Рішення № 89387543, 14.04.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 квітня 2020 року Справа № 280/975/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Головне управління ДФС у Запорізькій області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до суду із позовом до Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі – третя особа), в якому позивач просить суд :

-скасувати постанову державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Алімової Є.А. ВП №60772384 від 06.12.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що позивач не погоджується із прийнятою відповідачем постановою від 06.12.2019 про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки у розмірі 18276,72 грн. оскільки в даному випадку пропущений строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. До того ж третьою особою надіслано вимогу на виконання з порушенням Інструкції №449. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, проти позову не заперечив.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області подано письмові пояснення (вх. №17700 від 14.04.2020) щодо позовної заяви. Зокрема вказує, що з 01.01.2017 фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування зобов`язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок незалежно від того, отримували вони дохід чи ні. Станом на 31.01.2019 за даними інтегрованих карток АІС «Податковий борг» у позивача обліковується борг по єдиному внеску у сумі 18276,72 грн. Відповідно до ст. 25 Закону №2464 вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі вимог чинного законордавства була винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9949-49 від 12.04.2019 яка була направлена до Комунарського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя.

Ухвалою судді від 20.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи без виклику учасників справи в десятиденний строк після винесення ухвали про відкриття провадження.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео - та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 06 грудня 2019 року державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Алімовою Є.А. відкрито виконавче провадження ВП №60772384 на підставі вимоги ГУ ДФС у Запорізькій області №Ю-9900-49У від 12.04.2019 про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки у сумі 18276,72 грн.

Не погоджуючись із постановою державного виконавця від 12.04.2019 позивач звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави, порядок та процедура здійснення виконавчого провадження регулюється Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон №1404).

Відповідно до статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до частини 1 статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ст. 18 Закону №1404-VIII, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як свідчать матеріали справи 12 квітня 2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464, винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9949-49, якою визначено суму боргу (недоїмки) ОСОБА_1 у розмірі 18276,72 грн.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464 вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

На підставі вказаної вимоги від 12.04.2019 №Ф-9949-49У постановою державного виконавця Комунарського ВДВС м.Запоріжжя Головного управління юстиції у Запорізькій області Алімової Є.А. від 06.12.2019 відкрито виконавче провадження ВП №60772384 про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки у сумі 18276,72 грн. (а.с.2).

Частиною 1 статті 4 Закону №1404 визначені вимоги до виконавчого документа.

Вказана норма визначає вимоги до виконавчого документу, які повинні бути обов`язково зазначені органом, повноважним видавати виконавчий документ, і наявність яких у виконавчому документі перевіряє державний виконавець.

Зокрема, у виконавчому документі зазначаються: дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню; строк пред`явлення рішення до виконання (пункти 6 та 7).

При цьому, суд зазначає, що державний виконавець не має повноважень ані на свій розсуд тлумачити строки набрання рішенням законної сили, ані проводити будь-які дії щодо виконавчого документа до відкриття виконавчого провадження.

У наданій позивачем копії Вимоги ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.04.2019 №Ф-9900-49У у графі 5 дата набрання чинності вимогою не заповнена (а.с. 3).

Разом із тим, в постанові державного виконавця зазначено, що документ вступив у законну силу (набрав чинності) 06.05.2019.

Встановити у судовому засіданні чи було зазначено дату набрання законної сили у Вимозі, що надійшла до державного виконавця не можливо з підстав не надання таких доказів ані відповідачем, ані третьою особою.

Разом із тим, статтею 12 Закону №1404 встановлені строки пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Так, у відповідності до ч. 1 ст.12 Закону №1404 виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною другою цієї статті передбачено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

В даному випадку стягувачем за виконавчим документом є державний орган – ГУ ДФС у Запорізькій області, тобто такий виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання протягом трьох місяців.

Таким чином, оскільки вимога ГУ ДФС у Запорізькій області №Ю-9900-49 У набрала законної сили 06.05.2019 то відповідно строк пред`явлення до виконання такої вимоги спливає 07.08.2019.

Отже, суд приходить до висновку, що державним виконавцем постановою від 06.12.2019 відкрито виконавче провадження ВП №60772384 на підставі виконавчого документу строк пред`явлення якого сплив.

Пунктом 2 частини 4 статті 4 Закону №1404 визначено підстави, за яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема - пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом також враховано, що відповідачем не надано відзив на позовну заяву.

Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі., а постанова відповідача від 06.12.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №60772384 є такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Головне управління ДФС у Запорізькій області про скасування постанови, задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Алімової Є.вгенії Анатоліївни ВП №60772384 від 06 грудня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69104, м.Запоріжжя, вул. Європейська, 16, код ЄДРПОУ 35037364) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В.Стрельнікова