Ухвала суду № 89392639, 21.05.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1181/20 Провадження № 2/450/1126/20

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

21 травня 2020 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Кукса Д.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», Пустомитівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Одночасно з позовною заявою позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та користування житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою площею 0,1404 га для будівництва та обслуговуванняч житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер 4623688200:01:005:0090 в с. Волиця Пустомитівського району Львівської області до набрання законної сили у справі за вищевказаним позовом.

Таку заяву про забезпечення позову знову обгрунтовує наступним.

Вважає, що предметом позовних вимог є визнання результатів електронних торгів, оформлені Протоколом № НОМЕР_1 проведення електронних торгів, про реалізацію житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1404 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер 4623688200:01:005:0090 в с. Волиця Пустомитівського району Львівської області недійсними. Підставами позовних вимог вважає недотримання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.ч. 1,3,5,6 статті 203 ЦК України, а саме здійснено реалізацію майна, в якій зареєстрована та фактично проживає неповнолітня дитина, а також проведено реалізацію майна на підставі оцінки, що не відповідає нормам чинного законодавства. Разом з тим, станом на сьогоднішній час майно реалізовано відповідачу ОСОБА_2 , який в свою чергу може здійснювати свої права власника щодо придбаного майна, зокрема вчиняти дії щодо виселення позивача та членів його сім`ї, які проживають в будинку. Тому вважає, що наявні обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Слідуючи роз`ясненням, наданим у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, суд приймає до уваги, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення наведеної постанови Пленуму ВСУ, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом встановлено, що предметом пред`явленого позову є законність проведення електронних торгів з реалізації а майна - житлового будинку та земельної ділянки, що належали позивачу в ході примусового виконання судового рішення.

Обраний позивачем спосіб захисту - визнання недійсними електронних (прилюдних) торгів з реалізації майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову у заявлений спосіб, оскільки позивачем не доведено, що невжиття заявлених заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду саме про визнання прилюдних торгів недійсними, як співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії, також даний спосіб забезпечення позову не забезпечує збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, всупереч вищенаведеним нормам, порушить право власника, а відтак заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.149, ч. 11 ст. 150, ст. 153 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», Пустомитівського районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

СуддяД. А. Кукса