Ухвала суду № 89393605, 22.05.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

ОКРЕМА УХВАЛА

22.05.2020 Справа №905/59/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Східного офісу Держаудитслужби, м.Дніпро

до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Краматорськ Донецької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні

позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м.Харків

про стягнення 111622,97грн збитків

без виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2019 Східний офіс Держаудитслужби звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою №04-25-17/9254 від 28.12.2019 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про стягнення 90977,13грн збитків (а.с.59).

10.01.2020 суд отримав вказану позовну заяву (а.с.1, 60) та ухвалою від 15.01.2020 у справі №905/59/20 залишив позов без руху, надавши позивачу строк для усунення численних недоліків (а.с.73). В п.2. цієї ухвали суд наголосив на тому, що відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, а також на тому, що до позову надані не всі платіжні доручення на підтвердження розміру заявленої до стягнення суми.

Ухвалою від 02.03.2020 позовна заява №04-25-17/9254 від 28.12.2019 прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі №905/59/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.99).

12.05.2020 (через 4,5 місяці після звернення до суду з позовом) до канцелярії суду надійшла заява №04-25-17/3424 від 06.05.2020 «про зміну предмета позову» (здана до пересилання 06.05.2020), в якій позивач повідомив, що у грудні 2019 року сплатив за відповідача 20645,84грн за послуги теплопостачання, на підтвердження чого надав платіжне доручення №2995 від 23.12.2019 з відміткою про здійснення оплати 24.12.2019 о 10:04год (за тиждень до звернення до суду з позовом) з використанням системи дистанційного обслуговування, та просив стягнути з відповідача 111622,97грн (а.с.144-147).

Ухвалою від 18.05.2020 суд задовольнив заяву №04-25-17/3424 від 06.05.2020, керуючись принципом пропорційності господарського судочинства - зокрема, врахувавши, що у випадку розгляду спору у справі №905/59/20 зі збільшеною позовною вимогою відбудеться процесуальна економія, а також економія бюджетних коштів на сплату Східним офісом Держаудитслужби судового збору для розгляду вимоги про стягнення 20645,84грн в

окремому позовному провадженні.

Водночас суд наголошує, що у поданій заяві №04-25-17/3424 від 06.05.2020 «про зміну предмета позову» (яка фактично є заявою про збільшення розміру позовних вимог) позивач не надав жодного обґрунтування причин неможливості подання суду платіжного доручення №2995 від 23.12.2019 під час звернення до суду з позовною заявою або ж під час виправлення недоліків позову.

Згідно з ч.2 ст.80 ГПК України позивач ПОВИНЕН подати докази разом з поданням позовної заяви. За приписом ч.2 ст.164 ГПК України позивач ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Отже, за змістом ГПК України подання суду доказів є обов`язком, а не правом позивача як особи, що висуває певні вимоги.

В пунктах 17, 18 та 20 Постанови від 06.02.2019 у справі №916/3130/17 КГС ВС зазначив: «на відміну від попередньої редакції ГПК України, статтею 80 цього Кодексу у редакції, чинній на момент розгляду даного спору, чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною 2 вказаної статті позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 вказаної статті).

Отже, за змістом вказаних норм всі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у даному випадку - позивача).»

В абз.3 п.5.3. Постанови КГС ВС від 26.02.2019 у справі №913/632/17 також зазначено: «У розумінні наведених положень [статті 80 ГПК України] докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована.»

Крім того, за усталеною судовою практикою неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Своїми діями Східний офіс Держаудитслужби порушив процесуальні обов`язки позивача виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом, не приховувати докази (п.п.1, 2, 4 ч.2 ст.42 ГПК України), добросовісно користуватися своїми процесуальними правами (ч.1 ст.43 ГПК України), а також відповідно до імперативів процесуального законодавства подати всі наявні в нього докази разом з позовом (ч.2 ст.80, п.5 ч.3 ст.162 ГПК України).

За приписом ч.1 ст.246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, постановляє окрему ухвалу.

Наведені в цій ухвалі обставини є підставою для висновку про наявність суттєвих недоліків у роботі осіб, відповідальних за юридичне супроводження Східного офісу Держаудитслужби, та є підставою для постановлення окремої ухвали з метою вжиття керівником Східного офісу Держаудитслужби відповідних організаційно-правових заходів та забезпечення в подальшому беззаперечного додержання вимог процесуального закону.

Керуючись ст.ст.86, 234, 235, 246 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Окрему ухвалу у справі №905/59/20 направити керівнику Східного офісу Держаудитслужби для вжиття необхідних організаційно-правових заходів щодо усунення недоліків в роботі відповідальних посадових осіб.

2. Зобов`язати керівника Східного офісу Держаудитслужби повідомити господарський суд Донецької області про вжиті заходи у місячний строк з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили 22.05.2020 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п.4 розділу Х «Прикінцеві положення» та підп.17.5 п.17 ч.1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 2 примірники:

1 - до справи, 1 - позивачу