Рішення № 89399778, 21.04.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/23338/19

Провадження № 2/752/3233/20

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 квітня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Рожок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, -

в с т а н о в и в:

08.11.2019 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь майнову шкоду у розмірі 15 584, 47 грн., судовий збір у розмірі 1 921, 00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 08.07.2018 року по АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч не впевнився в безпечності маневру та скоїв зіткнення з транспортним засобом - автомобілем «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями відповідач порушив вимоги пунктів 2.3. б), 10.1., 8.4. г) та знаку 5.16. додатку 1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Транспортний засіб «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності Департаменту патрульної поліції, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Серія НОМЕР_3 . Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 12.10.2018 року, залишеною без змін Постановою Київського апеляційного суду від 16.11.2018 року у справі № 752/14644/18 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Відповідно до Висновку експертного дослідження Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 24.04.2019 року № 19/13-1/5-ЕД/19 вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_4 , 2013 року виготовлення, д.н.з. НОМЕР_2 , у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 08.07.2018 року, складає 51 858, 83 грн. 08.07.2018 року відповідач своїми неправомірними діями завдав механічних пошкоджень транспортному засобу «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_2 чим завдав майнової шкоди Департаменту патрульної поліції на суму, яка становить 51 858, 83 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача як володільця транспортного засобу «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК 8266407 АТ «СК «АХА Страхування». У зв`язку з настанням страхового випадку, яким є зазначена вище дорожньо-транспортна пригода, АТ «СК «АХА Страхування» 17.12.2018 року здійснила виплату Департаменту патрульної поліції страхового відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням зносу деталей, котрі підлягають заміні, в сумі 36 274, 36 грн., що підтверджується копією Виписки по рахунку Департаменту патрульної поліції за 17.12.2018 року з Системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України. Вартість матеріального збитку, завданого Департаменту патрульної поліції в результаті неправомірних дій відповідача, становить 51 858, 83 грн. Відповідно до висновку Верховного Суду України, зробленому в Постанові від 02.12.2015 року у справі № 6-691цс15, правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Зазначений висновок викладений також у Постанові Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 686/17155/15-ц. З урахуванням викладеного вище підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Департаменту патрульної поліції різниця між фактичною вартістю матеріального збитку та страховим відшкодуванням, яка становить 15 584, 47 грн., яку позивач просив стягнути на свою користь з ОСОБА_1 ..

Провадження у справі відкрито 15.11.2019 року, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 21.04.2020.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, шляхом розміщення відповідної повістки про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, у судове засідання не з`явився, явку представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, з будь-якими клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався, відзив на позов не подав.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 08.07.2018 року по АДРЕСА_1 в місті Києві відповідач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч не впевнився в безпечності маневру та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Своїми діями відповідач порушив вимоги пунктів 2.3. б), 10.1., 8.4. г) та знаку 5.16. додатку 1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с. 9-10, 11-14).

Транспортний засіб «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності Департаменту патрульної поліції, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Серія НОМЕР_3 (а.с. 15).

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 12.10.2018 року, залишеною без змін Постановою Київського апеляційного суду від 16.11.2018 року у справі № 752/14644/18 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. (а.с. 9-10, 11-14).

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Відповідно до Висновку експертного дослідження Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 24.04.2019 року № 19/13-1/5-ЕД/19 вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_4 , 2013 року виготовлення, у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 08.07.2018 року, складає 51 858, 83 грн. 08.07.2018 року відповідач своїми неправомірними діями завдав механічних пошкоджень транспортному засобу «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_2 та завдав майнової шкоди Департаменту патрульної поліції на суму, яка становить 51 858, 83 грн. (а.с. 16-41).

Цивільно-правова відповідальність відповідача як володільця транспортного засобу «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК 8266407 АТ «СК «АХА Страхування».

У зв`язку з настанням страхового випадку, яким є зазначена вище дорожньо-транспортна пригода, АТ «СК «АХА Страхування» 17.12.2018 року здійснила виплату Департаменту патрульної поліції страхового відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, в сумі 36 274, 36 грн., що підтверджується копією Виписки по рахунку Департаменту патрульної поліції за 17.12.2018 року з Системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України (а.с. 42).

Вартість матеріального збитку, завданого Департаменту патрульної поліції в результаті неправомірних дій відповідача, становить 51 858, 83 грн. (а.с. 16-41).

Відповідно до правил 6 ст. 82 ЦПК наявність винних дій ОСОБА_1 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.07.2018 року, є доведеною, та не підлягає доказуванню.

Таким чином, у зв`язку з вищевикладеним та зважаючи на те, що постанови суду першої інстанції та апеляційної інстанції в адміністративній справі, за якими ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, набрали законної сили і на підставі цих рішень потерпілому відшкодована матеріальна шкода, в Департаменту патрульної поліції виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 , як до винної особи в розмірі понесених витрат, що складає 15 584, 47 грн.

Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.3 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до пунктів 4, 6, 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди. Особи, винними діями яких завдано шкоди майну, яке використовується при здійсненні діяльності, що є джерелом підвищеної небезпеки, якщо таким особам не було завдано шкоди цим джерелом, відповідають за завдану шкоду на підставі ст. 1166 ЦК України.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 Постанови від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частини попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, зробленому в Постанові від 02.12.2015 року у справі № 6-691цс15, правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Зазначений висновок викладений також у Постанові Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 686/17155/15-ц.

З урахуванням викладеного вище підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Департаменту патрульної поліції різниця між фактичною вартістю матеріального збитку та страховим відшкодуванням, яка становить 15 584, 47 грн.

За інформацією позивача, на день звернення до суду з позовом про стягнення майнової шкоди, відповідачем відшкодування не сплачено.

Позивач просить суд стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 15 584, 47 грн., судовий збір у розмірі 1 921, 00 грн.

Суд погоджується з наведеним позивачем розрахунком, вважає його правильним та обґрунтованим.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача майнової шкоди є обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню.

З огляду на висновки суду про задоволення заявлених позивачем позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача ОСОБА_1 у порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України у розмірі, який передбачений Законом України «Про судовий збір» за вимоги, що були предметом вирішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 266, 280, 281 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позов Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий) на користь Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) майнову шкоду в розмірі 15 584 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) гривні 47 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 коп., що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 17 505 (сімнадцять тисяч п`ятсот п`ять) гривень 47 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк