Ухвала суду № 89388626, 21.05.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

21 травня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1053/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Войтовича І.І., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника третьої особи адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - ОСОБА_1 в особі Рейніш Леоніда Валерійовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренка М.Ю. від 06.04.2020 по виконавчому провадженню №61399516 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2020 адміністративний позов було залишено без руху та встановлено строк позивачу для усунення її недоліків.

Станом на 13.05.2020, позивач вимоги ухвали суду від 27.04.2020 виконав в повному обсязі.

13.05.2020, ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень ст.ст.268-272, 287 КАС України. Судове засідання призначено на 21.05.2020 о 09:30 год. Також роз`яснено сторонам, що не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, у такому разі розгляд справи буде здійснений на підставі наявних у суду матеріалів.

13.05.2020, представником третьої особи Рейніш Л. В. подано до суду заяву, відповідно до якої просить повернути уточнюючу позовну заяву від 05.05.2020 ГУ ПФУ у Херсонській області, оскільки вона не відповідає вимогам встановленим ст.ст. 160 - 161 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Частинами 2 та 3 статті 268 КАС України передбачено, що учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи скорочені строки розгляду справ даної категорії, суд приходить до висновку про розгляд поданої заяви в порядку письмового провадження.

В обґрунтування заяви про повернення її позивачу, представник третьої особи зазначає, що 12.05.2020, на адресу Рейніша Леоніда Валерійовича надійшла уточнена позовна заява від ГУ ПФУ у Херсонській області, в якій Рейніш Леонід Валерійович вказаний як представник третьої особи - ОСОБА_1 без вказання адреси та рнокпп останнього, які відомі позивачу. Також у заяві не вказано ціну позову. Крім цього, нормами КАС України не передбачено подання уточненої позовної заяви, а також відсутні докази надсилання заяви третій особі - ОСОБА_1 . Також зазначає, що ГУ ПФУ у Херсонській області не надано підтвердження повноважень на представництво Рейніша Л.В.

Таким чином, представник третьої особи Рейніш Л.В. вважає, що уточнююча позовна заява від 05.05.2020 ГУ ПФУ у Херсонській області, не відповідає вимогам встановленим ст.160 - 161 КАС України та підлягає поверненню відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, подану заяву, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Аналогічна норма закріплена також у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Європейським судом з прав людини також вказується про те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України»).

Зокрема, у рішенні по справі «Miragall Eckolano v.» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Perez de Rada Cavanilles v.» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі "Беллет проти Франції", в якому Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Суд зазначає, що не визначення позивачем ціни позову, не зазначення адреси та рнокпп представника третьої особи чи подання уточнюючої позовної заяви, не позбавляє суд можливості/права з`ясувати ці дані в ході судового розгляду справи. В цьому, зокрема, і проявляється принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, якого теж слід дотримуватися поряд зі змагальністю і диспозитивністю.

Крім цього, 18.05.2020, Рейніш Л.В. подано до суду заяву про залучення його у якості представника третьої особи - ОСОБА_1 , з наданням підтверджуючих документів щодо права представляти інтереси останнього.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для повернення позовної заяви позивачу згідно із ч. 4 ст. 169 КАС України, на яку посилається представник третьої особи, у зв`язку з чим, суд відмовляє у задоволенні поданої ним заяви.

Керуючись ст. 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_1 - Рейніша Леоніда Валерійовича про повернення уточнюючої позовної заяви позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Войтович