Рішення № 89396330, 18.05.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2020 Справа №607/5909/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Гончаренко Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, –

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 (надалі позивач) – адвокат ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, надалі відповідач, в якому просить визнати дії відповідача протиправним та скасувати постанову серії ЕАК №2236244 від 13 березня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 425 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У заявленому адміністративному позові представник позивача в його обґрунтування посилається на те, що постанова не відповідає вимогам закону, у ній не викладено суть адміністративного правопорушення, не наведено кваліфікуючих ознак, не описано складу правопорушення, не викладено його об`єктивну сторону, не наведено мотивів її прийняття, не наведено мотивів відхилення доводів позивача. Зазначає, що у постанові відсутні посилання на будь-які докази у справі, постанова про накладення адміністративного стягнення не містить і відомостей про те, чи здійснювалася фіксація правопорушення та не вказано технічний засіб яким би здійснювалася фіксація. Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення та не наведено змісту диспозиції ч. 2 ст. 122 КУпАП у частині, що стосується ОСОБА_1 , яке повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення. При цьому вважає, що постанова про його притягнення до адміністративної відповідальності винесена з грубими порушеннями вимог чинного законодавства щодо процедури складення, необґрунтована, у зв`язку із чим просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2236244 від 13 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 21 квітня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та надано відповідачам 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.

У поданому відзиві Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП проти заявленого адміністративного позову заперечує, просить відмовити у його задоволені, посилаючись на те, що інспектором УПП було належним чином зафіксоване порушення ОСОБА_1 п. 11.5. Правил дорожнього руху, а саме керування автомобілем марки «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Мазепи в м.Тернополі, рухався у крайній лівій смузі для руху в той час, коли права була вільна, а тому інспектор поліції правомірно та законно виніс постанову про накладення на водія адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП. Окрім, того відповідачем разом із відзивом долучено DVD диск з відеозаписом правопорушення та процес спілкування з водієм після зупинення автомобіля та оформлення адмінматеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 13 березня 2020 року, інспектором УПП у Тернопільській області ДПП Лопян О.В. складена постанова серії ЕАК №2236244, якою до водія ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме водій 12.03.2020р. о 23 год. 35 хв. в м.Тернополі по вул. Мазепи, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався у крайній лівій смузі для руху в той час, коли права була не зайнята, чим порушив вимоги п. 11.5 ПДР України.

Згідно з п. 1.3, 1.9. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до п. 11.5 ПДР України на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Як передбачено п. 11.2 ПДР України на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил в тому числі розташування транспортних засобів на проїзній частині тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідачем на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення було надано суду відзив та DVD диск з записом події правопорушення. Проте, відповідно до ч. 4 ст. 162 КАС України до відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи крім випадку, якщо такі докази подані до суду в електронній формі. В розумінні ч. 1 ст. 99 КАС України DVD диск з відео файлом, на якому зафіксовано факт правопорушення, є електронним доказом. Таким чином, долучений відповідачем до відзиву DVD диск з відеофайлом, на якому зафіксовано факт правопорушення, суд вважає належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом, який підлягає оцінці судом та враховується під час ухвалення рішення.

Відеозапис який міститься на ДВД диску, долученого відповідачем до відзиву містить інформацію про обставини події, підтверджує скоєння позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Суд, керуючись положеннями ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує висновки Верховного Суду, висвітлені в постанові від 24 квітня 2019 року у справі №524/4247/17, провадження №К/9901/23689/18, та визнає відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він свідчить про порушення позивачем вимог п. 11.5 ПДР України та спростовує доводи позивача щодо події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Посилання позивача на те, що в темний час і погане освітлення, йому здалося, що в правій смузі не якісне дорожнє покриття ( ями) які могли заважати руху в правій смузі, не заслуговує на увагу та не є підставою для звільнення останнього від адміністративної відповідальності.

Твердження позивача, що він готувався до повороту ліворуч і завчасно зайняв крайню ліву смугу, суд оцінює критично за наступних підстав.

Отже, вказаними положеннями ПДР визначено, що водій на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, повинен при виконанні випередження, об`їзду або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом, зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині. Таким чином, вимогами ПДР України не дозволяється рух транспортного засобу на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, лівою смугою при вільній правій протягом усієї відстані шляху.

Судом при дослідженні спірної постанови та відеофайлів встановлена її відповідність вимогам статей 256, 283-285 КУпАП.

Інспектором УПП під час розгляду справи ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, порядок та строки оскарження постанови згідно ст. 287-289 КУпАП.

Постановою про накладення адміністративного стягнення, яка сумнівів у суду не викликають та розцінюються належним доказом, підтверджується що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та порушив вимоги п.11.5 ПДР України.

Посилання позивача на те, що він не порушував вимог ПДР повністю спростовані даними доказами, наявними в матеріалах справи постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2236244 від 13 березня 2020 року.

Невизнання позивачем вини за спірною постановою суд розцінює як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При встановлених вище обставинах суд прийшов до висновку, що дії поліцейського по виявленню порушення, його фіксування, розгляду адміністративної справи є правомірними, відповідали вимогам Закону.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог останньої слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 77, 242, 244, 250, 251, 252, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 33, 77, 251, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 13 березня 2020 року серії ЕАК №2236244 – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмий апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ;

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, м.Тернопіль вул.Котляревського, 24, код ЄДРПОУ 40108646.

Рішення суду складено 18 травня 2020 року.

Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський