Рішення № 89388240, 21.05.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2020 року м. Рівне №460/1475/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі – відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 №Ф-23636-17 на суму 28589,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вимога відповідача є протиправною, внаслідок неправильного розрахунку суми недоїмки та порушення відповідачем вимог законодавства при формуванні такої вимоги. Зазначав, що вимога вважається узгодженою (набирає чинності) при несплаті платником узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) після спливу 10 календарних днів з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду. При цьому, у разі часткового скасування вимоги, на суму, що залишилася відповідачем формується нове рішення з єдиного внеску, яке відповідно до абзацу 9 частини 4 статті 25 Закону від 08.07.2010 № 2464 надсилається/вручається платнику єдиного внеску для сплати узгодженої суми протягом десяти календарні днів з дня її надходження. Як вбачається з рішень Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/1256/19 від 31.07.2019, що набрало законної 31.08.2019, у справі №460/2094/19 від 30.10.2019, що набрало законної сили 17.02.2020, оскаржувані до суду вимоги скасовані частково. Проте, в порушення наведених в абзаці 6 пункту 5 розділу VI Інструкції №449, щодо набрання чинності вимогою після спливу з дня отримання рішення суду, відповідач не формував нові рішення з єдиного внеску на суми, що залишилися згідно із рішень суду, що набрали законної сили. Закон від 08.07.2010 № 2464 визначає, що підставою для направлення платникові вимоги про наявність боргу (недоїмки) є наявність у платника узгоджених грошових зобов`язань з єдиного внеску, не сплачених до бюджету у встановлений законом строк. При цьому, формування та направлення контролюючим органам платнику податків нової вимоги про сплату боргу, під час процедури оскарження ним попередньої вимоги, чинним законодавством не передбачено. На підставі викладеного, просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 06.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

27.03.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначав на обґрунтування таких заперечень, що вимога про сплату боргу від 17.02.2020 №Ф-23636-17 є правомірною, оскільки при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) вказується уся сума заборгованості, а не за окремий квартал, як вказував позивач у позові. Вказував на те, що позивачем неправильно трактується порядок збільшення суми боргу (недоїмки). Так, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень за формою згідно з додатком 7 розділу VI Інструкції. З огляду на наведене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач, не погоджуючись з аргументами відповідача, викладеними у відзиві, подав відповідь на відзив від 02.04.2020. Зазначив, що відповідач не послався на докази та норми права в заперечення порушення встановлених Законом від 08.07.2010 № 2464 та Інструкцією № 449 приписів щодо формування вимоги у період узгодження попередньої, розміру та періоду обрахованої недоїмки. Оспорювана вимога в розмірі 28589,44 грн. є третьою вимогою відповідача, що направляється у період узгодження в судовому порядку попередніх вимог.

Дослідивши матеріли по справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 , відповідно до Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю РН № 1146 від 29.01.2015, здійснює адвокатську діяльність індивідуально (а.с.10)

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №460/1256/19, яке набрало законної сили 31.08.2019, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги відповідача від 13.05.2019 № Ф-23636-17 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 21030,90 грн. задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Рівненській області № Ф-23636-17 від 13.05.2019 в частині сплати боргу (недоїмки) в сумі 704 грн. В задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Рівненській області № Ф-23636-17 від 13.05.2019 в частині сплати боргу (недоїмки) в сумі 20326,90грн – відмовлено.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі № 460/2094/19, яке набрало законної сили 17.02.2020, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 №Ф-23636-17 на суму 21 030,90 грн. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 №Ф-23636-17 на суму 2754,18 грн. - відмовлено.

Також, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі №460/3614/19, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 №Ф-23636-17 на суму 25835,26 грн. Вказане рішення суду на момент розгляду справи законної сили не набрало.

17.02.2020 Головним управлінням ДПС у Рівненській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 зі сплати єдиного внеску на суму 28589,44 грн.

Не погоджуючись з вказаною вимогою контролюючого органу та вважаючи її протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Пунктом 2 статті 1 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема:

- роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі – Закон №5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.13 Закону №5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (абз.1).

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб (абз.2).

Як встановлено судом у справі № 460/2094/19 та не спростовано сторонами, ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність індивідуально з 29.01.2015, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю у період з 29.01.2015 по 13.05.2019 не зупинялося, при цьому він не зареєстрований як фізична особа-підприємець та з 04.02.2017 не працює як найманий працівник в будь-якому підприємстві, а тому в розумінні чинного законодавства позивач є особою, яка провадять незалежну професійну діяльність (адвокатську діяльність) та, відповідно, є платником єдиного внеску.

Доказів того, що на момент прийняття спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки), адвокатська діяльність позивача зупинена чи сума боргу сплачена, суду не представлено. Вказані обставини в межах даного спору не оспорюються.

Суть даного публічно-правового спору фактично зводиться до перевірки розміру недоїмки зі сплати єдиного внеску та порядку формування вимоги від 17.02.2020 №Ф-23636-17.

Так, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI).

Отже, обов`язок своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску Законом №2464-VI покладено на платника такого внеску, а не на контролюючий орган.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній на момент виникнення недоїмки), єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Водночас, абз.2 п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI передбачено, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п.5 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI).

Разом з тим, з 01.01.2018 Законом України від 03.10.2017 за №2148-VIII внесено зміни до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI щодо звітного періоду змінивши його з року на квартал.

Таким чином, як до 01.01.2018, так і після, Законом №2464-VI на платника єдиного внеску, який перебуває на загальній системі оподаткування, покладено обов`язок визначення та сплати єдиного внеску не залежно від того, отримано ним дохід у звітному періоді, чи ні.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 1 Розділу 1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі – Інструкція №449) встановлено, що дана Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Згідно з п. 3 Розділу ІІІ Інструкції № 449 для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

При цьому, відповідно до абз.2 п.2 Розділу IV Інструкції №449, у разі виявлення органом доходів у зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VIІ цієї Інструкції.

У відповідності до вимог п. 3, 4 Розділу VI органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника – юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника – фізичної особи).

Згідно з абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Частиною 12 ст. 9 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

З аналізу наведених вище положень слідує, що платник єдиного внеску має обов`язок зі сплати єдиного внеску щоквартально, з терміном сплати до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Періодами для обрахування недоїмки та формування вимог, у випадку виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованої та/або не сплаченої на кінець календарного місяця суми єдиного внеску, є попередній квартал відповідного року.

З інтегрованої картки платника податків судом встановлено, що станом на дату формування вимоги від 17.02.2020 №Ф-23636-17, у позивача наявна заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску, станом на 31.01.2020 у загальній сумі – 28589,44грн.

Відтак, можна дійти висновку, що спірна вимога від 17.02.2020 №Ф-23636-17 включає суми недоїмки за періоди, що відображені у вимогах від 13.05.2019 № Ф-23636-17 на суму 21030,90 грн, від 09.08.2019 №Ф-23636-17 на суму 23785,08 грн., від 11.11.2019 №Ф-23636-17 на суму 25835,26 грн.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, інформує про це платників єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розміром недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

З системного аналізу вказаних норм права судом встановлено, що оскарження вимоги в судовому порядку перешкоджає стягненню сум недоїмки з єдиного внеску за неузгодженою вимогою, однак не впливає на порядок формування вимог про сплату недоїмки за наступний період.

Разом з тим, абзацом 6 пункту 2 розділу 1 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі – Порядок №422) встановлено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Згідно з п. 1 глави 4 Розділу V Порядку №422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

У відповідності з вимогами пп. 4 п. 2 глави 4 Розділу V Порядку № 422 в ІКП відображається інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано»).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано» при частковому скасуванні.

При частковому скасуванні формується нове повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

При збільшенні зазначених у податковому повідомленні-рішенні/рішенні/вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані в пункті 2 глави 1 цього розділу).

На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Вручено, судовий розгляд»), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/зменшення суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.

Інформація, внесена та збережена відповідальними працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

З системного аналізу вказаних норм права суд дійшов висновку, що при частковому скасуванні формується нова вимога про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму, що залишилась. Разом з тим, при збільшенні зазначених у вимозі сум єдиного внеску формується вимога щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа.

Крім того, у разі якщо за результатами судового оскарження вимога у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо донарахування суми не проводиться.

Відповідно до ч.1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Так, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №460/2094/19, визнано протиправною та скасовано вимогу відповідача від 09.08.2019 № Ф-23636-17 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 21030,90 грн. В задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Рівненській області від 09.08.2019 № Ф-23636-17, в частині сплати боргу (недоїмки) в сумі 2754,18грн - відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили – 17.02.2020.

Відтак, станом на дату формування оскаржуваної у даній справі вимоги від 17.02.2020 №Ф-23636-17, включена сума недоїмки у розмірі 2754,18 грн., набула статусу боргу та підлягала сплаті, позаяк недоїмка є узгодженою, внаслідок процедури оскарження по справі №460/2094/19.

Разом з тим, враховуючи збільшення зазначених у вимозі сум єдиного внеску 11.11.2019 було сформовано вимогу №Ф-236-36-17 щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі №460/3614/19, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 №Ф-23636-17 на суму 25835,26 грн.

Вказане рішення у справі №460/3614/19, станом на дату формування (17.02.2020) оскаржуваної у даній справі вимоги, законної сили не набрало та оскаржується до суду апеляційної інстанції.

Оскільки рішення суду не набрало законної сили, то на підставі даної інформації про результати судового оскарження в ІКП правомірно не відображено облікові показники (операції) щодо зменшення суми недоїмки.

В подальшому враховуючи збільшення зазначених у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 №Ф-23636-17 сум єдиного внеску 17.02.2020 було сформовано вимогу №Ф-236-36-17 щодо єдиного внеску на суму 28589,44 грн. без анулювання первинного документа.

Разом з тим, як зазначалося судом, на формування спірної вимоги впливали періоди формування недоїмки зі сплати єдиного внеску, що були відображені у вимогах від 09.08.2019 та 11.11.2019. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №460/2094/19, в частині визнання протиправною та скасовання вимоги відповідача від 09.08.2019 № Ф-23636-17 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 21030,90 грн. набрало законної сили – 17.02.2020. Однак сума боргу (недоїмки) в розмірі 21030,90 грн. на момент формування вимоги №Ф-23636-17 від 17.02.2020 протиправно не була відображена в ІКП та включена в облікові показники щодо донарахування суми недоїмки.

Відтак, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-23636-17 від 17.02.2020 слід визнати протиправною та скасувати у частині визначення боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску ОСОБА_1 на суму 21030,90 грн.

Твердження позивача, що до закінчення процедури узгодження вимог, відповідач безпідставно надіслав оспорювану вимогу, оскільки формування та направлення контролюючим органом нової чергової вимоги з наростаючий підсумком суми боргу (недоїмки) під час процедури оскарження, чинним законодавством не передбачено, є безпідставник та відхиляється судом.

Що стосується збільшення суми недоїмки у розмірі 7558,54 грн., то суду слід зазначити наступне.

Так, відповідно до пункту 1 розділу VI Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (пункт 2 розділу VI Інструкції №449).

Згідно із пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи) (пункт 4 розділу VI Інструкції №449).

Позивач є платником єдиного внеску, а тому відповідач має право обчислювати суми єдиного внеску, не нараховані і не сплачені платником у встановлений Закон строк, та зазначати це у вимозі про сплату боргу (недоїмки), позаяк періодом для обрахування недоїмки та формування вимог, у випадку виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованої та/або не сплаченої на кінець календарного місяця суми єдиного внеску, є попередній квартал відповідного року.

Відтак, наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску є самостійною підставою для направлення платникові вимоги про сплату недоїмки. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Так, враховуючи узгодженість недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму 2754,18 грн. згідно рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №460/2094/19 та збільшення сум недоїмки зі сплати єдиного внеску за ІІІ і ІV квартал 2019 року, що прослідковується з ІКП позивача, відповідачем правомірно сформованог вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму збільшення у розмірі 7558,54 грн. без анулювання первинного документа.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, та необхідність часткового скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 №Ф-23636-17.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача, судові витрати на суму 618,51 грн., від 02.03.2020 № 36, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.32).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 №Ф-23636-17 на суму 21 030,90 грн.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 №Ф-23636-17 на суму 7558,54 грн. - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 618,51 грн. (шістсот вісімнадцять гривень п`ятдесят одна копійка), за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 43142449).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 21 травня 2020 року.

Суддя Зозуля Д.П.