Ухвала суду № 89400323, 19.05.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

"19" травня 2020 р. Cправа № 10/80-10

Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою: Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Відродження" Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Русь Газ" (вул. 40-річчя, Жовтня, 1, смт. Дашів, Іллінецький район, Вінницька область, 22740)

про визнання банкрутом

за участю :

від арбітражного керуючого (ліквідатора) Бойка О.В.: Кучерява І.П., за ордером

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 10/80-10 про банкрутство Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Відродження" Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Русь Газ".

Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

Так, ухвалою суду від 08.04.2020 року, зокрема, продовжено строк ліквідаційної процедури ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Бойка О.В. у справі № 10/80-10 до 19.05.2020 року.

Крім того, ухвалою суду від 28.04.2020 року призначено до розгляду в судовому засіданні скаргу ПАТ "Імексбанк" № 1551 від 13.02.2020 року на бездіяльність ліквідатора - арбітражного керуючого Бойка О.В. у справі № 10/80-10 на 19.05.2020 року.

На визначену дату в судове засідання з`явилася представник ліквідатора боржника.

При цьому, судом вставлено, що в матеріалах справи наявне клопотання представника АТ "Імексбанк" № 1688 від 24.03.2020 року щодо розгляду вищевказаної скарги без участі представника АТ "Імексбанк".

Окрім того, 19.05.2020 року від арбітражного керуючого Бойка О.В. на електронну поштову адресу суду надійшло пояснення № 02-10/50 від 15.05.2020 року по суті скарги АТ "Імексбанк" № 1551 від 13.02.2020 року.

Судом було оглянуто подане пояснення та долучено до матеріалів справи.

Поряд з цим, зважаючи на те, що судом не вперше призначалося судове засідання для розгляду поданої скарги та з огляду на відсутність клопотань скаржника стосовно відкладення слухання, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної скарги за наявної явки учасників справи.

В ході розгляду справи, представник ліквідатора боржника заперечила щодо скарги з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Суд, заслухавши пояснення представника ліквідатора боржника, розглянувши скаргу АТ "Імексбанк" № 1551 від 13.02.2020 року на бездіяльність ліквідатора - арбітражного керуючого Бойка О.В., дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Як вбачається із змісту вищевказаної скарги, 21.08.2019 року на рахунок ліквідатора надішли кошти в сумі 191 453,47 грн від реалізації майна, що перебуває, під заставою AT "Імексбанк", а саме: комплексу будівель та споруд загальною площею 1 184,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Вінницька область, Іллінецький район; смт. Дашів, вул. 40-річчя Жовтня, буд. 1, в тому числі: диспетчерська (адміністративна будівля) літ А, 1985 р., площею 193,5 кв.м., будівля заправки літ. Б, 1991 р., площею 35,4 кв.м.; будівля гаража (майстерні) літ. В, в, в1, 1977 р., площею 955,6 кв.м., та комбінованого агрегату для передпосівного обробітку ґрунту "VN Sapak Profi".

На переконання скаржника, арбітражний керуючий не здійснює покладені на нього обов`язки ліквідатора, зокрема, не здійснив повідомлення AT "Імексбанк" як іпотекодержателя про реалізацію нерухомого заставного майна, не надав документів, що підтверджують правомірність дій під час здійснення підготовки та проведення аукціону з продажу майна, не надав документів, що підтверджують факт проведення реалізації, незаконно протягом тривалого часу (6 місяців), здійснює незаконне утримання коштів на рахунку, не перераховує кошти заставному кредитору AT "Імексбанк", відтак навмисно затягує ліквідаційну процедуру, продовжує необ`єктивне нарахування заробітної плати, яка не відповідає фактичному обсягу заходів, що проводяться, стримує затвердження звіту та ліквідаційного балансу.

Факт утримання коштів підтверджується отриманням AT "Імексбанк" 04.02.2020 року звіту (додаток № 1 до поточного звіту станом на 24.01.2020 року) за вих. № 02-10/38 від 21.01.2020 року про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 10/80-10, з клопотанням про затвердження звіту та виплату за рахунок AT "Імексбанк" : основної грошової винагороди ліквідатора в розмірі 19544,73 грн; витрати по оцінці заставного майна в розмірі 9 120,00 грн; послуг організатора аукціону в розмірі 21 272,61 грн.

У разі затвердження звіту, підлягають перерахуванню AT "Імексбанк" кошти в розмірі 162 788,74 грн від реалізації вищевказаного заставного майна.

Водночас, направляючи звіт, ліквідатор цілком розумів, що він не може бути затвердженій, в зв`язку з тим, що на момент продажу, витрати на реалізацію майна, так само як і умови продажу попередньо не погоджувались заставним кредитором, як того вимагає Кодекс України з процедур банкрутства.

Жодного звернення до AT "Імексбанк" стосовно умов продажу предмету застави від арбітражного керуючого не надходило.

Умови проведення аукціону відповідно ч. 7 ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства, господарським судом також не визначались.

Усі рішення пов`язані з продажем майна, арбітражний керуючий приймав цілком самостійно, попираючи чинні норми законодавства.

Таким чином, вимога ліквідатора про затвердження звіту по факту вчинених ним самостійних дій, на думку скаржника, є примусом по відношенню до заставного кредитора, а в сукупності з відсутністю підтверджуючих документів та тривалим утриманням коштів отриманих від реалізації майна, носить ознаки кримінального правопорушення, неправомірного отримання вигоди, шантажу та тиску на кредитора.

Крім того, до звіту не додано жодного підтверджуючого документу, ліквідатор вимагає повірити на слово та розуміючи, що такий звіт об`єктивно не може бути затверджено - ліквідатор фактично навмисно затягує ліквідаційну процедуру, вочевидь з метою нарахування чергової місячної грошової винагороди, що в свою чергу збільшує витрати кредиторів.

При цьому, висування до кредитора будь-яких умов для отримання від ліквідатора коштів одержаних від реалізації заставного майна, призначених для погашенням вимог заставного кредитора, Кодекс України з процедур банкрутства не містить.

Таким чином, на переконання скаржника, дії арбітражного керуючого не сумісні з вимогами Кодексу до особи, що виконує обов`язки ліквідатора у справі про банкрутство.

Враховуючи викладене, у зв`язку із неналежним виконанням обов`язків, покладених на арбітражного керуючого, зловживанням правами арбітражного керуючого, наявністю конфлікту інтересів, скаржник просить суд : попередити арбітражного керуючого Бойко О.В. про необхідність належного виконання повноважень ліквідатора у справі №10/80-10 про банкрутство ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ"; зобов`язати арбітражного керуючого Бойко О.В. негайно перерахувати кошти отримані від реалізації наведеного вище заставного майна на погашення вимог заставного кредитора AT "Імексбанк" на рахунок Банку; зобов`язати арбітражного керуючого Бойко О.В. надати до суду звіт та ліквідаційний баланс у справі № 10/80-10 про банкрутство ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ".

Відповідно до пояснення арбітражного керуючого Бойка О.В. № 02-10/50 від 15.05.2020 року по суті скарги АТ "Імексбанк" № 1551 від 13.02.2020 року, повідомлено наступне.

Вказаній скарзі АТ "Імексбанк" № 1551 від 13.02.2020 року передував розгляд скарги ПАТ "Імексбанк" № 1046 від 03.12.2019 року на бездіяльність ліквідатора та відсторонення арбітражного керуючого Бойка О.В. від виконання повноважень ліквідатора у справі №10/80-10, під час розгляду якої було встановлено низку обставин, які, наразі, мають преюдиційний характер та за результатами розгляду якої було винесено ухвалу суду від 28.01.2020 року у справі № 10/80-10, яка набрала законної сили.

Відтак, обставини щодо: надання проміжних звітів та прийняття їх судом до відома; вжиття заходів арбітражним керуючим стосовно повідомлення кредиторів, в тому числі й заставних, про проведення засідань комітету кредиторів; неявка заставного кредитора на засідання комітету кредиторів; обставини можливості отримання кредиторами інформації про хід ліквідаційної процедури; факт здійснення продажу майна банкрута до набрання чинності КУзПБ; надання судом згоди на продаж майна, яке з предметом застави, в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України - не потребують доказування.

Щодо тверджень АТ "Імексбанк" у скарзі, що ліквідатор не повідомив Банк про реалізацію нерухомого заставного майна, не надав документи про правомірність здійснення підготовки та проведення аукціону, не надав документи про проведення реалізації, - ліквідатор вказує, що Банк не мав жодних перешкод ознайомитись з документами ліквідаційної процедури.

Окрім того, скаржник жодного разу не звертався до ліквідатора стосовно отримання додаткової інформації про хід ліквідаційної процедури, ознайомлення з документами, отримання інформації щодо заходів, що вживаються ліквідатором Бойко О.В. та будь-яких інших відомостей та документів.

Також, ліквідатором ДСП "Відродження" Бойко О.В. неодноразово на адресу АТ "Імексбанк" направлялись повідомлення про засідання комітету кредиторів у справі №10/80-10, однак скаржник жодного разу не направив свого представника для участі в засіданні комітету кредиторів, заслуховуванні поточних звітів ліквідатора, інформації про хід ліквідаційної процедури та про вжиті заходи, звітів про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат у справі, тощо.

Факт відсутності представника скаржника на засіданнях комітету кредиторів, про місце і час проведення яких останній повідомлявся належним чином - підтверджується також протоколами комітету кредиторів, а також складеними актами.

Тому, твердження викладені у скарзі у цій частині є безпідставними та надуманими.

Поряд з цим, на підтвердження викладених у ній обставин, скаржником не додано жодного належного та допустимого доказу. Так само як і викладені у скарзі доводи не містять жодного посилання на матеріали справи, письмові докази, будь-які інші джерела доказування.

Також, скаржником не вказується, з яких саме критеріїв та міркувань він виходить, стверджуючи що "правомірність дій" пов`язується із фактом надання скаржнику "документів, що підтверджують правомірність", а також не вказує та не посилається на належні докази, які могли б свідчити про неправомірні дії по підготовці та проведенню продажу майна банкрута, або про порушення його прав та інтересів конкретними діями.

Твердження скаржника у цій частині є необґрунтованими, безпідставними та надуманими. Між тим, повнота та правомірність дій ліквідатора презюмується, натомість скаржник несе обов`язок доказування порушення своїх прав та причинно-наслідкового зв`язку із конкретними діями чи бездіяльністю .

Згідно із абз. 4 ч. 3 ст. 61 КУзПБ за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом забезпечення, відшкодовуються витрати, пов`язані з утримання та збереженням такого майна, сплачується винагорода оператора електронного майданчика.

Склад та розмір таких витрат підлягають погодженню в порядку, визначеному цим кодексом. Кошти, що залишились після здійснення зазначених виплат, використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які забезпечує таке майно.

Тобто, вказаними правовими нормами чітко визначено, що заставному кредитору перераховуються кошти від реалізації не в повному обсязі, який отримано від реалізації, а за мінусом вищевказаних витрат. При цьому, такому перерахуванню коштів має передувати погодження, отримане у встановленому порядку.

У зв`язку з чим, після реалізації майна, ліквідатор звернувся до Банку, надавши звіт станом на 24.01.2020 року про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 10/80-10 з клопотанням про затвердження звіту та виплату за рахунок Банку.

Натомість, Банк у повідомленні від 14.02.2020 року вказав про неможливість затвердження звіту в частині витрат, що стосуються заставного майна.

Оскільки, відповідь Банку прямо суперечила приписам законодавства про банкрутство, ліквідатор вимушений був звернутись до суду.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року, серед іншого, затверджено звіт арбітражного керуючого про здійснення та відшкодування витрат у справі станом на 28.02.2020 року у сумі 10 364 грн, в тому числі витрат, що стосуються заставного майна.

При цьому, в ухвалі від 02.03.2020 року встановлено: "З огляду на зазначене, розрахунок нарахування та виплати грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури стосовно витрат на реалізацію заставного майна за рахунок забезпеченого кредитора - AT "Імексбанк", наведено у звіті (табл. 4), зокрема, винагорода та витрати є наступними : проведення оцінки майна банкрута, що є предметом застави - 9 120,00 грн; винагорода та витрати a/к Бойка О .В. в сумі 140816,41 грн. станом на 28.02.2020 року утримується пропорційно з кредитора відповідно до реєстру та складає 34 781,65 грн; витрати ліквідатора на реалізацію заставного майна в сумі 1 244,00 грн. утримується пропорційно з кредиторів відповідно реєстру та складають 299,43 грн.".

Тобто, у зв`язку з відмовою Банку затвердити звіт в частині витрат, що стосуються заставного майна, ліквідатор вимушений був звертатись до суду. Тому, твердження Банку, що ліквідатор не перераховує кошти та затягує ліквідаційну процедуру - є безпідставним.

Також, за змістом поточних звітів ліквідатора боржника, арбітражним керуючим (ліквідатором) продовжують вживатися заходи, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, спрямовані на належне проведення та завершення ліквідаційної процедури банкрута - ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" у справі № 10/80-10.

Відповідно до протоколу зборів комітету кредиторів у справі № 10/80-10 про банкрутство ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" від 28.02.2020 року, вирішено : звіт ліквідатора про хід ліквідаційної процедури, нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 10/80-10 станом на 28.02.2020 року прийняти до відома. Ліквідатору вжити заходи оголошення у розшук рухомого майна, що зареєстровано за банкрутом відповідно до ухвали Господарського суду Вінницької області від 20.06.2017 року. Звернутись до суду з клопотанням про продовження строку ліквідаційної процедури у справі № 10/80-10 на один місяць.

Наразі, проводиться робота щодо встановлення належності банкруту автотранспортних засобів, сільськогосподарської техніки, що зареєстрована за банкрутом та інших майнових активів.

Окрім того, листом від 23.01.2017 року ліквідатор ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" звернувся до ПАТ "Імексбанк" щодо погодження вартості (стартова ціна) заставного майна для подальшого продажу на Першій українській міжрегіональній товарній біржі за методом зниження ціни.

В подальшому, на адресу кредитора ПАТ "Імексбанк" було направлено черговий лист від 14.11.2017 року № 02-01/255 щодо результатів погодження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб поданого ліквідатором ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" звернення.

Станом на 26.12.2017 року відповідь від ПАТ "Імексбанк" не надходила.

Враховуючи відсутність відповіді на попередні звернення, ліквідатор ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" Лещенко А.М. цінним листом від 05.02.2018 року звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" щодо надання згоди на продаж нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог АТ "Імексбанк", а саме: Комплекс будівель та споруд, до складу якого входить: Диспетчерська, літ. А; Заправка, літ. Б; Гараж, літ. В, в, в1, Комбінований агрегат для передпосівного обробітку ґрунту "VN Sapak Profi" (Вінницька область, Іллінецький район, смт.Дашів, вул. 40-річчя, Жовтня,1). Відповідь не надходила.

Рішенням комітету кредиторів від 15.03.2018 року доручено ліквідатору ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" провести дії по одержанню згоди суду на продаж майна, що є предметом забезпечення АТ "Імексбанк".

Враховуючи викладене, ліквідатором до Господарського суду Вінницької області було подано відповідне клопотання від 16.03.2018 року про надання згоди на продаж майна.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 11.04.2018 року надано згоду на продаж майна, яке є предметом забезпечення вимог АТ "Імексбанк", а саме комплексу будівель та споруд, до складу якого входить: диспетчерська, літ. А; заправка, літ. Б; гараж, літ. В, в, в1, комбінований агрегат для передпосівного обробітку ґрунту "VN Sapak Profi" (Вінницька область, Іллінецький район, смт. Дашів, вул. 40-річчя, Жовтня, 1), в порядку та на умовах визначених ст.ст. 49, 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом проведення торгів у формі аукціону.

Тому, на момент здійснення продажу майна банкрута, яке було предметом забезпечення у справі - жодні права або інтереси скаржника в цій частині порушено не було, оскільки продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення було здійснено у порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.4 ст.42), який діяв на момент продажу.

Між іншим, саме в результаті та у зв`язку з ігноруванням Банком обов`язку надання відповіді на звернення арбітражного керуючого, питання про надання згоди на продаж заставного майна вирішувалось близько півтора року. Натомість, у скарзі Банк стверджує про затягування ліквідаційної процедури арбітражним керуючим.

При цьому, у скарзі скаржник підтверджує отримання АТ "Імексбанк" від арбітражного керуючого Бойко О.В. звітів додаток № 1 до поточного звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі, а також клопотання про затвердження звіту та пропозицію подальшого перерахування коштів. Що в свою чергу підтверджує факт належного виконання повноважень в частині доведення до відома заставного кредитора звітів для затвердження.

Однак, скаржник приходить до висновків, що направлений ліквідатором звіт не може бути ним затверджений, оскільки на його думку на момент продажу ліквідатором не було дотримано вимог ст.ст. 48, 75 та інших Кодексу України з процедур банкрутства в частині неналежного погодження умов продажу заставного майна.

Зокрема, скаржник посилається на ч. 1, ч. 4 ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства.

Однак, дата проведення останнього аукціону із продажу майна банкрута - це 21.08.2019, що підтверджується матеріалами справи та відповідним публікаціями на сайтах ВГСУ та Міністерства юстиції України.

Отже, продаж майна банкрута на аукціоні відбувався 21.08.2019 р., тобто до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, на норми якого посилається скаржник, в зв`язку з чим, твердження скаржника щодо відсутності звернень арбітражного керуючого до AT "Імексбанк" стосовно умов продажу предмету застави згідно вимог ст. 75 даного Кодексу та прийняття арбітражним керуючим рішень, пов`язаних з продажем майна, всупереч вимогам законодавства є хибними та не підтвердженні належними доказами.

При цьому, як зазначалось раніше, вимоги законодавства з цього приводу, що діяло на той час було дотримано, зокрема, ухвалою суду від 11.04.2018 року надано згоду на продаж майна, яке є предметом забезпечення вимог АТ "Імексбанк" в порядку та на умовах визначених ст.ст. 49, 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом проведення торгів у формі аукціону.

Також, на підтвердження повноважень представляти АТ "Імексбанк", представником додано до скарги копію Рішення Виконавчої дирекції ФГВФО та копію Довіреності від 23.05.2018 року.

Відповідно до вказаної довіреності, наводиться перелік обмежень у представництві, зокрема, у першому пункті зазначається, що у представника за цією довіреністю немає права підпису позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг на рішення, постанови, ухвали судів, а також будь яких скарг на дії посадових осіб (за виключенням права підпису скарг на дії та/або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби України).

За таких обставин, існує обґрунтований сумнів в частині наявності повноважень у представника АТ "Імексбанк" та необхідної правосуб`єктності, враховуючи прямі обмеження, вказані довірителем.

Окрім наведеного, в прохальній частині скарги скаржником наводиться номер банківського рахунку на який слід здійснити перерахування коштів, однак відсутні відомості про МФО банківської установи, а довідки про реквізити рахунку завіреної печаткою АТ "Імексбанк" до скарги не додано.

При цьому на довіреності, яка додана до скарги, наявний штамп АТ "ІмексБанк" з вказаним номером документа 1425 та датою 02.2020 року. При цьому, на штампі вказано номер банківського рахунку АТ "ІмексБанк" та МФО банку, який відрізняється від номера рахунку указаного в прохальній частині скарги.

Також, як вбачається зі змісту скарги, АТ "Імексбанк" наполягає на перерахуванню на його рахунок всієї суми коштів, отриманих від реалізації майна, незважаючи на витрати ліквідаційної процедури, в тому числі, які безпосередньо пов`язані з реалізацією заставного майна.

Так, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.01.2020 року, прийнято до відома поточний звіт ліквідатора про виконану роботу у справі № 10/80-10 станом на 24.01.2020 року, затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі № 10/80-10 за період з 18.12.2018 року по 24.01.2020 року у сумі 123 936,10 грн.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року, прийнято до відома поточний звіт ліквідатора про виконану роботу у справі № 10/80-10 станом на 28.02.2020 року затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі № 10/80-10 за період з 25.01.2020 року по 28.02.2020 року у сумі 16 879,98 грн, здійснення та відшкодування витрат у справі № 10/80-10 станом на 28.02.2020 року у сумі 10364,00 грн, в т.ч. в частині витрат, що стосуються заставного майна (додаток 1 до поточного звіту ліквідатора станом на 28.02.2020 року).

Таким чином, за період з 18.12.2018 року по 28.02.2020 року нараховано та затверджено ухвалами суду, основну грошову винагороду арбітражного керуючого у сумі 140 816,41 грн. та витрати на здійснення ліквідаційної процедури у справі № 10/80-10 у сумі 10 364,00 грн.

Користуючись своїм правом зменшення (округлення) суми стягнення, ліквідатор зменшує суму основної грошової винагороди арбітражного керуючого на 0,41 коп., до 140816,00 грн.

Загальна сума заявлених вимог кредиторів становила - 22 725 649,37 грн. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.10.2019 р. у справі № 902/834/14 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/85046561) було ліквідовано: Приватне підприємство "Русь-Інвест" код ЄДРПОУ 32630959, з сумою вимог 6 954 128,58 грн., у зв`язку з чим, станом на 15.05.2020 року загальна сума вимог кредиторів у справі № 10/80-10 становить - 15770270,79 грн.

Розрахунок в частині АТ "Імексбанк" пропорційного розподілу основної грошової винагороди ліквідатора складає: (3 795 109,70/15 771 520,79) х 140 816,00 = 33 884,6 грн.; витрат ліквідаційної процедури (3 795 109,70 /15 770 270,79) х 1 244,00 = 299,43 грн.;

В результаті реалізації майна, станом на 15.05.2020 року, залишок коштів на ліквідаційному рахунку становить 191 453,47 грн.

Відповідні кошти підлягають розподілу наступним чином : оцінка майна, що є предметом застави АТ "Імексбанк" - 9120,00 грн; основна грошова винагорода арбітражного керуючого Бойка О.В. за період з 18.12.2018 р. по 28.02.2020 р. утримується пропорційно з кредитора відповідно до реєстру - 33 884,6 грн; витрати ліквідатора на проведення ліквідаційної процедури у справі № 10/80-10 в сумі 1 244,00 грн. утримується пропорційно - 299,43 грн; кошти, які підлягають до перерахування кредитору - АТ "Імексбанк" - 148 149,39 грн.

Таким чином, кредитору - АТ "Імексбанк" підлягають спрямуванню кошти у сумі 148149 грн. 39 коп.

З огляду на викладене, враховуючи, що ліквідатором ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" - арбітражним керуючим Бойко О.В. належним чином виконуються повноваження та підстави для задоволення скарги на дії та бездіяльність арбітражного керуючого відсутні, ліквідатор боржника, просить суд відмовити у задоволенні скарги представника ПАТ "Імексбанк" № 1551 від 13.02.2020 року на бездіяльність ліквідатора та клопотання про зобов`язання арбітражного керуючого Бойка О.В. до виконання повноважень ліквідатора ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ".

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії" та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить про те, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною права на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів щодо прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Як встановлено судом подана скарга, мотивована тим, що ліквідатор боржника, зокрема, не здійснив повідомлення AT "Імексбанк" як іпотекодержателя про реалізацію нерухомого заставного майна, не надав документів, що підтверджують правомірність дій під час здійснення підготовки та проведення аукціону з продажу майна, не надав документів що підтверджують факт проведення реалізації, незаконно протягом тривалого часу (6 місяців), здійснює незаконне утримання коштів на рахунку, не перераховує кошти заставному кредитору AT "Імексбанк", відтак навмисно затягує ліквідаційну процедуру, продовжує необ`єктивне нарахування заробітної плати, яка не відповідає фактичному обсягу заходів що проводяться, стримує затвердження звіту та ліквідаційного балансу.

За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУ з процедур банкрутства), ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Частина 1 ст. 2 КУ з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

В силу ч. 3 ст. 12 КУ з процедур банкрутства, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 60 КУ з процедур банкрутства, ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 61 КУ з процедур банкрутства, дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Як вбачається з матеріалів даної справи, ухвалою суду від 28.01.2020 року було відмовлено у задоволенні скарги АТ "Імексбанк" № 1046 від 03.12.2019 року на бездіяльність ліквідатора та відсторонення арбітражного керуючого Бойка О.В. від виконання повноважень ліквідатора у справі № 10/80-10 про банкрутство ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" повністю.

У відповідній ухвалі суд, зокрема, зазначив, що згідно ч. 1, ч. 4 ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення). Арбітражний керуючий зобов`язаний направити умови продажу членам комітету кредиторів та протягом 20 днів з дня, коли вони одержали чи мали одержати умови продажу, скликати комітет кредиторів. Якщо майно є предметом забезпечення, арбітражний керуючий зобов`язаний направити умови продажу забезпеченому кредитору.

Суд звертає увагу на те, що остання публікація стосовно продажу майна ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" на аукціоні, розміщена на вебсайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України 27.08.2019 року за № 61986 (Дата/Час проведення аукціону: 21.08.2019 14:00).

Отже, продаж майна ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" на аукціоні відбувався до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, в зв`язку з чим, твердження скаржника щодо відсутності звернень арбітражного керуючого до AT "Імексбанк" стосовно умов продажу предмету застави згідно вимог ст. 75 даного Кодексу та прийняття арбітражним керуючим рішень, пов`язаних з продажем майна, всупереч вимогам діючого законодавства є необґрунтованими та не підтвердженні відповідними доказами.

Поряд з цим, згідно матеріалів справи № 10/80-10, ухвалою суду від 11.04.2018 року надано згоду на продаж майна, яке є предметом забезпечення вимог АТ "Імексбанк", а саме комплексу будівель та споруд, до складу якого входить: диспетчерська, літ. А; заправка, літ.Б; гараж, літ. В, в, в1, комбінований агрегат для передпосівного обробітку ґрунту "VN Sapak Profi" (Вінницька область , Іллінецький район, смт. Дашів, вул. 40-річчя , Жовтня, 1), в порядку та на умовах визначених ст.ст. 49, 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом проведення торгів у формі аукціону.

Слід зазначити, що ухвала суду від 28.01.2020 року у справі № 10/80-10 в апеляційному порядку не оскаржувалася та є чинною.

Також, ухвалою від 11.04.2018 року по справі № 10/80-10 було встановлено, що ліквідатор боржника Лещенко А.М., неодноразово звертався до заставного кредитора банкрута у даній справі, зокрема, до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" щодо вирішення питання про визначення початкової вартості, умов реалізації майна та щодо надання згоди на продаж заставного майна.

В свою чергу, представником уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" у листі від 13.03.2017 року № 192 зазначено, що запит ліквідатора знаходиться на погодженні Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В подальшому, ні відповіді на звернення ліквідатора, ні згоди/відмови у наданні згоди на продаж майна боржника, яке є предметом забезпечення кредиторських вимог АТ "Імексбанк" ліквідатору не надано.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, наведені вище обставини, спростовуються твердження скаржника про те, що AT "Імексбанк" не було отримано жодного звернення від арбітражного керуючого щодо умов продажу предмету застави.

Поряд з цим, твердження скаржника про неможливість затвердження звіту арбітражного керуючого Бойка О.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 10/80-10, в зв`язку з тим, що на момент продажу, витрати на реалізацію майна, так само як і умови продажу попередньо не погоджувались заставним кредитором згідно вимог Кодексу України з процедур банкрутства є необґрунтованими, оскільки як вказувалося вище останній продаж майна ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" на аукціоні здійснювався до дати введення в дію з 21.10.2019 року Кодексу України з процедур банкрутства.

Також, ухвалою суду від 02.03.2020 року, зокрема, затверджено звіт арбітражного керуючого Бойка О.В. про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 25.01.2020 року по 28.02.2020 року у сумі 16 879,98 грн, здійснення та відшкодування витрат у справі № 10/80-10 станом на 28.02.2020 року у сумі 10 364,00 грн, в т.ч. в частині витрат, що стосуються заставного майна (додаток 1 до поточного звіту ліквідатора станом на 28.02.2020 року).

Відповідна ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржувалася та є чинною.

Поряд з цим, у вказаній ухвалі, судом було встановлено, що арбітражним керуючим Бойко В.О. на засіданні зборів комітету кредиторів (протокол від 28.02.2020 року), окрім іншого, прозвітовано про проведену роботу за період виконання повноважень, про нарахування основної грошової винагороди у сумі 16 879,98 грн (з розрахунку трьох мінімальних з/плат на місяць після 21.10.2019 року) та про витрати, понесені ліквідатором в ліквідаційній процедурі за період з 18.12.2018 року по 28.02.2020 року у справі № 10/80-10, розмір яких складає 10 364,00 грн.

Поряд з цим, на відповідних зборах комітету кредиторів, звіт ліквідатора про хід ліквідаційної процедури, нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 10/80-10 станом на 28.02.2020 року було прийнято до відома.

Крім того, арбітражним керуючим надано суду докази на підтвердження направлення забезпеченому кредитору - AT "Імексбанк" звіту (додаток до поточного звіту, станом на 24.01.2020 року) арбітражного керуючого (ліквідатора) про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат і докази направлення кредиторам ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ", в т.ч. забезпеченому кредитору - AT "Імексбанк" повідомлень про проведення 28.02.2020 року об 11.00 год. зборів комітету кредиторів.

Також, арбітражним керуючим надано суду докази в підтвердження понесених ліквідатором боржника витрат у розмірі 10 364,00 грн.

При цьому, суд перевіривши наведений у звіті розрахунок нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого Бойка В.О. у сумі 16 879,98 грн, дійшов висновку, що останній відповідає приписам Кодексу України з процедур банкрутства та матеріалам справи.

Отже, ліквідатором боржника вживалися заходи з метою погодження AT "Імексбанк" зазначеного вище звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та з огляду на вказане, спростовуються твердження скаржника щодо відсутності підтверджуючих документів до вищевказаного звіту.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 КУ з процедур банкрутства, під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника.

Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом забезпечення, відшкодовуються витрати, пов`язані з утриманням та збереженням такого майна, сплачується винагорода оператора електронного майданчика. Склад та розмір таких витрат підлягають погодженню в порядку, визначеному цим Кодексом. Кошти, що залишилися після здійснення зазначених виплат, використовуються виключно для задоволення вимог кредиторів за зобов`язаннями, які забезпечує таке майно.

Згідно ч. 6 ст. 64 КУ з процедур банкрутства, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.

Отже, за змістом наведених норм законодавства, кошти від реалізації заставного майна перераховуються заставному кредитору не в повному обсязі, а за мінусом відповідних витрат. Також, вказане перерахування коштів має відбутися після погодження, отриманого у встановленому КУ з процедур банкрутства порядку.

В силу ч. 6 ст. 30 КУ з процедур банкрутства, арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Так, судом встановлено та підтверджено скаржником, що після реалізації майна, ліквідатор боржника звернувся до AT "Імексбанк", надавши звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат станом на 24.01.2020 року у справі № 10/80-10 із клопотанням про затвердження звіту та виплату за рахунок Банку.

Разом з тим, ліквідатором боржника у поясненні на подану скаргу повідомлено, що Банк у повідомленні від 14.02.2020 року вказав про неможливість затвердження звіту в частині витрат, що стосуються заставного майна.

Також, підстави неможливості затвердження даного звіту, викладені скаржником у поданій скарзі, яким судом надано оцінку.

Водночас, як вказувалося вище, ухвалою суду від 02.03.2020 року, затверджено звіт арбітражного керуючого Бойка О.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 10/80-10 станом на 28.02.2020 року, в т.ч. в частині витрат, що стосуються заставного майна (додаток 1 до поточного звіту ліквідатора станом на 28.02.2020 року).

Принагідно, суд звертає увагу на те, що арбітражний керуючий Бойко О.В. звертався із запитом № 02-10/26 від 06.09.2019 року до AT "Імексбанк" щодо повідомлення актуальних банківських реквізитів для перерахування коштів в рахунок задоволення кредиторських вимог AT "Імексбанк" по справі № 10/80-10.

Крім того, у листі арбітражного керуючого Бойка О.В. № 02-10/01-20 від 15.01.2020 року, адресованого AT "Імексбанк", повідомлено, що відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, кошти, які надійшли на ліквідаційний рахунок від реалізації заставного майна банкрута, після затвердження комітетом кредиторів та судом витрат, пов`язаних з реалізацією заставного майна, позачергово будуть спрямовані у повному обсязі на задоволення вимог AT "Імексбанк", як кредитора вимоги якого забезпечені заставою майна банкрута.

Також, на засіданні комітету кредиторів ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" (протокол від 28.02.2020 року), арбітражним керуючим Бойко О.В. повідомлено про те, що кошти, які надійшли на ліквідаційний рахунок від реалізації заставного майна банкрута, після затвердження забезпеченим кредитором та судом витрат, пов`язаних з реалізацією заставного майна, позачергово будуть спрямовані у повному обсязі на задоволення вимог AT "Імексбанк", як кредитора вимоги якого забезпечені заставою майна банкрута.

Відповідні обставини, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи.

Отже, суд приходить до висновку, що ліквідатором боржника підтверджено намір виконання обов`язку по перерахуванню відповідних коштів заставному кредитору - AT "Імексбанк", після виконання вимог, передбачених КУ з процедур банкрутства.

Поряд з цим, скаржником не надано суду доказів на підтвердження здійснення арбітражним керуючим Бойко О.В. незаконного утримання коштів на ліквідаційному рахунку банкрута та скаржником не підтверджено належними доказами повідомлення ліквідатора боржника про актуальні банківські реквізити, за якими слід здійснити перерахування коштів від реалізації заставного майна ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ".

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Приписи ст. 62 Конституції України встановлюють, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Разом з тим, скаржником не надано доказів на підтвердження того, що ліквідатором боржника вчинено неправомірні дії з утримання коштів отриманих від реалізації майна, які носять ознаки кримінального правопорушення, неправомірного отримання вигоди, шантажу та тиску на кредитора.

Також, суд звертає увагу на те, що приписи КУ з процедур банкрутства не передбачають здійснення судом попередження ліквідатора боржника про необхідність належного виконання відповідних повноважень, а тому відповідна вимога скаржника не відповідає нормам вказаного Кодексу та задоволенню не підлягає.

Окрім того, за змістом ч. 1 ст. 65 КУ з процедур банкрутства, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.

Про час і місце судового засідання, в якому мають розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів.

Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.

Отже, подання ліквідатором до суду звіту та ліквідаційного балансу є його обов`язком, передбаченим КУ з процедур банкрутства.

Водночас, ліквідатор зобов`язаний виконати усі дії, визначені КУ з процедур банкрутства і тільки після цього подати на затвердження суду звіт та ліквідаційний баланс в порядку ст. 65 даного Кодексу.

Згідно матеріалів справи, ухвалою суду від 08.04.2020 року, зокрема, продовжено строк ліквідаційної процедури ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Бойка О.В. у справі № 10/80-10 до 19.05.2020 року.

Як вбачається із наданого суду 18.05.2020 року арбітражним керуючим Бойко О.В. поточного звіту станом на 14.05.2020 року, ліквідаційна процедура у справі № 10/80-10 - не завершена, робота щодо встановлення належності банкруту автотранспортних засобів, сільськогосподарської техніки що зареєстрована за банкрутом та інших майнових активів - триває. З метою вжиття усіх необхідних дій та заходів, спрямованих на належне проведення та завершення ліквідаційної процедури у справі № 10/80-10, необхідний додатковий час.

Отже, ліквідаційна процедура у даній справі наразі не завершена.

З огляду на вказане, вимога скаржника щодо зобов`язання арбітражного керуючого Бойко О.В. надати до суду звіт та ліквідаційний баланс у справі № 10/80-10 є необґрунтованою та не підтверджена належними доказами.

При цьому, доказів, які б свідчили про бездіяльність ліквідатора боржника, неналежне виконання арбітражним керуючим Бойко О.В., покладених на його обов`язків ліквідатора ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ", зловживання правами арбітражного керуючого, наявності конфлікту інтересів, навмисного затягування ліквідаційної процедури по справі №10/80-10, скаржником суду не надано.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ПАТ "Імексбанк" № 1551 від 13.02.2020 року на бездіяльність ліквідатора - арбітражного керуючого Бойка О.В. та клопотанні про зобов`язання арбітражного керуючого до виконання повноважень ліквідатора у справі № 10/80-10, в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232, 234, 235, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні скарги ПАТ "Імексбанк" № 1551 від 13.02.2020 року на бездіяльність ліквідатора - арбітражного керуючого Бойка О.В. та клопотанні про зобов`язання арбітражного керуючого до виконання повноважень ліквідатора у справі №10/80-10 про банкрутство ДСП "Відродження" ТОВ "Київ Русь Газ", повністю.

2. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом.

Згідно ч. 4 ст. 9 КУ з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, пп. 17.5 п. 17 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 13 прим.:

1 - до справи;

2 - боржнику (вул. 40-річчя, Жовтня, 1, смт. Дашів, Іллінецький р-н, Вінницька область, 22740);

3 - ПП "АДІС" (вул. Чехова, 29, кв. 308, м. Вінниця);

4 - ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, м. Київ, 04073);

5 - ПП "Пан-Агро" (вул. Шевченка, 128, смт. Ширяєве, Ширяївський район, Одеська область);

6 - АТ "Імексбанк" (вул. Хорива, 11-А, м. Київ, 04071);

7 - ТОВ з іноземними інвестиціями "НовоФарм" (вул. Б. Хмельницького, 4, м. Дніпро, 49051);

8 - ТОВ "Агротекс-хім" (вул. Цитадельна, 6/8, м. Київ, 01015);

9 - СТОВ "Дашівське рибоводне господарство" (вул. Леніна, 34, смт. Дашів, Іллінецький р-н, Вінницька обл., 22740);

10 - ТОВ "Київ Русь Газ" (вул. Ревуцького, 35, оф. 118, м. Київ, 01015);

11 - АТ КБ "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094);

12 - Арбітражний керуючий Бойко О.В. (АДРЕСА_1);

13 - ГУ ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21018).