Рішення № 89388209, 19.05.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/439/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Дубінчина О.М.,

представника позивача – Кравченка Р.М.,

представника відповідача – Мазуки Г.П.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліар Енерджі-Кременчук» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови №150 від 14 січня 2020 року "Про накладення штрафу на ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук» за порушення ліцензійних умов з виробництва електричної енергії".

Позов обґрунтований тим, що звернення Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області від 04 липня 2019 року № 119-10537-18 не є підставою для проведення позапланової перевірки щодо додержання ліцензіатами ліцензійних умов відповідно до пункту 1 частини дев`ятої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». Форма акту перевірки № 501 від 20 грудня 2019 року, складеного НКРЕКП за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та виробництва електричної енергії, суперечить вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо обов`язку використання виключно уніфікованих форм актів. Порушення ліцензійних умов, яке було допущено ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук», усунуто ним самостійно ще за 4 місяця до початку проведення перевірки та носить виключно організаційний характер і за своїми наслідками не несе небезпеки, загрози для життя, здоров`я людей, їх майна та/або державного (колективного) майна, настання техногенних (екологічних) катастроф, аварій тощо, а тому накладення на товариство штрафу суперечить принципу пропорційності порушення і покарання, передбаченого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання та витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що законодавством не встановлено яким чином повинно відбуватися виявлення інформації, що вказує на недотримання ліцензіатом вимог ліцензійних умов, а тому звернення Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області від 04 липня 2019 року № 119-10537-18 може бути підставою для проведення позапланової перевірки щодо додержання ліцензіатами ліцензійних умов відповідно до пункту 1 частини дев`ятої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». При складанні акту перевірки № 501 від 20 грудня 2019 року НКРЕКП використано уніфіковану форму акту перевірки, встановлену додатком 18 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 червня 2018 року № 428. Дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в тому числі положення частини другої статті 12 цього Закону) не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг з 29 грудня 2019 року. Самостійне усунення ліцензіатом допущеного порушення жодним чином не нівелює факту вчинення такого порушення. Регулятором врахована тривалість строку вчинення ліцензіатом порушення ліцензійних умов та не застосовано максимальний розмір штрафу, чим забезпечено дотримання принципу пропорційності порушення і покарання.

У відповіді на відзив позивач додатково вказав, що проведення позапланової перевірки з порушенням процедури її призначення є підставою для скасування результатів такої перевірки, що підтверджується практикою Верховного Суду при вирішенні подібних спорів.

У запереченнях відповідач посилався на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22 листопада 2019 року у справі № 815/4392/15, відповідно до якої «якщо ж допуск до перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, а представник відповідача проти позову заперечувала.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

05 жовтня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліар Енерджі-Кременчук» звернулося до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з заявою про отримання ліцензії з виробництва електричної енергії, до якої додало документи, в тому числі на підтвердження місця провадження господарської діяльності за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Тімірязєва, 50.

12 жовтня 2017 року Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 1252 «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук»» та товариству видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місця провадження: Полтавська область, Крюківський район, вул. Тімірязєва, 50, міський полігон твердих побутових відходів.

15 грудня 2017 року зареєстровано право власності ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук» на комплексну інженерну споруду для виробництва електричної енергії за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Тімірязєва, 49 та 18 грудня 2017 року ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук» отримано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, в якому містяться відомості про реєстрацію права власності ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук» на комплексну інженерну споруду для виробництва електричної енергії за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Тімірязєва, 49.

08 липня 2019 року до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надійшов лист Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області від 04 липня 2019 року № 119-10537-18, в якому повідомлялося про те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Кліар Енерджі-Кременчук» зареєстровано право власності на комплексну інженерну споруду для виробництва електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 область, м. Кременчук, вулиця Тімірязєва, 49, тоді як ліцензію отримано товариством на здійснення діяльності по виробництву електричної енергії за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Тімірязєва, 50. У зв`язку з цим прокурором висловлено прохання провести позапланову перевірку ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук» щодо дотримання ліцензіатом вимог законодавства та ліцензійних умов.

16 липня 2019 року ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук» подано до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, повідомлення про зміну місця провадження господарської діяльності на об`єкті за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Тімірязєва, 50 на адресу: Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Тімірязєва, 49.

24 жовтня 2019 року Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до пункту 1 частини дев`ятої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» прийнято постанову № 2243 «Про проведення позапланової виїзної перевірки дотримання ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук» Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою постановлено провести позапланову виїзну перевірку дотримання ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук» вимог пунктів 1, 2, 3, 5 пункту 2.3 та підпунктів 1, 2 пункту 2.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22 березня 2017 року № 309, у частині питань, необхідність яких стала підставою для здійснення цього заходу.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії складено акт № 501 від 20 грудня 2019 року.

В акті № 501 від 20 грудня 2019 року зафіксовано порушення ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук» підпункту 2 пункту 2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22 березня 2017 року № 309, внаслідок неповідомлення про зміни даних, які були зазначені в документах при отриманні ліцензії, у строк не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін.

14 січня 2020 року Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 150 «Про накладення штрафу на ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою на товариство відповідно до пунктів 11, 12 частини першої статті 17, статей 19, 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» накладено штраф у розмірі 170 000,00 грн за порушення підпункту 2 пункту 2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22 березня 2017 року № 309.

Не погодившись з постановою НКРЕКП №150 від 14 січня 2020 року "Про накладення штрафу на ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук» за порушення ліцензійних умов з виробництва електричної енергії", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, викладеним у заявах по суті, суд виходить з наступного.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, нагляд і контроль у сфері ліцензування регулює Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VІІІ від 02 березня 2015 року /далі – Закон № 222-VІІІ /.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 222-VІІІ (у відповідній редакції) ліцензіат зобов`язаний повідомляти органу ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, у строк, встановлений ліцензійними умовами, але не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22 березня 2017 року № 309 (у відповідній редакції), при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен повідомляти НКРЕКП про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, у строк не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін.

Матеріалами справи підтверджується, а позивачем не заперечується, що про зміну адреси місця провадження господарської діяльності об`єкта позивач повідомив НКРЕКП пізніше ніж один місяць з дня настання такої зміни.

Отже, позивачем вчинено порушення частини другої статті 15 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та підпункту 2 пункту 2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22 березня 2017 року № 309.

Відповідно до частини сьомої статті 19 Закону № 222-VІІІ (у редакції, чинній на момент призначення перевірки) контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини дев`ятої цієї статті позапланові перевірки додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов проводяться у разі виявлення у документах, що подаються ліцензіатом до органу ліцензування згідно з цим Законом, інформації, що вказує на недотримання ним вимог ліцензійних умов, - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині.

Оскільки законодавством не визначено у який спосіб має відбуватися виявлення інформації, що вказує на недотримання ліцензіатом вимог ліцензійних умов, суд відхиляє довід позивача про те, що виявлення інформації стосовно недотримання ліцензіатом вимог ліцензійних умов, яка у зазначена у листі Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області від 04 липня 2019 року № 119-10537-18, не може бути підставою для проведення позапланової перевірки ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук».

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 428 від 14 червня 2018 року затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов /далі – Порядок № 428/.

Згідно з пунктом 7.1 Порядку № 428 (у редакції, чинній на дату складання акту перевірки № 501 від 20 грудня 2019 року) за результатами проведених планових та позапланових перевірок складається акт перевірки -2 за формою, наведеною в додатку 18 до цього Порядку, а згідно з приміткою -2 форма акта перевірки є уніфікованою формою. Переліки питань перевірки є однаковими для суб`єктів господарювання всіх ступенів ризику, щодо яких здійснюються заходи державного контролю.

На виконання вимог пункту 7.1 Порядку № 428 акт перевірки № 501 від 20 грудня 2019 року складено відповідачем за формою, наведеною у додатку 18 Порядку № 428.

Норма пункту 7.1 Порядку № 428, а також додаток 18, в якому наведена форма акту перевірки, не визнані судом нечинними, а тому суд вважає недоведеним довід позивача про невідповідність форми акту перевірки, наведеного у додатку 18 Порядку № 428, вимогам Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 342.

Крім того, форма акту перевірки, яка застосована відповідачем відповідно до вимог пункту 7.1 Порядку № 428, жодним чином не спростовує вчинене позивачем порушення та не може бути самостійною та достатньою підставою для визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 150 від 14 січня 2020 року, оскільки підставою для накладення штрафу є факт вчинення ліцензіатом порушення, який хоч і фіксується в акті перевірки, проте ним не нівелюється.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VІІІ /далі – Закон 1540-VІІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)/.

Відповідно до частин першої – четвертої статті 22 Закону 1540-VІІІ суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".

Аналогічні положення щодо порядку застосування санкцій до ліцензіатів містяться і в Порядку № 428.

Так, відповідно до пунктів 10.1 -10.3, 10.6 Порядку № 428 (у відповідній редакції) у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій. При застосуванні санкцій НКРЕКП має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив. За порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП може застосовувати до ліцензіатів санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії. У разі повного або часткового усунення ліцензіатом порушень ліцензійних умов, виявлених під час перевірки, до моменту прийняття рішення на засіданні НКРЕКП, що обов`язково підтверджується відповідними документами, факт усунення враховується при прийнятті рішення щодо застосування до ліцензіата санкцій та/або заходів регуляторного впливу. НКРЕКП застосовує штрафні санкції до ліцензіатів у розмірах, встановлених законами України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про ринок природного газу» та «Про теплопостачання».

В свою чергу підпунктом «б» пункту 4 частини четвертої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови) встановлено, що регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у розмірі від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.

З аналізу наведених норм слідує, що факт усунення ліцензіатом порушень ліцензійних умов враховується при прийнятті рішення про застосування до ліцензіата санкцій, проте не звільняє його від відповідальності. Обрання виду санкції та розміру штрафу є виключним повноваженням Регулятора. Вид санкції та розмір штрафу обираються Регулятором, виходячи з принципів пропорційності порушення і покарання, а також ефективності санкції, яка має стримуючий вплив. Оскільки критеріїв для визначення пропорційності порушення і покарання законодавством не встановлено, Регулятор самостійно оцінює ступінь тяжкості вчиненого порушення та в межах закону визначає міру покарання, яка, на його думку, відповідає такому порушенню та має ефективний вплив на порушника.

Судовим розглядом встановлено, що на обрання виду санкції та розміру штрафу, накладеного на позивача, вплинула тривалість строку вчинення ліцензіатом порушення ліцензійних умов (572 дні).

Беручи до уваги цю обставину, а також відсутність поважної причини допущення позивачем порушення ліцензійних умов впродовж тривалого часу, суд доходить висновку, що відповідачем при прийнятті постанови про накладення штрафу № 150 від 14 січня 2020 року враховано принцип пропорційності порушення і покарання.

При цьому слід зазначити, що за змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а не забезпечення ефективності державного управління. Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. А відтак, суд не вправі визначати конкретний вид санкції (на чому наполягає позивач) та конкретний розмір штрафу, який має бути накладений на порушника, інакше це буде втручанням у дискреційні повноваження державного органу. Поняття дискреційних повноважень неодноразово наводилось у постановах Верховного Суду, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Верховний Суд зазначав, що дискреційні повноваження - це можливість на власний розсуд застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Отже, суб`єкт владних повноважень наділений правом обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Посилання позивача на положення частини другої статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо обов`язку органу державного контролю (нагляду) обрати мінімальну санкцію суд вважає недоречним з огляду на те, що відповідно до статті 2 цього Закону (у редакції, чинній на момент застосування до позивача санкції) дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Також суд вважає незастосовними до спірних правовідносин висновки Верховного Суду у справі 804/7661/17, на які посилається позивач у позовній заяві, оскільки такі висновки зроблені Верховним Судом, виходячи із норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та приписів листа Міністерства палива та енергетики України №02/17-279 від 15.02.2008, які у спірних правовідносинах не застосовувалися та не повинні були застосовуватися.

Аргумент позивача стосовно того, що вчинене ним порушення не призвело до будь-яких негативних наслідків та ця обставина мала бути врахована відповідачем при обранні виду санкції та розміру штрафу, суд вважає неспроможним, адже норми Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Закону України «Про ринок електричної енергії», якими встановлена відповідальність, не пов`язують вибір виду санкції та розміру штрафу із наслідками, до яких призвело те чи інше порушення, тобто принцип співмірності (співвідношення) наслідків і санкції не покладений законодавцем в основу прийняття рішення про застосування санкції. На переконання суду, обрання виду санкції та розміру штрафу, виходячи із наслідків вчинення порушення, нівелює саму ефективність санкції, яка має стримуючий вплив.

Також суд відхиляє посилання позивача на постанови НКРЕКП № 3001 від 20 грудня 2019 року, № 2836 від 13 грудня 2019 року, № 2761 від 10 грудня 2019 року, № 2534 від 26 листопада 2019 року та на відеозапис засідання Комісії, якими, на думку позивача, підтверджується упереджене ставлення НКРЕКП до ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук», оскільки вказаними постановами притягнуто до відповідальності інших осіб та з урахуванням інших конкретних обставин, які не відносяться до предмету оцінки судом у цій справі, та твердження позивача про упередженість відповідача ґрунтується лише на його припущеннях та у встановленому законодавством порядку не доведене.

Отже, суд відхиляє всі наведені доводи позивача та розцінює їх як спробу ухилитися від відповідальності за вчинене порушення.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про правомірність винесення відповідачем постанови про накладення штрафу № 150 від 14 січня 2020 року.

Відтак, у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування цієї постанови слід відмовити.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК" (вул. Тімірязєва, буд. 49, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 41611910) до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (вул. Смоленська, буд. 19, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови "Про накладення штрафу на ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-КРЕМЕНЧУК" за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії" Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №150 від 14 січня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 травня 2020 року.

Суддя Н.І. Слободянюк