Рішення № 89388151, 22.05.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2176/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Сидорівського С.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 8500,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Ухвалою від 17.03.2020 року Одеським окружним адміністративним судом дану справу залишено без руху.

25.03.2020 р. (вх. № ЕП/3743/20) позивач надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою від 30.03.2020 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведення перевірки характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 складено акт перевірки характеристик продукції від 12.09.2018 року № 3520, в якому зафіксовано виявлені порушення та складено протокол № 140 про виявлені порушення вимог ст. 144 Закону України «Про державний ринковий нагляд» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Так, за результатами розгляду справи було складено постанову про накладення штрафних санкцій № 340 від 18.09.2019 року, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штрафні санкції у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500,00 грн. за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.

При цьому, зауважено, що Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/6280/19 від 24.12.2019 року, відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій №340 від 18.09.2019р.

Таким чином, на сьогоднішній день відповідачем не сплачена сума штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав Ухвалу суду від 30.03.2020 про відкриття провадження у справі 11.04.2020 року. Судом зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до якого, адреса відповідача співпадає із адресою зазначеною у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви, відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» наказу № 4147 від 10.09.2019 року, направлення № 3638 від 10.09.2019 року, працівникам ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, головним спеціалістам управління захисту споживачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 доручено здійснити перевірку характеристик продукції у формі планової (виїзної поєднаної з невиїзною) перевірки у суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 . Строк проведення перевірки з 11.09.2019р. по 12.09.2019р. Підстава проведення перевірки - секторальний план державного ринкового нагляду на 2019 рік. Предметом перевірки є характеристики електронних та електричних іграшок, іграшок, призначених для гри на воді, зокрема, басейни, що надуваються, іграшок для дітей віком 36 місяців, іграшок, призначених для нанизування над колискою, дитячим ліжком або дитячою коляскою за допомогою мотузок, шнурів, резинок чи ременів (а.с. 8-9).

За результатами проведеної перевірки встановлено, що на іграшці (Додаток 1 акту) відсутній знак відповідності технічним регламентам, відсутнє комерційне найменування імпортера, торгівельна марка та контактна поштова адреса, відсутня інструкція та інформація щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, що порушує п.п.18, 19, 20, 27, 37, 4, 45, 48 Додатку 5 Технічного регламенту безпечності іграшок, затверджений Постановою КМУ від 28 лютого 2018 року № 151.

Під час перевірки ФОП ОСОБА_1 надано вимогу, якою зобов`язано надати до Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області: -витяг про державну реєстрацію суб`єкта господарювання; документ, який засвідчує повноваження особи представляти інтереси суб`єкта господарювання; паспорт уповноваженої особи; прибуткові накладні та накладні на постачання продукції; договори на постачання продукції; декларації про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту(а.с.11).

На вимогу перевіряючих ФОП ОСОБА_1 надано накладні на дитячі іграшки №27 від 09.09.2018р., №18 від 01.09.2019р.,від 22.08.2019р. та № 3 від 01.08.2019р.(а.с.12-14).

16.09.2019р. головним спеціалістом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області складено протокол №140 про виявлені порушення при проведенні планової перевірки характеристик продукції ФОП ОСОБА_1 (а.с.20).

Постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій №340 від 18.09.2019р., згідно п.2 ч.2 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" - введення в обіг продукції, (додаток 1 до акту перевірки №3520 від 12.09.2019р.), яка не відповідає встановленим вимогам, накладено штраф у розмірі 8500,00грн. (а.с.22-23).

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 р. N 2735-VI, ст.1 якого встановлено, що державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам.

Частиною 1 ст.2 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті.

Статтею 3 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Згідно із п.2 ч.2 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 5 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" визначено, що справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції. Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи. Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів. Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою. Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

Не погодившись із прийняттям такої постанови, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області області про її скасування.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/6280/19 від 24.12.2019 року, відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій №340 від 18.09.2019р. (а.с. 25-26). Вказане рішення суду набрало законної сили 24.01.2020р.

Таким чином, постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій № 340 від 18.09.2019 року є чинною та підлягає виконанню відповідачем.

При цьому, станом на сьогоднішній день, відповідачем не сплачена сума штрафу у розмірі 8500,00 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача є правомірною та обґрунтованою, а тому позов належить задовольнити повністю.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (місцезнаходження: 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6; код ЄДРПОУ 40342996) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення штрафу у розмірі 8500,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Державного бюджету України: УК у м. Одесі/Малиновськ р-н/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 38016923, Казначейство України (ел. адм. подат.) номер рахунку (IBAN) UA028999980313030106000015007, код класифікації доходів бюджету: 21081100, за порушення вимог, передбачених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500,00 грн. (вісім тисяч п`ятсот грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2020 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.