Рішення № 89388803, 22.05.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2020 року Чернігів Справа № 620/635/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білд Комерс Груп» до Північної митниці Держмитслужби про визнання незаконними та скасування рішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Білд Комерс Груп» звернулося до суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000108/2 від 25.11.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102230/2019/00433.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідності до вимог Митного кодексу України відповідачу були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості придбаного позивачем автомобіля за основним методом, за ціною у договорі. Однак відповідачем, в порушення норм митного законодавства, безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості транспортного засобу та здійснено коригування його митної вартості.

Відповідачем подано до суду відзив, в якому зазначив, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару та проведенні аналізу поданих до митного оформлення документів було встановлено, що серед наданих до митного оформлення документів відсутні банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати (підтвердження ціни) оцінюваного транспортного засобу покупцем, а надане в подальшому платіжне доручення не містило жодної відмітки банку (штамп/печатка, підписи або ЕЦП), яка підтверджувала б факт здійснення фінансової операції (сплати коштів за придбаний автомобіль). Відповідно до наданого до митного оформлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 22.12.2015 № DY -415- JY попереднім власником автомобіля є ARVAL SERVICE LEASE. В той же час відповідно до контракту від 08.11.2019 № 01/2019 та інвойсу від 11.11.2019 № 560/2019 продавцем спірного авто є AKONTO EDWARD ZBANSKI. Будь-які документи, які підтверджували б право власності вказаної фірми на даний автомобіль, до митного оформлення не надавалися. Моніторингом комерційних пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному з використанням відкритих зовнішніх джерел, а саме інтернет-ресурсу autoscout24.com встановлено, що мінімальна вартість «легкового автомобіля марки «PEUGEOT», модель «308», 2015 року виготовлення, з дизельним двигуном, об`ємом циліндрів 1560 см3, потужністю 88 кВт, механічною коробкою передач» на ринку провідних країн-експортерів Європи становить 5750,00 EUR, що, в свою чергу, не відповідає вартості автомобіля, вказаній в інвойсі від 11.11.2019 № 560/2019. Вказане свідчить, що позивач не підтвердив належними документами заявлену ним митну вартість спірного автомобіля, чим порушив вимоги частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України. Отже, митний орган при коригуванні митної вартості товару за резервним методом діяв на підставі вимог чинного законодавства України.

В поданій до суду відповіді на відзив позивач зазначив, що посилання відповідача на відмінність власників у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, контракті та інвойсі спростовуються тим, що компанія AKONTO EDWARD ZBANSKI після викупу транспортного засобу у лізингової компанії ARVAL SERVICE LEASE, прийняла рішення не проводити його перереєстрацію та продала його позивачу. Також вказує, що AKONTO EDWARD ZBANSKI було надано ТОВ «Білд Комерс Груп» всі необхідні документи, що в подальшому дозволили позивачу пройти митний контроль на території Польщі, розмитнити транспортний засіб, поставити на облік і отримати реєстраційні документи в Україні. Зазначає, що ТОВ «Білд Комерс Груп», згідно частин восьмої, дев`ятої статті 55 Митного кодексу України, протягом 80 днів, надіслало до відповідача платіжне доручення № 19 від 11.11.2019 та виписку з особового рахунку від 12.11.2019 (з підписом та печаткою банку) разом із заявою № 10/12 від 10.12.2019. Однак відповідач не прийняв до уваги ці документи, чим грубо порушив чинне законодавство України, що змусило позивача звернутися до суду з позовною заявою.

Відповідачем подані заперечення в яких стверджує, що позивач не підтвердив належними документами заявлену ним вартість спірного автомобіля.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 15.05.2020 здійснено заміну відповідача Державну митну службу України Чернігівської митниці ДФС на правонаступника Північну митницю Держмитслужби.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

08.11.2019 між компанією «AKONTO EDWARD ZBANSKI», в особі директора Edward Zbanski (Продавець) та ТОВ «Білд Комерс Груп», в особі директора Биченко Юрія Івановича (Покупець), було укладено Договір № 01/2019, згідно умов якого продавець зобов`язуються поставити на умовах EXW Бяла Падляска (Інкотермс-2010), а покупець прийняти і оплатити товар: бувший в експлуатації автомобіль PEUGEOT 308, серійний номер НОМЕР_3 , 2015 року випуску, виробництва Франції, за ціною та загальною вартістю договору 4600,00 евро. Також умовами Договору передбачено, що оплата за автомобіль здійснюється у безготівковій формі шляхом передоплати у валюті евро на рахунок продавця, який вказано в Договорі. Банківські витрати в країні продавця несе продавець, в країні покупця - покупець (а.с. 16-17).

Згідно виданого продавцем інвойсу № 560/2019 від 11.11.2019 вартість продажу автомобіля PEUGEOT 308, серійний номер НОМЕР_3 , 2015 року випуску складає 4600,00 евро (а.с. 19, 20).

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару та підтвердження його митної вартості, позивачем, разом з митною декларацією до Чернігівської митниці ДФС було подано: рахунок-фактура (інвойс) від 11.11.2019 № 560/2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 22.12.2015 № DY-415-JY; довідку про транспортні витрати № 1/11-19 від 18.11.2019; договір від 08.11.2019 № 01/2019; копія експортної декларація від 18.11.2019 № 19PL301010TE0953759; Електронну ВМД № UA 102230/2019/639276 від 25.11.2019 ( 16-17, 19, 21, 24, 50, 58).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на повідомлення відповідача, для підтвердження митної вартості товару, позивачем надано додаткові документи, а саме: банківське доручення від 11.11.2019 № 19 та переклад інвойсу на українську мову (а.с. 62, 63).

Чернігівською митницею ДФС було винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2019 № UA102000/2019/000108/2 за резервним методом, який ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС ДФС щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено - митна декларація від 01.11.2019 № UA305200/2019/053490, а саме в розмірі 6001,00 євро та разом з транспортними витратами складає 6053,34 євро (а.с. 10-11).

При цьому, підставами для прийняття вказаного рішення у графі 33 було зазначено, що:

- відповідно до пункту 5.3 розділу 5 «Умови оплати» контракту від 08.11.2019 № 01/2019 кошти за транспортний засіб сплачуються у вигляді передоплати згідно рахунку, виставленого продавцем. Проте, серед наданих до митного оформлення документів в порушення пункту 4 частини другої статті 53 Митного кодексу України відсутні банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати (підтвердження ціни, що фактично сплачена) оцінюваного транспортного засобу покупцем. Таким чином, відсутня можливість перевірити числове значення митної вартості придбаного автомобіля;

- відповідно до наданого до митного оформлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 22.12.2015 № DY -415- JY попереднім власником автомобіля є ARVAL SERVICE LEASE. В той же час відповідно до контракту від 08.11.2019 №01/2019 та інвойсу від 11.11.2019 № 560/2019 продавцем спірного авто є AKONTO EDWARD ZBANSKI. Будь-які документи, які підтверджували б право власності вказаної фірми на даний автомобіль, до митного оформлення не надавалися;

- моніторингом комерційних пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному з використанням відкритих зовнішніх джерел, а саме - інтернет-ресурсу autoscout24.com встановлено, що мінімальна вартість «легкового автомобіля марки «PEUGEOT», модель «308», 2015 року виготовлення, з дизельним двигуном, об`ємом циліндрів 1 560 см3, потужністю 88 кВт, механічною коробкою передач» на ринку провідних країн-експортерів Європи становить 5 750 EUR, що, в свою чергу, не відповідає вартості автомобіля, вказаній в інвойсі від 11.11.2019 № 560/2019.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102230/2019/00433 (а.с. 12-15).

В подальшому, за зверненням позивача спірний товар було випущено у вільний обіг згідно частини сьомої статті 55 Митного кодексу України шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу, що підтверджується копією митної декларації від 26.11.2019 № UA102230/2019/639411 (а.с. 22-23).

10.12.2019 за вих. № 10/12 позивач звернувся до Чернігівської митниці ДФС із заявою про перегляд рішення про коригування митної вартості від 25.11.2019 № UA102000/2019/000108/2. Разом із заявою позивачем були подані платіжне доручення від 11.11.2019 № 19 (з підписом та печаткою банку) та виписка з особового рахунку від 12.11.2019 (з підписом та печаткою банку) (а.с. 25, 27, 28).

Листом від 16.12.2019 № 111 відповідач відмовив ТОВ «Білд Комерс Груп» у скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2019 № UA 102000/2019/000108/2, посилаючись на те, що інших документів, які запитувались митним органом під час митного оформлення, позивачем надано не було (а.с. 26).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТЗЕД; фактурну вартість товарів; митну вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої - третьої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу положень частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Так, частинами першою - третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень статей 53, 54, 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють органу доходів і зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

У даній справі судом встановлено, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав усі документи, що необхідні для визначення митної вартості за ціною контракту, надані документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, відповідач посилається на те, що відповідно до пункту 5.3 розділу 5 «Умови оплати» контракту від 08.11.2019 № 01/2019 кошти за транспортний засіб повинні сплачуватися у вигляді передоплати згідно рахунку, виставленого продавцем. Проте, серед наданих до митного оформлення документів в порушення пункту 4 частини другої статті 53 Митного кодексу України відсутні банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати (підтвердження ціни, що фактично сплачена) оцінюваного транспортного засобу покупцем, тому відсутня можливість перевірити числове значення митної вартості придбаного автомобіля.

Проте, як вбачається з копії платіжного доручення від 11.11.2019 № 19 та виписки з особового рахунку від 12.11.2019 вони містять відмітки банку, та були надані відповідачу в порядку частин восьмої та дев`ятої статті 55 Митного кодексу України, кошти в сумі 4600,00 євро були перераховані ТОВ «Білд Комерс Груп» продавцю товару - AKONTO EDWARD ZBANSKI (а.с. 25, 27, 28). Отже, оплата за поставлений позивачу товар була здійснена належним чином.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000108/2 від 25.11.2019 відповідач посилається на те, що відповідно до наданого до митного оформлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 22.12.2015 № DY -415- JY попереднім власником автомобіля є ARVAL SERVICE LEASE. В той же час відповідно до контракту від 08.11.2019 №01/2019 та інвойсу від 11.11.2019 № 560/2019 продавцем спірного авто є AKONTO EDWARD ZBANSKI. Будь-які документи, які підтверджували б право власності вказаної фірми на даний автомобіль, до митного оформлення не надавалися.

Суд вважає необґрунтованими вказані посилання, оскільки надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, тим що подавались під час митного оформлення, а саме копіям: контракту від 08.11.2019, рахунку-фактури (інвойсу) від 11.11.2019 № 560/2019, експортної декларація від 18.11.2019 № 19PL301010TE0953759, платіжному дорученню від 11.11.2019 № 19, виписки з особового рахунку від 12.11.2019, дійшов висновку про документальне підтвердження факту продажу товару саме продавцем товару AKONTO EDWARD ZBANSKI.

Крім того, сумніви щодо факту продажу товару контрагентом позивача не відносяться до визначення його митної вартості та у подальшому не перешкодили йому розмитнити авто за скорегованою ціною.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом на підставі наявної у митного органу інформації про комерційні пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному з використанням відкритих зовнішніх джерел, а саме - інтернет-ресурсу autoscout24.com та встановлено, що мінімальна вартість «легкового автомобіля марки «PEUGEOT», модель «308», 2015 року виготовлення, з дизельним двигуном, об`ємом циліндрів 1 560 см3, потужністю 88 кВт, механічною коробкою передач» на ринку провідних країн-експортерів Європи становить 5750,00 EUR, що, в свою чергу, не відповідає вартості автомобіля, вказаній в інвойсі від 11.11.2019 № 560/2019.

Так, за змістом пункту 5 «Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків» Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689, на який посилається відповідач, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Як слідує з копії акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA102230/2019/639276, додаткового аркуша до акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA102230/2019/639276, придбаний позивачем автомобіль містить пошкодження, а саме: сколи та подряпини лакофарбового покриття по кузову, тріснуте переднє скло, присутні ознаки корозії (а.с. 51, 52).

Отже, суд критично ставиться до порівняння відповідачем автомобіля, розмитненого згідно митної декларації від 26.11.2019 № UA102230/2019/639411, який був придбаний у Польщі та аналогічних автомобілів розміщених на сайті autoscout24.com, оскільки відповідачем не надано доказів щодо наявності у порівнюваних автомобілів тотожних недоліків технічного стану.

Отже, відповідач не довів, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Крім того, зі змісту оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості товарів слідує, що митна вартість товару імпортованого позивачем була визначена на підставі резервного методу.

Згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами другою та третьою цієї статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Враховуючи, що митна вартість товару була підтверджена достовірними документами, які містять відомості про складові вартості, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню, суд вважає протиправними висновки відповідача за наслідками вивчення поданих документів для митного оформлення товарів про відсутність підстав для застосування першого методу для визначення митної вартості товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000108/2 від 25.11.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102230/2019/00433.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Білд Комерс Груп» підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білд Комерс Груп» підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 4204,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Білд Комерс Груп» (вул. Інструментальна, буд. 24, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 39293515) до Північної митниці Держмитслужби (просп. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43332675) про визнання незаконними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000108/2 від 25.11.2019.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102230/2019/00433.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білд Комерс Груп» судовий збір в розмірі 4204,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.05.2020.

Суддя В.О. Непочатих