Рішення № 89388352, 22.05.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2020 року м. Рівне№460/2857/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

третьої особи відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доПриватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2020 № 61690971.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його зареєстроване місце проживання не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Дорошкевич В.Л. здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Вказує, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2020 №61690971 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи. Тому, на думку позивача, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 21.04.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомлення) сторін, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит".

Відповідач позов не визнав з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (а.с.40-43). Вказав, що у виконавчому написі № 4724 від 30.03.2020, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., вказано, що місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 . Вказані відомості були також зазначені стягувачем у заяві про примусове виконання. Окрім цього, зазначив, щоЗакон України "Про виконавче провадження"не передбачає обов`язку виконавця перевіряти будь-яку інформацію стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження, тому у відповідача не було підстав для повернення виконавчого документа. З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржена постанова винесена приватним виконавцем у відповідності до вимог закону, а позовна заява є безпідставною, тому просив відмовити в позові повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача правом на подання пояснень по суті спору не скористалась.

22.05.2020 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення, у яких просить розгляд справи провести без його участі. Також, додатково вказав, що за відсутності документальних доказів фактичного проживання на момент відкриття провадження №61690971 боржника за адресою у м.Києві, прийняття приватним виконавцем до виконання виконавчого документа та відкриття такого виконавчого провадження є необгрунтованим.

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не прибули. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та відзив на позов, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 02.04.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 61690971 з виконання виконавчого напису №4724, виданого 30.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" заборгованості в розмірі 16422,00 грн (а.с.7).

У вищевказаній постанові від 02.04.2020 у ВП №61690971 зазначено адресу боржника: АДРЕСА_2 .

Суд встановив, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 12.02.2019 №10306, видана Центром надання адміністративних послуг у м.Рівному (а.с.11).

Вважаючи протиправною винесену постанову приватного виконавця Дорошкевич В.Л. про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2020 №61690971 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем - суб`єктом владних повноважень в основу спірної постанови на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочиства України суд зазначає таке.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404(далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1статті 5 Закону №1404примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цимЗаконом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1статті 18 Закону №1404визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом приписів пункту 1 частини 2статті 18 Закону №1404виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 4 частини 2статті 23 Закону України від 02.06.2016 №1403 «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»(далі - Закон №1403) передбачено, що в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно достатті 25 Закону №1403виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження»знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно з частиною 2статті 24 Закону №1403приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, щоЗакон України «Про виконавче провадження»іЗакон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з частиною 3статті 25 Закону№1403право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

При цьому, зі змісту частини 2статті 24 Закону №1403слідує, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Згідно з частиною 4статті 24 Закону №1404виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Частиною 5статті 24 Закону №1404визначено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1статті 26 Закону №1404).

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина 3статті 26 Закону №1404).

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника податидекларацію про доходита майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина 5статті 26 Закону №1404).

Згідно з витягом з Єдиного реєстру приватних виконавців, приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.

Таким чином, відповідач має право здійснювати дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах м.Києва. Це можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м. Києві або ж майно боржника знаходиться у м. Києві.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач починаючи з 09.02.2011 по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 12.02.2019 №10306.

Також, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з Договором надання кредиту від 22.02.2019 №1977568, адреса позивача вказана за місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_4 , жодних інших адрес, в тому числі АДРЕСА_1 , не зазначено.

Крім того, будь-якого майна (рухомого та/або нерухомого), що належить позивачу у м.Києві стягувачем не зазначено та відповідних доказів відповідачем до суду не надано.

Відповідно дост.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Доводи відповідача щодо місця проживання позивача вказаного у виконавчому документі судом не приймаються до уваги виходячи з положень п.10 ч.4ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Вказана норма свідчить, що при відкритті виконавчого провадження на виконавця покладено обов`язок перевірити чи такий виконавчий документ пред`явлено до виконання за належним місцем виконання.

Натомість, відповідачем такі обставини не були перевірені та враховані під час винесення оскаржуваної постанови, що свідчить про прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 5ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Однак, відповідач, всупереч значеній нормі, при відкритті виконавчого провадження не пересвідчився з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі та місце проживання позивача.

Отже, місце реєстрації боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Дорошкевич В.Л. здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а постанову про відкриття виконавчого провадження прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Приватним виконавцем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів того, що боржник, на момент прийняття оскаржуваної постанови, проживав за вказаною у ній адресою, на території якої приватний виконавець Дорошкевич В.Л. здійснює свою діяльність.

Крім того, у постанові про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2020 відсутні будь-які посилання про наявність у боржника іншого майна, місцезнаходження якого підпадає під виконавчий округ приватного виконавця.

За таких обставин, суд вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2020 прийнята відповідачем з порушенням положеньЗакону №1404.

Частинами 1 та 2статті 77 КАС Українизакріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не довів правомірності своїх дій при відкритті виконавчого провадження №61690971.

За результатом розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2020 № 61690971 не відповідає встановленим у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріями правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування оспорюваної постанови приватного виконавця від 02.04.2020 № 61690971. Відповідно до цього позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн за рахунок відповідача приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л.

Вирішуючи питання розподілу розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд враховує таке.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому, статтею 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Таким чином, законодавство України чітко визначає, що професійна правнича допомога надається виключно адвокатом.

Зі змісту договору про надання правничої допомоги від 08.04.2020, наданого позивачем для підтвердження судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом встановлено, що такий укладено із спеціалістом в галузі права Романюком Д.М., а не адвокатом (а.с.12).

З огляду на викладене, підстави для застосування положень ст.139 КАС України в частині розподілу витрат позивача на правничу допомогу у суду відсутні.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, 241-246, 272 287 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (02002, місто Київ, вулиця Окіпної Раїси, 4-А, офіс 74-А), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЕКСКРЕДИТ (49004, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Якова Самарського, будинок, 12А, код ЄДРПОУ 41346335) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 02.04.2020 про відкриття виконавчого провадження №61690971, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн.(вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження рішення суду продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складений 22 травня 2020 року.

Суддя Нор У.М.