
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18621/20-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М., при секретарі Проскуні А.Г., за участю прокурора Чоловського В.М., захисника: Андрійчука Р.Б., підозрюваного: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 12020000000000203 від 04.03.2020 - старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Хилобокого Дмитра Олександровича, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В С Т А Н О В И В:
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12020000000000203 від 04.03.2020 - старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Хилобокого Дмитра Олександровича, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12020000000000203 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, не пізніше вересня 2019 року, отримав інформацію про те, що слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях відносно ОСОБА_2 , в тому числі за підозрою останнього в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Також, ОСОБА_1 отримав інформацію про факт оголошення ОСОБА_2 в розшук та накладення арешту на майно останнього у зазначених кримінальних провадженнях.
Після цього, ОСОБА_1 , діючи умисно та з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 , шляхом обману, використовуючи менеджер «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_2 та запевнив, що може допомогти останньому у закритті кримінальних проваджень, що розслідуються відносно нього слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України. При цьому ОСОБА_1 умисно увів в оману ОСОБА_2 , повідомивши останньому неправдиву інформацію про факт особистого знайомства з керівниками Головного слідчого управління Національної поліції України, які можуть вплинути на хід розслідування у вказаних кримінальних провадженнях. Для створення видимості реальності таких знайомств ОСОБА_1 в розмовах із ОСОБА_2 повідомляв останньому відому йому інформацію про обставини кримінальних проваджень.
В подальшому ОСОБА_1 , продовжуючи діяти умисно та з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 , висунув вимогу останньому про необхідність передачі керівникам Головного слідчого управління Національної поліції України грошових коштів у сумі 300 тисяч доларів США для заняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, скасування розшуку ОСОБА_2 та подальшого закриття всіх кримінальних проваджень, що розслідуються відносно нього слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України.
Так, 08.05.2020 об 14 год. 50 хв., ОСОБА_1 , реалізуючи всій умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_2 шляхом обману, перебуваючи на території АЗС «SOCAR», за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул.. Жовківська, 14, усвідомлюючи, що надав ОСОБА_2 неправдиву інформацію про те, що може вплинути на хід досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_2 , отримав від представника останнього - ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 50 тисяч доларів США, нібито за скасування розшуку ОСОБА_2 , арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні та закриття кримінального провадження відносно останнього, що розслідується слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України.
Таким чином, ОСОБА_1 , діючи умисно та з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, шляхом обману ОСОБА_2 , заволодів майном останнього, а саме грошовими коштами в сумі 50 000 доларів США, що відповідно до курсу валют НБУ становить 1 346 615,00 грн. та станом на момент вчинення кримінального правопорушення більше ніж в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
08.05.2020 об 14 год. 50 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину.
09.05.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 03.03.2020; протоколами допиту свідка ОСОБА_3 від 04.03.2020, 21.04.2020, 08.05.2020;протоколом огляду електронного носія інформації від 29.04.2020; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 08.05.2020; протоколом обшуку від 08.05.2020 за адресою: АДРЕСА_3 ; протокол вручення грошових коштів;іншими доказами, зібраними під час досудового слідства.
Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, просив визначити розмір застави в розмірі завданого матеріального збитку.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Слідчим у клопотанні та доданих до клопотання документах, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у яких він підозрюється, вважаю за необхідне визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, передбачено, що розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи викладене та практику ЄСПЛ щодо вимог пропорційності застосованого альтернативного заходу сумі завданих кримінальним правопорушенням збитків, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, що становить 96 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 201 792 грн., оскільки, внесення застави у визначеному розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України, зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора у порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Відтак клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В:
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 06.07.2020 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000203.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , обов`язків, визначених КПК України.
Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 96 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 201 792 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
В разі внесення застави, підозрюваний вважається таким, що до нього застосований запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
В решті вимог клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: О.М. Соколов
Судове рішення № 89391122, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 10.05.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/18621/20-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: