Рішення № 89387554, 20.05.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2020 року м. Ужгород№ 260/1616/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Жирош С.

за участю: позивача: ОСОБА_1

відповідача: Головне управління ДФС у Закарпатській області-представник Ігнатенко О.В. відповідача: Головне управління ДПС в Закарпатській області - представник Ігнатенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1609-50 від 04.11.2019 року ГУ ДФС від 04.11.2019 року на суму 22867,02 грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головне управління ДФС у Закарпатській області, яким просить:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф- 1609-50 від 04.11.2019 ГУ ДФС у Закарпатській області на суму 22867,02 грн.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в м. Ужгород (88000, м. Ужгород, вул. Волошина, будинок 52, код СДРПОУ - 39393632) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) понесені судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року було прийнято до свого провадження дану адміністративну справу та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

24 січня 2020 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду провадження у справі №260/1616/19 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №260/760/19.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року поновлено провадження у даній справі .

Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.11.2019 ГУ ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач) сформовано вимогу про сплату недоїмки № Ф-1609-50, відповідно до якої позивачу нараховано борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 22867,02 грн. Позивач вважає таку вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних причин.

Так, зазначає, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої. Вважає, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення такої, однак не є підставою та доказом беззаперечного здійснення адвокатської діяльності. Зауважує, що нарахування внесків може мати місце виключно після взяття на облік в податкових органах за відповідною поданою особою заявою. А тому, з огляду на відсутність всіх необхідних передумов для нарахування йому єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, вважає, що оскаржена вимога є протиправною та підлягає скасуванню.

06 грудня 2019 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС в Закарпатській області надійшов відзив на даний адміністративний позов. Відповідно до якого Головне управління ДПС у Закарпатській області позовну заяву вважає безпідставною, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, зокрема, зазначив, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність адвоката, що підтверджується свідоцтвом №21/293 від 31.03.1998 р., а тому зобов`язаний сплачувати такий внесок. У зв`язку з внесенням змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, а тому у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. З огляду на вказані норми, Позивач зобов`язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал 2018 року до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У зв`язку з припиненням адвокатської діяльності 22.05.2019, Позивачу нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до травня 2019 року включно, оскільки сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону. Позивач, порушуючи норми чинного законодавства, не сплатив нарахований єдиний внесок, що свідчить про протиправну поведінку платника єдиного внеску. Просить відмовити у задоволенні позову.

16 грудня 2019 року на адресу суду від представника Головного управління ДФС у Закарпатській області також надійшов відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечують з підстав аналогічних, що наведенні у відзиві на позовну заяву Головного управління ДПС в Закарпатській області.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з врахуванням рішення апеляційної інстанції у справі № 260/760/19, яким вже встановлені обставини справи.

Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечив, обґрунтовуючи обставинами, наведеними у поданих відзивах.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідачів, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 31 березня 1998 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а с.16).

Відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України, на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 23.02.2018 р. у період з 23.02.2018 р. по 23.08.2018 р. право на заняття ОСОБА_1 адвокатською діяльністю було зупинено (а с. 18).

13 травня 2019 року ГУДФС у Закарпатській області сформувало вимогу про сплату недоїмки № Ф-1609-50, відповідно до якої заборгованість позивача ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску станом на 30 квітня 2020 року складала 21030,90 грн.

04 листопада 2019 на підставі ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та відомостей інформаційної системи органу доходів і зборів ГУ ДФС у Закарпатській обл. сформовано позивачу вимогу про сплату недоїмки № Ф-1609-50, відповідно до якої заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску станом на 31 липня 2019 року становить 22867,02 грн. (а с. 15).

Згідно даних інтегрованої картки платника податків станом на 31.07.2019 року за позивачем як платником єдиного внеску рахується заборгованість по платежу 70 71040000 «для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали і спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» у розмірі 22 867,02 грн. (а.с.35-36)

Як вбачається з відомостей Єдиного реєстру адвокатів України та не заперечується позивачем, право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 припинено згідно п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 22 травня 2019 року , у зв`язку з чим такого знято з податкового обліку .

Також з 13.05.2011р. позивач перебуває на обліку в пенсійному органі та отримує пенсію за віком (а.с.17).

З матеріалів справи слідує, що позивач в спірний період своє право на заняття адвокатською діяльністю не реалізовував, в той же час був найманим працівником до 01.01.2018р., при цьому його роботодавці щомісячно сплачували єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за найманого працівника.

Відтак, починаючи з 2018 року, єдиним доходом позивача є отримувана ним пенсія

12 червня 2019 року ОСОБА_1 подав начальнику Управління ГУДФС в Закарпатській області заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за власним бажанням у звязку з досягненням пенсійного віку.

Мотиви та норми права застосовані судом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу /ПК/ України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно із п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Суд зазначає, що адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється ст.178 ПК України, за умов, якщо така особа не є найманим працівником та не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Статтею 178 ПК України передбачено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об`єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Під час виплати суб`єктами господарювання - податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов`язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

Згідно із п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.1 ст.5 вказаного Закону облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом. Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Взяття на облік осіб, зазначених: в абзацах другому, третьому, п`ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», - здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей; в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», - здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви; в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону- здійснюється на підставі подання копії свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідн

Згідно із п.1 розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затв. наказом Міністерства фінансів України № 1162 від 24.11.2014р., взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Згідно із п.5 ч.1 ст.4 зазначеного Закону платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 вказаного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Абзацом 3 ч.8 ст.9 зазначеного Закону передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно із п.1 ч.1 ст.4 наведеного Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 цього Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Суд зазначає, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності, та що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.

Водночас, будь-яких доказів здійснення позивачем адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходів відповідачем не представлено, через що обов`язок сплати ЄСВ в позивача не виникав.

Крім того, Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року №260/760/19 вирішено:

- Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.11.2019р. в адміністративній справі № 260/760/19 скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений ОСОБА_1 позов задовольнити. Визнати протиправною та скасувати винесену Головним управлінням ДФС у Закарпатській обл. вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1609-50 від 13.05.2019р. на суму 21030 грн. 90 коп. несплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.(а.с.76-83).

Зокрема у вказаній постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року №260/760/19, зазначено:

"З матеріалів справи слідує, що позивач в спірний період своє право на заняття адвокатською діяльністю не реалізовував, в той же час був найманим працівником до 01.01.2018р., що засвідчується поданою ним податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2017 рік (а.с.72-73), при цьому його роботодавці щомісячно сплачували єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за найманого працівника. Також з 13.05.2011р. позивач отримує пенсію, яка з 01.01.2018р. являється його єдиним доходом."

Згідно ст.74 ч.4 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини (далі - Конвенція) та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції, рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом по аналогічній категорії справ, зокрема, в постанові Касаційного адміністративного суду від 27.11.2019р. у справі № 160/3114/19, від 28.03.2019р. у справі № 820/6324/17, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковою під час вирішення наведеного спору.

Оцінюючи в сукупності наведене, суд приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, через що останній підлягає до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головне управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС в Закарпатській області про сплату боргу( недоїмки) № Ф-1609-50 від 04.11.2019 року на суму 22867,02 грн. з ОСОБА_1 .

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДФС У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ (Код ЄДРПОУ: 39393632) 88000, ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛ., МІСТО УЖГОРОД, ВУЛИЦЯ ВОЛОШИНА, БУДИНОК 52 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . АДРЕСА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768( сімсот шстдесят вісім ) гривень 40 копійок згідно квитанції № 0401520077 від 15.11.2019 року АТ "Комінвестбанк".

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду через Закарпатський окружний адмінсуд.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 травня 2020 року.