Рішення № 89400394, 14.05.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.2020м. ДніпроСправа № 904/4877/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА"

до Військової частини 3021 Національної гвардії України

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - Кузьменко В.С. дов. № б/н від 02.01.2020 (адвокат)

Відповідача - Грицай Т.Г. дов. № 2 від 04.03.2020 (начальник юридичної групи)

Третьої особи - Кривошея А.О. дов. № 9960 від 28.12.2019 (начальник юридичної групи)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння Відповідача транспортний засіб ГАЗ-САЗ-35 № 280-53 АА та передати транспортний засіб Позивачеві.

У відзиві на позов, Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки вказав, що відповідно до Акту приймання-передачі від 07.08.2014 та наряду Царичанського об`єднаного районного військового комісаріату, згідно Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію" автомобіль ГАЗ-САЗ-35 держ. номер НОМЕР_1 передано ТОВ "УКРАЇНА" через військовий комісаріат до військової частини 3021. Позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння Дніпропетровського ОТЦК та СП транспортний засіб ГАЗ-САЗ-356 держ. номер НОМЕР_1 та передати транспортний засіб Позивачеві. Але, Позивач не надав доказів звернення до Дніпропетровського ОТЦК та СП з вищезазначеного питання. Командування Дніпропетровського ОТЦК та СП вважає, що Позивач із позовною заявою звернувся до господарського суду передчасно. Позивач не вживав заходів досудового врегулювання стосовно Відповідача. Відповідач також зазначив, що питання повернення власникам транспортних засобів, які були вилучені за частковою мобілізацією регламентується тільки ст. 30 та ст. 37 постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2017 №405 "Положення про військово-транспортний обов`язок" а саме - "Повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки здійснюється військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань, для задоволення потреб яких вони залучалися, протягом 30 календарних днів з дати оголошення Указу Президента України "Про демобілізацію", або виплати їм коштів за рахунок державного бюджету протягом 5-ти років через військові комісаріати, які здійснили таке залучення". В Україні особливий період діє з 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію". До теперішнього часу рішення Президента України про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймалося.

У відповіді на відзив Позивач зазначив, що до таких спорів законодавством не передбачено застосування обов`язкового вжиття заходів досудового врегулювання. 02.09.2019 Позивач направляв на адресу Царичанського об`єднаного районного військового комісаріату лист з вимогою невідкладно повернути транспортний засіб, що перебуває у незаконному володінні Відповідача. Лист отриманий Царичанським ОРВК 06.09.2019. Однак, станом на дату складення даного позову, жодної відповіді на адресу Позивача не надходило. Процес повернення залучених під час мобілізації транспортних засобів нерозривно пов`язаний з оголошенням демобілізації. Так, відповідно до п.4 Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14.01.2015 №15/2015 постановлено: "провести у період з 18 березня по 1 травня 2015 року звільнення в запас (демобілізацію) військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303 "Про часткову мобілізацію". Таким чином, відповідно Указу №15/2015 було оголошено демобілізацію, а значить вищезазначений транспортний засіб, що належить на праві власності ТОВ "УКРАЇНА" підлягає поверненню. Визначення "особливого періоду" міститься в абзаці 11 ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-ХІІ, у якому передбачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абз. 4 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"). Отже, за змістом наведених норм особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. 17 березня 2014 року видано Указ Президента України "Про часткову мобілізацію" №303/2014, який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17 березня 2014 року №1126-VІІ. Відповідно до п.3 зазначеного Указу мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом. Отже, тривалість особливого періоду, відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 становила 45 діб: з 18 березня по 2 травня 2014 року.

У запереченнях на відповідь на відзив, Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки вказав, що Указ Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14.01.2015 №15/2015 (затверджений Законом №113-VІІ від 15.01.2015, ВВР, 2015, №6, ст. 42) був підписаний з метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України яким визначено: про проголошення та проведення протягом 2015 року часткової мобілізації у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом; визначено адміністративні території України проведення мобілізації; про проведення призову військовозобов`язаних, резервістів та поставку транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, інших військових формувань України в обсягах, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву; проведення у період з 18 березня по 1 травня 2015 року звільнення в запас (демобілізацію) військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року №303 "Про часткову мобілізацію". Вищезазначений Указ Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14.01.2015 року №15/2015 та визначені заходи направлені на реагування на загрози національній безпеці держави і не стосується самого факту демобілізації, а тільки звільнення в запас військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року №303 "Про часткову мобілізацію" і ніяк не залучених по мобілізації транспортних засобів. В Україні особливий період діє з 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 "Про часткову мобілізацію" до теперішнього часу, рішення Президента України про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймалося.

Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав заяву про долучення до матеріалів справи довідки військової частини 3021 м. Дніпро від 16.08.2014 року щодо прийому автомобіля ГАЗ-САЗ-35 держ. номер НОМЕР_1 та акт технічного стану №236 автомобіля ГАЗ-САЗ-35 держ. номер НОМЕР_1 , затверджений 20.08.2014 року командиром військової частини 3021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2020, за клопотанням Позивача, замінено первісного Відповідача - Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на належного Відповідача - Військову частину 3021 Національної гвардії України. Виключено зі складу Відповідачів Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та залучено його, у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що відповідно до Акту приймання-передачі від 07.08.2014 та наряду Царичанського об`єднаного районного військового комісаріату, згідно Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію" автомобіль ГАЗ-САЗ-35 державний номер НОМЕР_1 передано ТОВ "Україна" через військовий комісаріат до військової частини 3021 Національної гвардії України. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну гвардію України" від 13.03.2014 №876, Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Національна гвардія України бере участь, відповідно до закону, у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони. Позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння транспортний засіб ГАЗ-САЗ-35 державний номер НОМЕР_1 та передати його Позивачеві, але фактично в матеріалах справи відсутні докази щодо звернення Позивача до військової частини 3021 Національної гвардії України з вищезазначеного питання. Питання повернення власникам транспортних засобів, які було вилучено за частковою мобілізацією регламентується тільки ст. 30 та 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року №1921 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2017 №405 "Положення про військово-транспортний обов`язок", а саме - "Повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки здійснюється військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань, для задоволення потреб яких вони залучалися, протягом 30 календарних днів з дати оголошення Указу Президента України "Про демобілізацію", або виплати їм коштів за рахунок державного бюджету протягом 5-ти років через військові комісаріати, які здійснили таке залучення"). Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932, особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Особливий період діє по всій території України з 17.03.2014, після оприлюднення Верховною Радою України Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію" й діє до теперішнього часу, оскільки Президентом України не приймалося рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу. Відповідач вважає некоректним посилання на Указ Президента №15/205 в частині демобілізації військовослужбовців, так як мова в ньому йде про демобілізацію саме військовослужбовців, а не про залучені згідно Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 по мобілізації транспортні засоби. Транспортні засоби вилучені по мобілізації будуть повернуті власникам відповідно до вимог чинного законодавства України після скасування дії особливого періоду. Командування військової частини 3021 Національної гвардії України вважає, що транспортний засіб ГАЗ-САЗ-35 було передано до військової частини на законних підставах, а саме, відповідно до Акту приймання-передачі від 07.08.2014 та наряду Царичанського об`єднаного районного військового комісаріату, згідно Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію" через військовий комісаріат.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію" постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.

Відповідно до наряду Царичанського об`єднаного районного військового комісаріату (далі Царичанський ОРВК), у Позивача за Актом приймання-передачі від 07.08.2014 Царичанським ОРВК вилучено транспортний засіб - автомобіль ГАЗ-САЗ-35 №280-53 АА.

16.08.2014 наведений автомобіль передано Відповідачеві, про що свідчить довідка прийому машини, яка належить Позивачеві та акт технічного стану № 236 від 20.08.2014. За даними Відповідача, зазначений автомобіль на час вирішення перебуває у користуванні Відповідача.

02.09.2019 Позивач, посилаючись на ст.6 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указ Президента України №15/2015 від 14.01.2015 "Про часткову мобілізацію", направив до Царичанського ОРВК листа про невідкладне повернення наведеного вище транспортного засобу, що належить на праві власності Позивачеві.

За даними Позивача, відповідь на зазначений лист йому не надходила, спірний транспортний засіб не повернуто.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для повернення спірного автомобіля Позивачеві.

Пунктами 1, 5 Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію", затвердженого Законом України № 1126-VII від 17.03.2014, постановлено: оголосити та провести часткову мобілізацію; призов військовозобов`язаних, у тому числі резервістів, та поставку транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України здійснити в обсягах, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" військово-транспортний обов`язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.

Порядок виконання військово-транспортного обов`язку визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок відшкодування державою вартості майна чи збитків, яких зазнають центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, а також громадяни внаслідок вилучення чи примусового відчуження транспортних засобів в особливий період, визначається законом.

Виконання військово-транспортного обов`язку під час мобілізації, якщо не введений правовий режим воєнного чи надзвичайного стану, здійснюється згідно з Мобілізаційним планом України шляхом безоплатного залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації.

Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється військовими комісаріатами на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, які оформлюються відповідними розпорядженнями.

Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби.

Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.

Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" підприємства, установи і організації зобов`язані:

планувати і здійснювати заходи щодо розробки мобілізаційних планів та підготовки до виконання покладених на них мобілізаційних завдань (замовлень) і забезпечувати поставку продукції згідно з укладеними договорами (контрактами) та надавати звіти з цих питань відповідним органам виконавчої влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування, які є замовниками мобілізаційних завдань (замовлень);

у разі їх ліквідації (реорганізації) своєчасно сповіщати про це відповідні органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, з якими укладено договори (контракти) на виконання мобілізаційних завдань (замовлень);

здійснювати під час мобілізації заходи щодо переведення виробництва (діяльності) на функціонування в умовах особливого періоду;

утримувати в належному стані техніку, будівлі, споруди та об`єкти інфраструктури, що належать для передачі в разі мобілізації Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту або призначені для спільного з ними використання у воєнний час;

сприяти військовим комісаріатам у їх роботі в мирний час та під час мобілізації;

забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п`ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти та до військових частин;

забезпечувати в разі мобілізації доставку техніки на збірні пункти та у військові частини згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями);

здійснювати заходи щодо підготовки до розгортання спеціальних формувань, призначених для передачі в разі мобілізації до Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, розгортання та передачі їх в особливий період згідно з мобілізаційними планами;

надавати під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні та інші матеріально-технічні засоби Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту згідно з мобілізаційними планами з наступним відшкодуванням їх вартості в порядку, встановленому законом;

створювати та утримувати мобілізаційні потужності, створювати і зберігати мобілізаційний резерв матеріально-технічних і сировинних ресурсів згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями);

забезпечувати формування і ведення страхового фонду документації на продукцію мобілізаційного та оборонного призначення;

вести облік військовозобов`язаних, резервістів і призовників із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час і надавати звітність із цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку;

надавати відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування інформацію, необхідну для планування і здійснення мобілізаційних заходів;

утворювати мобілізаційні підрозділи та призначати працівників з питань мобілізаційної роботи;

сприяти своїм працівникам, які є резервістами, у виконанні ними обов`язків служби у військовому резерві та своєчасному їх направленню до органів військового управління, військових частин;

у разі реєстрації (перереєстрації), переобладнання чи зняття з обліку транспортних засобів, які можуть бути призначені для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, подавати до відповідних органів та підрозділів, що згідно із Законом України "Про дорожній рух" здійснюють державну реєстрацію та облік транспортних засобів, документи з відміткою районного (міського) військового комісаріату про постановку їх на військовий облік (зняття з військового обліку).

Згідно зі ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ст. 1 Закону України "Про оборону України").

Пунктами 1, 3, 4 Указу Президента України від 14.01.2015 №15/2015 "Про часткову мобілізацію", затвердженого Законом № 113-VIII від 15.01.2015, постановлено:

оголосити та провести протягом 2015 року часткову мобілізацію (далі мобілізація) у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом;

здійснити призов військовозобов`язаних, резервістів та поставку транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, інших військових формувань України в обсягах, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву;

провести у період з 18 березня по 1 травня 2015 року звільнення в запас (демобілізацію) військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну гвардію України" Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.

Пунктом 1 ч.1 ст.2 Закону України "Про Національну гвардію України" передбачено, що основними функціями Національної гвардії України є: захист конституційного ладу України, цілісності її території від спроб зміни їх насильницьким шляхом.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.

Третя особа підтримує позицію Відповідача.

Перевіривши доводи сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд не приймає позицію й доводи Позивача, а погоджується з Відповідачем.

Так, Указом Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію" постановлено: оголосити та провести часткову мобілізацію; призов військовозобов`язаних, у тому числі резервістів, та поставку транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України здійснити в обсягах, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву.

Згідно з нарядом Царичанського ОРВК та за Актом приймання-передачі від 07.08.2014 автомобіль ГАЗ-САЗ-35 №280-53 АА вилучено у Позивача і в подальшому передано військовій частині 3021 Національної гвардії України.

Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначене для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони (ст. 1 Закону України "Про Національну гвардію України").

Відповідно до ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 Про часткову мобілізацію".

Рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу, Президент України не приймав.

Повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки здійснюється військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань, для задоволення потреб яких вони залучалися, протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через військові комісаріати, які здійснили таке залучення (п.30 Постанови Кабінету Міністрів України №1921 від 28.12.2000 (в редакції Постанови №405 від 17.06.2015) Про затвердження Положення про військово-транспортний обов`язок).

Указом Президента України від 14.01.2015 №15/2015 "Про часткову мобілізацію" постановлено: оголосити та провести протягом 2015 року часткову мобілізацію (далі мобілізація) у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом; здійснити призов військовозобов`язаних, резервістів та поставку транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, інших військових формувань України в обсягах, визначених мобілізаційними планами з урахуванням резерву; провести у період з 18 березня по 1 травня 2015 року звільнення в запас (демобілізацію) військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію".

Зазначеним Указом не скасовано дію особливого періоду в Україні.

Аналіз положень Указу Президента України від 14.01.2015 №15/2015 свідчить, що в країні не проводилася повна демобілізація військовослужбовців з 18 березня по 1 травня 2015 року, а лише проводилася ротація військовослужбовців. При цьому, спочатку проводився частковий призов військовозобов`язаних, а після цього демобілізували військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 №303 "Про часткову мобілізацію".

З урахуванням викладеного, суд вважає, що умови, за настання яких передбачено повернення транспортних засобів, залучених під час мобілізації не настали, у зв`язку з чим, позов не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Позивача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА", 49040, м. Дніпро, пр. Праці, 2Т, кімната 23 (код 30508364) до Військової частини 3021 Національної гвардії України, 49008, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 43 (код 08803589) за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, 49006, м. Дніпро, вул. Шмідта, 16 (код 08353525) - відмовити.

Витрати у справі покласти на Позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 25.05.2020

Суддя С.Г. Юзіков