Рішення № 89389022, 22.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2020 року м. Київ №640/6595/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісбуд"

про скасування індивідуального акту, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького Архітектора, 13, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Офісбуд" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, офіс 35/2, код ЄДРПОУ 33594090), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2020 року №743/5 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він не погоджується з п. 5,6, 18 оскаржуваного наказу та зазначає, що відповідачем істотно порушено порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що для проведення реєстраційної дії державному реєстратору було надано відповідну заяву, платіжне доручення про сплату адміністративного збору та акт приймання-передач частки у статутному капталі ТОВ «Офісбуд», проте, справжність підпису ОСОБА_2 на акті приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства не було належним чином засвідчено нотаріусом, а відтак державний реєстратор повинен був відмовити у державній реєстрації з підстав, що визначені п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а також зупинити розгляд поданих документів. Окрім того, для проведення реєстраційних дій державному реєстратору було подано рішення учасника від 18.12.2019 №18/12/19, яке оформлене не у відповідності до ст. 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Також, відповідачем зазначено, що сума адміністративного збору для проведення вказаної реєстраційної дії була сплачена не у неповному розмірі, а саме замість 660 грн. було сплачено лише 580, 00 грн.

Окрім того, відповідачем було подано клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що позовна заява обґрунтовується порушенням права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «Офісбуд», а враховуючи, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності переходу частки в статутному капіталі, правомірності набуття права власності на об`єкт нерухомого майна і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, то цей спір не є публічно правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Офісбуд" було також надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Офісбуд» від 18.12.2019 ОСОБА_7 не підписувався, а особа ОСОБА_2 встановлена не була. На переконання третьої особи, позивач фактично намагається довести правомірність дій державного реєстратора Меренкова Ю.Д. щодо ОСОБА_2 , який продав позивачу 100% в статутному капіталі ТОВ «Офісбуд».

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Офісбуд» від 13.01.2020 ОСОБА_2 (продавець) продав у власність ОСОБА_1 (Покупець) частку у статутному капіталі ТОВ «Офісбуд». Номінальна вартість ОСОБА_2 у статутному капіталі складає 32 000, 00 грн., що відповідає 100% статутного капіталу ТОВ «Офісбуд».

До зазначеного договору складено Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Офісбуд» за номером № 5 / 455 , який посвідчив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Федоренко В.В.

За змістом Рішенням єдиного учасника ТОВ «Офісбуд» ОСОБА_2 від 13.01.2020 року №47/48 останній вийшов зі складу учасників ТОВ «Офісбуд» та передав частку у розмірі 100% статутного капіталу ОСОБА_1 , а також звільнив з посади директора ТОВ «Офісбуд» з 13.01.2020 року ОСОБА_3 (за згодою сторін) та призначив на посаду директора ТОВ «Офісбуд» ОСОБА_4 з 14.01.2020 року. Вказане рішення було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоренко В.В.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Офісбуд» звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою від 28.01.2020 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 28.01.2020 за вх. №2710-33-20) на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 33594090) (далі -Товариство), в якій просило:

- провести перевірку правомірності проведених реєстраційних дій державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Печерської районної в м. Києві державної адміністрації Меренкова Юрія Дмитровича;

- скасувати реєстраційні дії від 26.12.2019 №10741070019031425, №10741050020031425, №10741070021031425, вчинені державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Печерської районної в м. Києві державної адміністрації Меренковим Юрієм Дмитровичем;

- скасувати реєстраційні дії від 15.10.2020 №10741050022031425, від 16.01.2020 №10741050023031425, №10741070024031425, вчинені приватним нотаріусом Федоренко В.В.

Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2020 року № 743/5 «Про скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (надалі - наказ), за результатами розгляду скарги ТОВ «Офісбуд» було прийнято рішення, яким вирішено:

- скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісбуд» від 28.01.2020 задовольнити у повному обсязі;

- скасувати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.12.2019 №10741070019031425 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах», № 10741050020031425 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», № 10741070021031425 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах», проведені державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Меренковим Юрієм Дмитровичем та від 15.01.2020 № 10741050022031425 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», від 16.01.2020 № 10741050023031425 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», та № 10741070024031425 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоренко Владиславою Володимирівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 33594090). Виконання покласти на Департамент нотаріату та державної реєстрації;

- анулювати державному реєстратору Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Меренкову Юрію Дмитровичу доступ до ЄДР. Виконання покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Не погоджуючись з Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2020 року №743/5 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вважаючи його протиправним та таким, що порушує права позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Стосовно клопотання відповідача про закриття провадження у справі, необхідно зазначити, що суд не погоджується з доводами відповідача, викладеними в клопотання про закриття провадження у справі та не вбачає підстав для його задоволення, оскільки в даному випадку оскаржується саме Наказ суб`єкта владних повноважень - Міністерства юстиції України про скасування реєстраційних дій, який прийнятий ним на виконання своїх владних управлінських функцій.

Суд наголошує, що в даній справі не оскаржуються реєстраційні дії державного реєстратора та приватного нотаріуса, які за твердженням відповідача зачіпають приватно-правові інтереси сторін, а має місце спір щодо правомірності Наказу Міністерства юстиції України, який прийнятий ним на виконання своїх владних управлінських функцій, тобто рішення суб`єкта владних повноважень, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, враховуючи публічно-правовий характер спору.

Що стосується заявлених позовних вимог по суті, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання та захисту державою таких прав, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Частиною 1 статті 37 Закону № 1952-IV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок №1128).

Пунктом 2 Порядку №1128 передбачено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1128 розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

У той же час п.10 Порядку №1128 передбачає, що суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

За приписами п.11 Порядку №1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

Отже, аналіз зазначеної норми передбачає альтернативні дії суб`єкта розгляду скарги щодо вибору способу повідомлення зацікавлених осіб.

Аналогічні висновки викладені Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 10.10.2017 по справі К/800/24251/17, від 10.10.2017 по справі К/800/21878/17, від 13.07.2017 по справі К/800/10886/17.

Матеріали справи свідчать, що 05.02.2020 на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про розгляд 07.02.2020 скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісбуд». Вказане підтверджується, зокрема, листом Державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 06.02.2020 №405/14.2-11.

З огляду на вищезазначене, суд не бере до уваги тверджень позивача, щодо неповідомлення останнього про розгляд скарги.

За результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу (п.12 Порядку №1128).

Згідно з положеннями частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про, зокрема, задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ» та «д» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Предметом розгляду даної справи є Наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2020 року №743/5 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", винесений на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів у сфері державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 07.02.2020 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісбуд» від 28.01.2020, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.01.2020 за №2710-33-20.

Суд, проаналізувавши мотиви прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного Наказу, встановив, що основними підставами для задоволення скарги ТОВ «Офісбуд» та скасування реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором Меренковим Ю.Д. стали обставини, викладені в п. 7, 12 та 18 висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії, або бездіяльність державного реєстратор, суб`єктів у сфері державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 07.02.2020.

Водночас, підставою для скасування реєстраційних дій, вчинених приватним нотаріусом Федоренко В.В. став похідний характер таких дій, від реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором Меренковим Ю.Д .

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного наказу, суд зазначає, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 4 частини першої статті 3 Закону №1952-IV визначено, що однією з засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 27 Закону №1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Підставою для проведення державної реєстрації прав є документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав, нотаріусу як спеціальному суб`єкту, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, разом із заявою (стаття 19 Закону №1952-IV).

Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (частина перша статті 18 Закону).

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина четверта статті 18 Закону).

Пунктами 1-2 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Як вбачається зі змісту висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів у сфері державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 07.02.2020 та не заперечується сторонами, 26.12.2019 державним реєстратором Меренковим Ю.Д. проведено реєстраційну дію №10741070019031425 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах», за результатами якої було змінено склад учасників ТОВ «Офісбуд».

Для проведення даної реєстраційної дії державному реєстратору Меренкову Ю. Д, було надано:

- заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу;

- платіжне доручення про сплату адміністративного збору в сумі 580, 00 грн.;

- акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Офісбуд» від 18.12.2019, зареєстрований в реєстрі за №900,901, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О.О.

В п. 6 висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів у сфері державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 07.02.2020 зазначено, що форма посвідчувального напису на акті приймання-передачі частки не відповідає формі №68 посвідчувального напису, що затверджена правилами ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 №3253/5, оскільки з його тексту не вбачається факт встановлення особи ОСОБА_2 .

Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача та вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг у п. 6 висновку посилається на форму посвідчувального напису №68, проте, вказаною формою затверджено посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису на афідевіті з додатками, натомість формою №69 затверджено посвідчувальний напис про засвідчення справжності підпису представника юридичної особи на документі.

Суд, дослідивши форму посвідчувального напису №69 та акт приймання передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Офісбуд» від 18.12.2019, встановив, що останній, в частині посвідчення приватним нотаріусом Кравцовим О.О. відповідає формі №69 та містить графу «особу представника встановлено, його дієздатність та повноваження перевірено», що повністю відповідає формі №69.

При цьому, нотаріусом також зазначено «Я, Кравцов О.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу засвідчую справжність підпису представника Закритого Акціонерного товариства «ПО СТЕКЛОПРОДУКТ» в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , що зроблено в моїй присутності».

Згідно з п. 1-2 Глави 3 «Установлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусом, завтердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, при вчиненні нотаріальної дії нотаріус установлює особу, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється нотаріусом за документами, передбаченими Законом.

Відповідно до п. 4 Глави 9 «Порядок викладення текстів та підписання посвідчуваних правочинів, заяв та інших документів» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусом, завтердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, при вчиненні нотаріальних дій, що потребують прикладення власноручного підпису осіб, нотаріус перевіряє справжність підпису цих осіб шляхом здійснення ними підпису у його присутності. Встановлення їх особи здійснюється за документами, визначеними Законом України "Про нотаріат".

Приписами ст. 43 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 №3426-XII встановлено, що при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи).

Таким чином, засвідчуючи справжність підпису громадянина ОСОБА_2 , приватним нотаріусом Кравцовим О.О. відповідно до приписів Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусом та Закону України «Про нотаріат» передувало встановлення особи ОСОБА_2 за документами, які перелічені в ст. 43 Закону України «Про нотаріат».

Відповідачем не надано суду жодних доказів того, що приватним нотаріусом Кравцовим О.О. не було встановлено особу ОСОБА_2 під час підписання акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Офісбуд» від 18.12.2019 та посвідчення його підпису, а відсутність тексту, на який посилається відповідачем не спростовує наведених вище висновків суду, які зводяться до того, що посвідчуючи підпис особи ОСОБА_2 приватним нотаріусом передувало встановлення особи підписанта шляхом перевірки необхідних документів.

Зі змісту акта від 18.12.2019 вбачається, що частка передається, внесена (сформована) Продавцем то Статутного (складеного) капіталу Товариства в повному обсязі, а також оплачена Покупцем згідно умов Договору в повному обсязі.

Разом з тим, матеріали справи не місять доказів того, що Договір, за наслідками укладання якого було підписано акт примання-передачі частки у статутному капіталі від 1812.2019 скасований чи визнаний судом недійсним. Окрім того матеріали справи навіть не містять доказів звернення заінтересованих сторін з відповідними позовами про скасування чи визнання договору недійсним.

Стосовно посилань третьої особи на нотаріально завірену заяву ОСОБА_7 , в якій зазначено, що останній не вчиняв будь-яких дій, як представник ЗАТ «ПО СТЕКЛОПРОДУК», не звертався до нотаріуса, ніяких документів, у тому числі договору, чи акта приймання-передачі частки не підписував, то суд критично ставиться до зазначеної заяви, оскільки нотаріусом в даному випадку посвідчується лише справжність підпису заявника, проте не встановлюється правдивість зазначених показань. Водночас, приписами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено письмової форми надання показань свідком, клопотання про виклик свідка сторонами не заявлялось.

Відносно пункту 12 висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії, або бездіяльність державного реєстратор, суб`єктів у сфері державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 07.02.2020, а саме невідповідності суми адміністративного збору за вчинення реєстраційної дії, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 8 ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» за державну реєстрацію справляється адміністративний збір у такому розмірі: 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (крім громадських об`єднань та благодійних організацій), що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв`язку з юридичною особою. Якщо відповідно до частини четвертої статті 25 цього Закону певним особам має надсилатися виписка з Єдиного державного реєстру, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кількості таких осіб.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті адміністративний збір та плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляються у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення реєстраційної дії або запит про надання відомостей з Єдиного державного реєстру, та округлюються до найближчих 10 гривень.

Реєстраційні дії, вчинені державним реєстратором Меренковим Ю.Д. були здійснені в грудні 2019 року.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року 1921 гривня.

З матеріалів справи вбачається, що заявником було сплачено 580, 00 грн. адміністративного збору.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у день проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов`язаних із зміною складу учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю або зміною розмірів їхніх часток, суб`єкт державної реєстрації повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) виписку з Єдиного державного реєстру заявнику, товариству, особам, які були зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства до проведення реєстраційної дії, та особам, які зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства після проведення реєстраційної дії. Якщо суб`єкту державної реєстрації відома електронна пошта осіб, яким надсилається ця виписка, він у той самий день додатково надсилає копію виписки зазначеним особам електронною поштою.

Тобто, з аналізу наведених норм вбачається, що саме в разі надсилання виписки з Єдиного державного реєстру засобами поштивого зв`язку, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кількості таких осіб.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що заявникові надсилалась засобами поштового зв`язку відповідна виписка з Єдиного державного реєстру, у зв`язку з чим, розмір адміністративного збору мав би бути збільшеним на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кількості таких осіб, та складав би 660, 00 грн.

Таким чином, відповідачем не доведено, що розмір адміністративного збору за вчинення відповідної реєстраційної дії, мав би бути більше, аніж сплачено заявником - 580, 00 грн., що і складає 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2019 року.

Висновок комісії Міністерства юстиції України з розгляду скарг свідчить, що для проведення реєстраційних дій державному реєстратору Меренкову Ю.Д. було також подано, рішення учасника від 18.12.2019 №18/12/2019.

Згідно п. 18 висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії, або бездіяльність державного реєстратор, суб`єктів у сфері державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 07.02.2020, рішення учасника від 18.12.2019 №18/12/2019 містить відомості про визначення кворуму, формування порядку денного та голосування, що суперечить ч. 2 ст. 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Відповідно до приписів ст. 37 «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.

До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 32-36 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень частини першої цієї статті.

Так, відповідачем зазначено про порушення процедури прийняття рішення одноосібним учасником Товариства, оскільки таке приймається без скликання загальних зборів учасників, формування їхнього порядку денного та голосування, з огляду на що державний реєстратор мав відмовити в державній реєстрації з підстав, що визначені п.5 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Проаналізувавши зміст рішення учасника №18/12/2019, суд зазначає, що вказане рішення дійсно містить зазначення формування порядку денного та голосування, в той час, як рішення Товариства, яке має одного учасника приймається одноособово без застосування положень статей 32-36 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Разом з тим, суд зазначає, що вказане рішення є волевиявленням гр. ОСОБА_2 , який був єдиним учасником Товариства, вказане рішення містить нотаріальне посвідчення підпису гр. ОСОБА_2, встановлення дієздатності останнього.

На переконання суду, оскільки гр. ОСОБА_2 був єдиним членом товариства, технічні помилки у враженні форми рішення, яким оформлено волевиявлення учасника товариства не можуть слугувати підставою для скасування реєстраційної дії, окрім того, матеріали справи не містять доказів того, що вказане рішення ОСОБА_2, як єдиного учасника Товариства визнавалось судом недійсним, тобто, таке рішення наразі є чинним та свідчить про волевиявлення особи.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави для скасування реєстраційних дій від 26.12.2019 №10741070019031425 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах», №10741050020031425, «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» та №10741070021031425 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах», вчинених державним реєстратором Меренковим Ю.Д. , адже наведені у висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів у сфері державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 07.02.2020 за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісбуд» від 28.01.2020, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.01.2020 за №2710-33-20, який був підставою для прийняття оскаржуваного Наказу Міністерства юстиції України від 03.03.2020 року №743/5 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Стосовно скасованих оскаржуваним Наказом Міністерства юстиції України реєстраційних дій від 15.01.2020 №10741050022031425, від 16.01.2020 №10741050023031425 та №10741070024031425, вчинених приватним нотаріусом Федоренко В.В., то судом встановлено, що окремих підстав для скасування вказаних реєстраційних дій Наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2020 року №743/5 не містить, а такі були скасовані, як наслідкові, тобто такі, що були вчинені внаслідок проведення реєстраційних дій державним реєстратором Меренковим Ю.Д., разом з тим, оцінку оскаржуваного Наказу в частині скасування реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором Меренковим Ю.Д. судом надано вище.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем доведено наявність правових підстав для скасування Міністерства юстиції України від 03.03.2020 року №743/5 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в той час, як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правих підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2020 року №743/5 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького Архітектора, 13, код ЄДРПОУ 00015622).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа