Постанова № 89398, 25.07.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.06 р. Справа № 19/194

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі судового засідання Волошиної О.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Вдовін М.М., за довіреністю

Від відповідача: Варнаков А.В., за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліфтовік 2” м. Маріуполь Донецької області

про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005р. в сумі 15 010,00 грн. та пені в сумі 225,03 грн.

Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліфтовік 2” м. Маріуполь Донецької області про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005р. в сумі 15 010,00 грн. та пені в сумі 225,03 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недотримання відповідачем вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991, екземпляр звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. за формою №10-ПІ; розрахунок суми позову.

Ухвалою від 09.06.2006р. було порушено провадження у справі в адміністративній справі №19/194 та призначено попереднє засідання.

Відповідач надав відзив на позовну заяву (№ 8/19 від 03.07.2006р.) в якому заперечив проти позову, посилаючись на те, що Товариство створило Товариство створило 2 звичайних місця для працевлаштування інвалідів – прибиральниці, та 07.09.2005 р. повідомило органи працевлаштування інвалідів про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів, але цими органами інваліди для працевлаштування не направлялись; Товариство нікому із інвалідів у працевлаштуванні не відмовило. Зазначив, що Товариством були розроблені та затверджені посадова інструкція прибиральника-інваліда, заходи по створенню робочих місць інвалідів, які включені до колективного договору.

Ухвалою від 04.07.2006р. закінчене підготовче провадження та справа передана до судового розгляду.

25.07.2006р. через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 02-41/27960 від 25.07.2006р.), в якому відповідач просить в порядку ст. 263 КАСУ розстрочити виконання судового рішення по справі № 19/194 строком на дванадцять місяців, враховуючи тяжкий фінансовий стан підприємства.

Головуючим були роз’яснені процесуальні права та обов’язки позивачу, передбачені статтями 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України. Також сторонам було повідомлено про можливість примирення згідно зі статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час судового розгляду були досліджені: розрахунок суми позову, звіт відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік; відзив на позовну заяву (№8/19 від 03.07.2006р.); штатний розпис ТОВ “Ліфтовік 2”; довідка Управління статистики у м. Маріуполі № 02-19-680 від 26.06.2006р.; наказ від 16.12.2004р. № 53-А “Про створення комісії по розробці “Заходів по створенню робочих місць для інвалідів”; Заходи по створенню робочих місць для інвалідів; наказ від 10.01.2005р. № 1-А “Про створення робочого місця для забезпечення працевлаштування інвалідів”; посадова інструкція прибиральника-інваліда службових приміщень ТОВ “Ліфтовік 2”; виписка з протоколу № 11 розширеного засідання адміністрації та профспілкового комітету ТОВ “Ліфтовік 2” від 28.12.2004р., Інформація № 8/49 від 13.09.2005р.; Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів; довідка № 101-568 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; довідка про рахунки Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів; заява; клопотання (вх. № 02-41/27960 від 25.07.2006р.); довідка № 32035982 7-25-685 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; статут ТОВ “Ліфтовік 2”; довідка.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України – розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, слід зазначити наступне.

Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002р. № 1434:

Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому (пункт 1);

Основними завданнями Фонду є:

участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері соціального захисту інвалідів;

здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (пункт 3);

Фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт 3 пункту 4);

Фонд має право, зокрема, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт 3 пункту 5).

У приписах пункту 11 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. № 1767 (далі – Порядок), визначено:

“Контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до законодавства.

У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.”

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за №1671/10270) відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., була затверджена форма №10-ПІ поштова - річна „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”.

Вказана форма поширюється на всі юридичні особи та їх відокремлені підрозділи незалежно від форми власності і організаційно-правових форм господарювання, на яких працює від 8 і більше осіб. Звіт складається підприємствами щорічно і до 1 лютого, наступного після звітного періоду, подається за місцем державної реєстрації територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до показників статистичної звітності форми №10-ПІ за 2005 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу по ТОВ “Ліфтовік 2” у 2005 році становила 41 особа, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становила “0” осіб.

У рядку 03 Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005рік за формою №10-ПІ, наданого до регіонального відділення Фонду соціального захисту інвалідів, відповідач зазначив, що кількість інвалідів – штатних працівників, які мають працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-XII від 21.03.1991р. становить 2 особи.

Норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-XII.

Відповідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини першої статті 20 цього Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.

Отже, норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів ТОВ “Ліфтовік 2” не виконувався.

Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача за 2005рік становить 7 505,00 грн., таким чином, сума штрафних санкцій за 2 робочих місця, не зайнятих інвалідами дорівнює 15 010,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

До числа таких заходів відносяться обов’язки підприємства, визначені у пунктах 3, 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995р. Зокрема, у пункті 14 названого Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до наявних у матеріалах справи Інформацій (листи №8/49 від 13.09.2005р.) до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Маріупольського центру зайнятості управління праці соціального захисту населення Жовтневого району м. Маріуполь відповідач одноразово на при кінці 2005 р. повідомляв зазначені органи про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів та про потребу підприємства у 2005 році в працевлаштуванні 2 інвалідів.

Отже, одноразове інформування відповідачем на при кінці 2005р. відповідних органів про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів та про потребу підприємства у 2005 році в працевлаштуванні 2 інвалідів не може свідчити про належне виконання обов’язків, покладених на відповідача ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Відповідно до пункту 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р. (далі – Порядок) суми штрафних санкцій сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Згідно із частиною 2 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

На підставі наведених положень позивачем була нарахована пеня у розмірі 225,03грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліфтовік 2” м. Маріуполь Донецької області про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005р. в сумі 15 010,00 грн. та пені в сумі 225,03 грн.

Позивач не заперечив проти наданого відповідачем клопотання про розстрочення виконання судового рішення строком на дванадцять місяців.

Враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача, суд приймає та задовольняє клопотання відповідача про розстрочення виконання постанови. У відповідності до п.1 ст. 257 КАС України, п.1 ст. 263 КАС України суд надає розстрочку виконання постанови в частині стягнення 15 235,03 грн. задоволених вимог строком на дванадцять місяців зі сплатою суми щомісячно рівними частками.

Керуючись статтями 2, 9, 17, 48, 49, 51, 79, 87, 89, 94, 107, 110, 111, 114, 121, 122-170, 185, 186, 254, 257, 263, пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліфтовік 2” м. Маріуполь Донецької області про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 р. в сумі 15 010,00 грн. та пені в сумі 225,03 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліфтовік 2” м. Маріуполь Донецької області на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк штрафні санкції за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005р. в сумі 15 010,00 грн. та пеню в сумі 225,03 грн. Розстрочити виконання постанови в частині стягнення 15 235,03 грн. задоволених вимог строком на дванадцять місяців зі сплатою суми щомісячно рівними частками.

В судовому засіданні 25.07.2006 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.07.2006 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня виготовлення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Дучал Н.М.

Ч.В.В.

Надруковано 3 екземпляри:

1 – позивачу;

1 – відповідачу;

1– суду.