Рішення № 89388919, 21.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2020 року м. Київ № 640/8746/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,

розглянувши у спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу

за позовомАкціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"доПечерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)провизнання протиправною та скасування постанови, У С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі по тексту - позивач, АТ "Українська залізниця") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач, виконавча служба) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №61444354 від 04 березня 2020 року на виконання постанови ВП №61041374 від 24 січня 2020 року.

Ухвалою суду від 23 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/8746/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та викликом сторін.

29.04.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. Зокрема, у відзиві зазначено про тлумачення позивачем норм законодавства на власний розсуд. Крім того, звернув увагу на те, що вимоги пункту 3 Розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" № 145-ІХ від 02.10.2019 містять виняток: крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, тобто дозволяють стягувати кошти з позивача. Також у відзиві відповідач просив розглядати справу за відсутності представника.

У призначене на 21.05.2020 судове засідання сторони не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, будь-яких клопотань до суду також не надійшло.

Відповідач 21.05.2020 подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на наведене, фіксування судового засідання 21.05.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконанні Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження ВП № 61041374 по виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 13.09.2019 № 904/2850/19 про стягнення з АТ Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованості в розмірі 105998,30 грн.

Як зазначено позивачем, 18.02.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2019 у справі №904/2850/19 виконано в добровільному порядку згідно платіжного доручення від 18.02.2020 №2562477, про що повідомлено державного виконавця.

Також, позивачем зазначено, що він звертався з заявою до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції з проханням повернути виконавчий документ стягувачу без виконання на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", однак, державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві вказана заява була проігнорована.

04.03.2020 відповідачем відкрито виконавче провадження №61444354 на виконання постанови №61041374 від 24.01.2020 про стягнення з позивача на користь держави виконавчого збору у розмірі 10599,83 грн.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Вважаючи саме постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП № 61444354 від 04.03.2020 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статі 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за заявою стягувача виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Частиною другою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

З матеріалів справи вбачається, що до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції позивач направив заяву разом із платіжним дорученням від 18.02.2020 №2562477 щодо сплати заборгованості в повному обсязі.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відтак, постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.03.2020 закінчено виконавче провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (відомості з Автоматизованої системи виконавчих проваджень).

Також, державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.03.2020 прийнято постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження (відомості з Автоматизованої системи виконавчих проваджень).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору є виконавчими документами та підлягають примусовому виконанню відповідно до даного Закону.

Відповідно до абзацу 11 пункту 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5) у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції 04.03.2020 відкрито виконавче провадження №61444354 на виконання постанови від 24.01.2020 №61041374 про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави виконавчого збору у розмірі 10599,83 грн.

Відповідачем наголошено на тому, що позивачем сплачено заборгованість 18.02.2020, після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№61041374, згідно вимог статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", про що свідчать відомості з Автоматизованої системи виконавчих проваджень.

Отже постанови у виконавчому провадженні ВП№61041374 із виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області позивачем не оскаржувались. Рішення суду було виконано позивачем після відкриття виконавчого провадження, тобто запровадження процедури примусового виконання.

З огляду на наведені вище обставини, постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2020 ВП№61444354 з примусового виконання постанови від 24.01.2020 №61041374 про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь держави виконавчого збору у розмірі 10599,83 грн. винесена державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції відповідно до вимог чинного законодавства України.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо заборони вчиняти виконавчі дії стосовно Акціонерного товариства "Українська залізниця" встановленої Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 №145-ІХ, оскільки під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що позивачем в судовому порядку не оскаржено постанову про стягнення виконавчого збору від 24.01.2020 в рамках виконавчого провадження №61041374 на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2019 у справі №904/2850/19.

Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги з приводу оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2020 ВП№61444354, позивач висловлює незгоду із постановами державного виконавця у виконавчому провадженні №61041374, при цьому їх не оскаржуючи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2020 ВП№61444354 на виконання постанови від 24.01.2020 ВП№61041374 про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь держави виконавчого збору у розмірі 10599,83 грн., не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», - відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Частина шоста статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Акціонерне товариство "Українська залізниця", в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815)

Відповідач: Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 01011, Київ, вул.Різницька. 11, код ЄДРПОУ 34979022)