (п.2.2.9 Договору).

П. 13.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Як зазначає позивач у позовній заяві, автомобіль Рено НОМЕР_1 с причепом на адресу розвантаження, згідно товарно-транспортних накладних не прибув, зв`язок з водієм був відсутній, а зі слів відповідача з`ясувалося, що водій з автомобілем та вантажем зник.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення на його користь завданих збитків в розмірі 525 736,50 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідност. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов"язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов"язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Ч. 1ст. 314 Господарського кодексу Українивизначено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження стались не з його вини.

Відповідно дост. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Загальна вартість втраченого товару за товарно-транспортними накладними на перевезення вантажу становить 525 736,50 грн.

Відповідно дост. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Так, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності, причинний зв`язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача і збитками полягає в тому, що належний позивачу на праві власності вантаж не був доставлений перевізником у визначене договором місце та не був вручений зазначеній позивачем особі у відповідній кількості, у зв`язку з втратою перевізником зазначеного вантажу під час його транспортування. Втрати вантажу стала наслідком невжиття перевізником всіх залежних від нього дій по забезпеченню схоронності та цілісності вантажу, забезпеченню його знаходження у своєму тимчасовому (з моменту його отримання і до моменту вручення) фактичному володінні під час перевезення, які були б необхідними, виправданими та достатніми для належного виконання договірних зобов`язань по перевезенню вантажу суб`єктом господарювання, яким є відповідач (перевізник). Невжиття перевізником всіх необхідних заходів безпеки зумовило втрату вантажу.

В п. 16.2 Правил зазначено, що при перевезенні вантажів автомобільним транспортом право на пред`явлення перевізнику претензій мають вантажовідправник або вантажоодержувач - у випадку втрати вантажу і за умови подання товарно-транспортної накладної з підписом водія (експедитора Перевізника) про прийняття ним вантажу для перевезення.

29.10.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією вх.№1820 в якій вимагав відшкодувати завдані збитки. На вказану претензію 11.11.2019 від відповідача надійшла відповідь в якій останнім повідомлено про відсутність договірних відносин між сторонами.

Частиною 1статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться.

Твердження відповідача, стосовно відсутності підстав для відшкодування збитків, суд вважає необґрунтованими, оскільки згідно п.п. 11.1, 11.5, 11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до Правил. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. 1й залишається у вантажовідправника, 2й передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, 3й та 4й екземпляри засвідчені підписом вантажоодержувача передається перевізнику.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995 первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити.

Товарно-транспортні накладні, які містяться в матеріалах справи, відповідають вимогам цих нормативних актів, накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції,їх дійсність не спростовувалась відповідачем, а тому є всі підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Частинами 1, 2статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що відповідач у встановленому процесуальним законом порядку не довів відсутності вини (умислу чи необережності) у заподіянні збитків позивачеві, які виникли в результаті втрати отриманого вантажу до перевезення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 7886,06 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.6,8,19,124,129 Конституції України, ст. ст.549,610,611,614,909,924 Цивільного кодексу України, ст. ст.216,224,307,308,314 Господарського кодексу України, ст.ст.12,13,73,74,76-79,91,129,232,233,236 - 241,247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Седельникова Костянтина Олександровича (ІПН НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЩЕДРО» (49033, м.Дніпро, Пр-т Богдана Хмельницького, буд. 122, літ. Д-2; код ЄДРПОУ 41162327) збитки в розмірі 525 736 грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору 7886 грн. 06 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "25" травня 2020 р.

Суддя С.Ч. Жельне