Ухвала суду № 89390074, 20.05.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5173/20

Провадження № 2/755/2982/20

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження у справі

"20" травня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

07 квітня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, яка цього ж дня передана в провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд: ухвалити судове рішенням, яким вселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до квартири АДРЕСА_3 та зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , не чинити перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щодо користування, проживання та вселення його в (до) квартирою (і, у) АДРЕСА_3 ; судові витрати покласти на відповідачів у солідарному порядку.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.03.2020 його батько, ОСОБА_3 , діючи за довіреністю від імені діда, ОСОБА_2 , змінив вхідні замки на дверях у квартирі АДРЕСА_3 , не впускає позивача до неї, не дивлячись на те, що позивач, ОСОБА_3 , у вказаній квартирі зареєстрований у встановленому законом порядку з 07.02.2013 зі згоди її власника ОСОБА_2 . Відповідач з 1997 року проживає у спірній квартирі. 15.03.2020 у позивача виник конфлікт із відповідачем-2, ОСОБА_2 , в ході якого останній влаштував сварку та висловлювався нецензурною лайкою, у зв`язку з чим позивач викликав поліцію. 17.03.2020 до позивача додому разом із працівниками поліції приїхав відповідач-1 ОСОБА_3 . Цього ж дня дільничним офіцером поліції Дніпровського УП ГУНП в м. Києві Федорченком С.В. було винесено позивачу терміновий заборонний припис стосовно кривдника із забороною в будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_2 строком на 10 діб, з 16.00 год. 17.03.2020 до 16.00 год. 27.03.2020. Вказаний терміновий заборонний припис стосовно кривдника позивачем оскаржується у судовому порядку. 18.03.2020 з боку відповідачів на позивача, ОСОБА_3 , здійснювався психологічний тиск та погрози фізичної розправи, було викрадено з його кімнати 1 000 доларів США та 100 євро, у зв`язку з чим позивач змушений був викликати поліцію. 19.03.2020 відповідач-1, ОСОБА_3 , разом із поліцією приїхав за місцем проживання позивача та став виганяти його із квартири. 22.03.2020 шляхом демонтажу дверей батько позивача, ОСОБА_3 , потрапив у квартиру та вигнав позивача із неї, у зв`язку з чим останній не може потрапити до місця свого проживання, де зареєстрований у встановленому законом порядку. 21, 23 та 24 березня 2020 року позивач звертався із заявами до поліції, у зв`язку з перешкоджанням йому у праві користування квартирою, та просив вжити заходи реагування до відповідачів. На даний час у вказаній квартирі проживає відповідач-1, ОСОБА_3 , разом із своєю дівчиною. Не знаходиться відповідач-2, ОСОБА_2 , позивачу не відомо. На думку позивача, своїми діями відповідач-1 намагається заволодіти квартирою. Вказані дії відповідачів порушують житлові права позивача на проживання у помешканні, що є підставою для звернення до суду за їх захистом.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 квітня 2020 року позовну заяву ОСОБА_3 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали.

12 травня 2020 року на електронну пошту суду, а також 18 травня 2020 року до суду від позивача ОСОБА_3 надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучена квитанція про сплату судового збору. У своїй заяві позивач просить суд: приєднати до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору; вважати, що недоліки позивачем усунуті у повному обсязі; призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Вивчивши зміст поданих документів, зміст позовної заяви та додатків до неї, приходжу до висновку, що позивачем виконані вимоги суду викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Позовна заява віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва.

Підстав для повернення позовної заяви, відмови в відкритті провадження у справі, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

При цьому статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

При цьому, суддя враховує положення ч. ч. 3-4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, та з огляду на викладене вважає, що дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку, тому суд приходить до висновку про те, що справа підлягає подальшому розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідно до положень ч. 6 ст. 19 ЦПК України даний спір є малозначним.

За таких обставин, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 274, ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суддя приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 187, 261, 274-279, 353 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач може подати в строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Не пізніше п`ятиденного строку відповідач має право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. У разі неподання у встановлений судом строк яких, відповідач має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет http://court.gov.ua/sud2604.

Оскарження ухвали суду, окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: