Рішення № 89394049, 21.05.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2020 р. Справа № 924/271/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛМ АГРО", м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ШЕПЕТІВСЬКИЙ ЦУКОР", с. Мокіївці, Шепетівський р-н., Хмельницька обл.

про стягнення грошей

за участю представників сторін: не з`явились

встановив:

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла через неналежне виконання договору від 01.06.19 № 20065 у розмірі 1 099 413, 39 грн., з яких: 926 659, 43 грн. основний борг, 151 277, 65 грн. пеня, 2 779, 98 грн. інфляційні, 18 696, 33 грн. 3% річних.

Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає про порушення відповідачем умов договору щодо строків проведення оплати поставленого товару. Позивач, зі своєї сторони, виконав умови договору на заявлену суму належним чином. Стягнення пені обумовлено наявністю відповідної умови договору про її застосування у разі порушення строку оплати. Нарахування інфляційних та річних здійснено з посиланням на ст. 625 ЦКУ.

Позивач свого представника до суду не направив, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач свого представника до суду не направив, письмового відзиву не надіслав, жодних клопотань не подав. Повідомляючи відповідача про дату, місце і час судового засідання, йому направлено відповідну ухвалу суду за адресою, вказаною у позові. Дана ухвала повернута поштою, з відміткою - „Інші причини". Однак, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, оскільки попередня ухвала, яка направлена за цією ж адресою отримана відповідачем належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 15.03.20 (з підписом щодо отримання).

При цьому, суд прийняв до уваги умови ч. 7 ст. 120 ГПК України де вказано, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. В даному разі слід вказати, що інформації стосовно іншої адреси відповідача у суду немає. А враховуючи отримання відповідачем попередньої ухвали за вищевказаної адресою, та відсутність заяв про зміну місця проживання, потреби у встановленні іншої адреси у суду не було.

Матеріалами справи встановлено.

1 червня 2019 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір номер 20065, за яким постачальник передає, а покупець приймає запасні частини до с/г техніки (товар). Кількість, ціна, строки та умови поставки кожної партії товару визначаються в додатках до даного договору, які є невід`ємною його частиною.

Згідно розділу 2 договору постачальник бере на себе зобов`язання після підписання договору передати покупцю товар в строк не пізніше вказаного у додатках. Покупець бере на себе зобов`язання прийняти товар від постачальника та здійснити оплату в строк та в порядку, вказаному в додатках.

Розрахунки за товар здійснюються у формі передоплати або післяплати у строк, попередньо домовлений між сторонами, про що сторонами укладається додаткова угода до договору (п. 4.1.).

Підписання представником покупця видаткової накладної та скріплення печаткою або штампом (у разі наявності) засвідчує належне виконання постачальником умов даного договору по постачанню товару та засвідчує узгодження з покупцем асортименту, кількості, якості та вартості (ціни) товару, зазначеної в видатковій накладній (п. 6.5.).

Покупець несе відповідальність за цим договором у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості товару, визначеної в додатках до даного договору, у випадку несвоєчасної оплати вартості товару чи порушення умов даного договору (п. 7.2.).

За розділом 9 договору: договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.19.; в разі, якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його, про що сторона повинна повідомити іншу сторону письмово під підпис або рекомендованим листом, то дія договору автоматично продовжується на оди рік на тих же умовах без обмеження кількості таких пролонгацій; Закінчення строку дії договору чи припинення його дії не звільняє покупця від зобов`язань по оплаті поставленої постачальником продукції і суми виставленої неустойки.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Як вбачається з поданих у справу видаткових накладних: від 01.07.19 № 6120 на суму 27 900 грн., від 08.07.19 № 6480 на суму 103 327, 73 грн., від 11.07.19 № 6704 на суму 110 739, 44 грн., від 12.07.19 № 6744 на суму 16 839, 84 грн., від 15.07.19 № 6734 на суму 72 677, 68 грн., від 15.07.19 № 6735 на суму 41 042, 39 грн., від 17.07.19 № 7110 на суму 3 872, 64 грн., від 18.07.19 № 7085 на суму 18 721, 81 грн., від 19.07.19 № 7235 на суму 43 197, 11 грн., від 19.07.19 № 7238 на суму 5 189, 52 грн., від 22.07.19 № 7371 на суму 88 832, 63 грн., від 24.07.19 № 7510 на суму 6 975, 37 грн., від 24.07.19 № 7511 на суму 18 417, 64 грн., від 25.07.19 № 7593 на суму 24 120 грн., від 26.07.19 № 7636 на суму 216 651, 41 грн., від 26.07.19 № 7637 на суму 146 761, 16 грн., від 01.08.19 № 8039 на суму 5 597, 64 грн., від 06.08.19 № 8252 на суму 3 184, 25 грн. (не підписана відповідачем, але містить печатку останнього), від 09.08.19 № 8494 на суму 27 745, 09 грн., від 23.10.19 № 12905 на суму 110 754 грн., від 28.10.19 № 13230 на суму 3 367, 20 грн., від 28.10.19 № 13208 на суму 57 907, 52 грн., від 28.10.19 № 13193 на суму 99 333, 12 грн., від 08.11.19 № 14003 на суму 22 044, 01 грн., від 08.11.19 № 14002 на суму 111 460, 23 грн. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 1 386 659, 43 грн. Так, у накладних зазначено, що постачальником є ТОВ „Селм Агро", покупцем - ТОВ „ТД „Шепетівський цукор". Накладні підписані обома сторонами та скріплені їх печатками, а саме у графі „від постачальника" засвідчені позивачем, у графі „отримав" - відповідачем.

Згідно платіжних доручень: від 08.11.19 № 6007 на суму 100 000 грн., від 17.10.19 № 5797 на суму 100 000 грн., від 03.10.19 № 5630 на суму 90 149, 40 грн., від 03.10.19 № 5626 на суму 9 850, 60 грн., від 25.09.19 № 5484 на суму 60 000 грн., від 11.09.19 № 5364 на суму 100 000 грн. (платник - ТОВ „ТД „Шепетівський цукор", отримувач - ТОВ „Селм Агро", є відмітка - проведено банком) відповідач оплати позивачу 460 000 грн. за призначенням платежу - „за запчастини".

Крім того, у справу подано лист позивача від 16.01.20 № 0120- 1001, адресований відповідачу, у якому міститься вимога щодо оплати продукції у розмірі 926 659, 43 грн .

Дослідивши подані докази, давши їм оцінку в сукупності, здійснивши аналіз норм чинного законодавства, що регулюють спірні відносини суд враховує таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір поставки, визначивши умови, права та обов`язки сторін, які є обов`язковими для них.

Згідно ст. 712 ЦКУ за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 1 386 659, 43 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 01.07.19 № 6120 на суму 27 900 грн., від 08.07.19 № 6480 на суму 103 327, 73 грн., від 11.07.19 № 6704 на суму 110 739, 44 грн., від 12.07.19 № 6744 на суму 16 839, 84 грн., від 15.07.19 № 6734 на суму 72 677, 68 грн., від 15.07.19 № 6735 на суму 41 042, 39 грн., від 17.07.19 № 7110 на суму 3 872, 64 грн., від 18.07.19 № 7085 на суму 18 721, 81 грн., від 19.07.19 № 7235 на суму 43 197, 11 грн., від 19.07.19 № 7238 на суму 5 189, 52 грн., від 22.07.19 № 7371 на суму 88 832, 63 грн., від 24.07.19 № 7510 на суму 6 975, 37 грн., від 24.07.19 № 7511 на суму 18 417, 64 грн., від 25.07.19 № 7593 на суму 24 120 грн., від 26.07.19 № 7636 на суму 216 651, 41 грн., від 26.07.19 № 7637 на суму 146 761, 16 грн., від 01.08.19 № 8039 на суму 5 597, 64 грн., від 06.08.19 № 8252 на суму 3 184, 25 грн., від 09.08.19 № 8494 на суму 27 745, 09 грн., від 23.10.19 № 12905 на суму 110 754 грн., від 28.10.19 № 13230 на суму 3 367, 20 грн., від 28.10.19 № 13208 на суму 57 907, 52 грн., від 28.10.19 № 13193 на суму 99 333, 12 грн., від 08.11.19 № 14003 на суму 22 044, 01 грн., від 08.11.19 № 14002 на суму 111 460, 23 грн.

Так, накладні містять вказівку про те, що постачальником є ТОВ „Селм Агро", покупцем - ТОВ „ТД „Шепетівський цукор".

Прийняття вказаного товару відповідачем підтверджується скріпленим печаткою підписом відповідача на накладних у графі „Отримав". Накладна від 06.08.19 № 8252 не підписана відповідачем. Однак, з урахуванням наявності печатки відповідача на цій накладній та відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача з даного приводу, вказана накладна приймається судом як доказ відповідної поставки. При цьому, вказана накладна відповідає вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які ставляться до первинних бухгалтерських документів, в тому числі щодо ідентифікації учасника господарської операції.

Згідно п. 4.1. договору розрахунки за товар здійснюються у формі передоплати або післяплати у строк, попередньо домовлений між сторонами, про що укладається додаткова угода до договору. Враховуючи вказане положення договору, а також відсутність у справі доказів укладення сторонами відповідних додаткових угод, строк оплати сторони не визначили.

За ч. 2 ст. 712 ЦКУ до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦКУ покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи вказані норми ЦКУ, а також те, що сторони у договорі не встановили іншого строку оплати товару, а ніж передбачений даними нормами, застосуванню підлягає саме ст. 692 ЦКУ.

Отже, з урахуванням дат поставок згідно накладних, станом на 9 листопада 2019 року, весь обсяг поставленого товар мав бути оплачений відповідачем в повному обсязі. Проте, як вбачається з матеріалів справи оплата проведена частково на суму 460 000 грн. за платіжними дорученнями: від 08.11.19 № 6007 на суму 100 000 грн., від 17.10.19 № 5797 на суму 100 000 грн., від 03.10.19 № 5630 на суму 90 149, 40 грн., від 03.10.19 № 5626 на суму 9 850, 60 грн., від 25.09.19 № 5484 на суму 60 000 грн., від 11.09.19 № 5364 на суму 100 000 грн. (платник - ТОВ „ТД „Шепетівський цукор", отримувач - ТОВ „Селм Агро", є відмітка - проведено банком). Докази оплати в повному обсязі, станом на час вирішення спору у справі відсутні.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк оплати пропущено (докази повної оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої становить (1 386 659, 43 грн. вартість отриманого товару мінус 460 000 грн. часткової оплати) 926 659, 43 грн.

За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи наявність прострочення оплати отриманого товару, вимоги в частині стягнення інфляційних і річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню. Однак, суд, здійснивши перерахунок заявленої суми річних, з урахуванням обґрунтованого періоду нарахування (позивач обрав кінцевою датою нарахування річних 10.07.20, яка ще на наступила, в той час як суд обрав 10.03.20 - подання позову) встановив, що обґрунтованим розміром даних нарахувань є 9 353, 57 грн. (а не 18 696, 33 грн.). Розмір інфляційних підтверджується поданим розрахунком (за листопад 2019 та січень 2020) та підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірним способом забезпечення зобов`язання, а тому наявність у договорі п. 7.2., що передбачає застосування пені є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останньої.

Здійснивши перерахунок розміру пені з урахуванням обґрунтованого періоду нарахування (з кінцевою датою 10.03.20 - подання позову, а не 10.07.20 - обрана позивачем, яка не наступила. Нарахування пені на майбутній період неприпустиме, оскільки право на таке нарахування ще не виникло), суд встановив, що стягненню підлягає пеня в розмірі 82 571, 25 грн.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково з покладенням судових витрат щодо сплати судового збору на сторони, пропорційно задоволеним вимогам. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. стягнення яких просить позивач відшкодуванню не підлягають, оскільки у справі не міститься доказів їх понесення зі сторони позивача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Шепетівський цукор" (код ЄДРПОУ 36681090, 30440, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Мокіївці, вул. Овчарука, 36, р/р НОМЕР_1 в АТ „УкрГазБанк", МФО 320478, ІПН НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Селм Агро" (18023, м. Черкаси, вул. Благовісна, 119, ЄДРПОУ 38469809, ІПН НОМЕР_3 , п/р UA НОМЕР_5 в АТ „УкрСиббанк", МФО 351005) 926 659, 43 грн. (дев`ятсот двадцять шість тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять грн. 43 коп.) основного боргу, 82 571, 25 грн. (вісімдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят одна грн. 25 коп.) пені, 9 353, 57 грн. (дев`ять тисяч триста п`ятдесят три грн. 57 коп.) 3% річних, 2 779, 98 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят дев`ять грн. 98 коп.) інфляційних, а також 15 171, 90 грн. (п`ятнадцять тисяч сто сімдесят одна грн. 90 коп.) судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим.:

1- до справи

2- позивачу (18023, м. Черкаси, вул. Благовісна, 119)

3 - відповідачу (30440, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Мокіївці, вул. Овчарука, 36)

Всім рекомендованим з повідомленням