Рішення № 89387288, 22.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року Справа № 160/4282/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит", в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП №61794183 від 10.04.20.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 13.04.2020 р. від банку АК Приват Банк отримала на свою електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення про блокування її соціального карткового рахунку у зв`язку з розпочатим виконавчим провадженням. Оскільки ніяких повідомлень та офіційних листів позивач не отримувала, вона звернулась на гарячу лінію АК Приват Банку. Банк підтвердив дану інформацію та вислав за її проханням на вищевказану електронну пошту постанову від приватного виконавця Дорошкевич В.Л. Зі змісту постанови вбачається що 04.04.20 р. відповідач розглянувши заяву третьої сторони про примусове виконання виніс дану постанову на виконання виконавчого напису №6421 від 04.04.20 р. вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем про звернення стягнення з позивача на користі третьої особи заборгованості в сумі 18004 грн. 06 коп. Умовою прийняття приватним виконавцем до виконання виконавчого документа не за місцем проживання (перебування) боржника є наявність доказів на підтвердження того, що майно боржника знаходиться в територіальних межах відповідною виконавчого округа. Позивач вважає, що відповідач порушив статтю 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки прийняв до виконання виконавчий документ за відсутності доказів того, що в межах території виконавчого округу міста Києва наявне майно, що належить позивачу та не врахував, що місцем реєстрації (проживання) позивача є м. Дніпро.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2020р. позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

21 травня 2020 року від відповідача на адресу суду шляхом електронного зв`язку надійшли відзив та матеріали виконавчого провадження.

У поданому відзиві приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки у виконавчому написі нотаріуса №6421 від 04.04.2020 року адреса місця проживання позивача вказана: АДРЕСА_1 . У заяві про примусове виконання рішення стягувачем зазначена інформація, що вказана у виконавчому написі, а саме що адресою місця проживання позивача є АДРЕСА_2 . Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає обов`язку виконавця перевіряти будь-яку інформацію стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. Таким чином вважає, у відповідача не було підстав для повернення виконавчого документа.

Третя особа не скористалась правом надання пояснень щодо позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №1216-892585-2017 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Дата реєстрації 31.08.2006 року.

02.10.2018 між ТОВ "Алекскредит" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про надання кредиту №1529500, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти в сумі 10 000 грн.

Договір про надання кредиту №1529500 містить відомості про позичальника: ОСОБА_1 , паспорт серії № НОМЕР_2 , виданий 1216 01.09.2017, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .

22.10.2018 року, 18.02.2019 року, 01.03.2019 року, 11.03.2019 року, 21.03.2019 року, 31.03.2019 року, 10.04.2019, 20.04.2019 року, 30.04.2019 року, 10.05.2019 року, 31.10.2018 року, 11.11.2018 року, 01.12.2018 року, 31.12.2018 року, 10.01.2019 року, 18.01.2019 року, 30.01.2019 року, 09.02.2019 року були укладені додаткові угоди про зміну умов договору про надання кредиту №1529500 від 02.10.2018 щодо графіків платежів.

Додаткові угоди про зміну умов договору про надання кредиту №1529500 від 02.10.2018 містить відомості про позичальника: ОСОБА_1 , паспорт серії № НОМЕР_2 , виданий 1216 01.09.2017, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .

04.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. за реєстровим № 6421 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення:

- з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокнн НОМЕР_3 ,

- адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

- місце проживання: АДРЕСА_5 ,

- заборгованість за кредитним договором 1529500 від 02 жовтня 2018 року,

- на загальну суму 18004,06 гривень.

09.04.2020 стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни із заявою про примусове виконання рішення, в якій просило відкрити за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 6421 від 04.04.2020, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 18004,06 гривень.

У заяві від 09.04.2020 стягувач зазначив:

- адресу реєстрації боржника: АДРЕСА_4 ;

- адресу проживання: АДРЕСА_5 .

10.04.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 61794183 з примусового виконання виконавчого напису №6421, виданого 04.04.2020, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" заборгованості в розмірі 18004,06 грн.

У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначена адреса боржника: АДРЕСА_5 .

Згідно супровідного листа про відкриття виконавчого провадження 10.04.2020 за вих. №24770 приватним виконавцем вказані адреси направлення постанови про відкриття виконавчого провадження №61794183 від 10.04.2020:

- АДРЕСА_4 ;

- 04114, АДРЕСА_1 .

23 квітня 2020 року на адресу приватного виконавця від Кулакової Олесі Геннадіївни надійшов запит щодо розпочатого виконавчого провадження із проханням надіслати копії документів, на підставі яких виконавче провадження було відкрито.

15 травня 2020 року приватний виконавець направила на адресу позивача запитувані документи.

Не погоджуючись з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження №61794183, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII, виконавчі написи нотаріусів віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закон №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Аналіз наведеної норми прямої дії свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у справі № 916/1605/15-г від 07.05.2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте, відповідачем не заперечується та не надано до суду доказів направлення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження №61794183 від 10.04.2020 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення саме за адресою, зазначеною у виконавчому документі у відповідності до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", тобто, не доведено належне сповіщення позивача про відкриття виконавчого провадження.

За змістом приписів пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 4 частини другої статті 23 Закону№1403-VІІІ передбачено, що в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1403-VІІІ, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон України "Про виконавче провадження" і Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з частиною третьою статті 25 Закону№1403-VІІІ право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

При цьому, зі змісту наведеної норми частини другої статті 24 Закону №1403-VIII, слідує, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Згідно частини четвертої статті 24 Закону №1404-VІІІ виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Частиною п`ятою статті 24 Закону №1404-VІІІ, визначено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Судом встановлено, що приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.

Таким чином, відповідач має право здійснювати дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах м. Києва. Це можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м. Києві або ж майно боржника знаходиться у м. Києві.

Факт здійснення відповідачем примусового виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва не заперечується сторонами.

Позивач починаючи з 31.08.2006 року по теперішній час зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №1216-892585-2017. Про реєстрацію чи проживання за адресою АДРЕСА_1 , яка зазначена в оскаржуваній постанові в якості адреси боржника точних відомостей відповідачем чи стягувачем не зазначено. Матеріали справи не містять письмових доказів проживання позивача за вказаною адресою.

Також судом встановлено, що в договорі про надання кредиту №152950 та додаткових угод до нього адреса позивача вказана за місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_3 , жодних інших адрес, в тому числі АДРЕСА_1 , не зазначено.

Крім того, будь-якого майна (рухомого та / або нерухомого), що належить позивачу у м. Києві стягувачем не зазначено та відповідачем встановлено не було, з чого слідує висновок про відсутність такого майна на вказаній територіальній місцевості.

Відповідно до ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV):

- місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

- місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

- реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Громадянин України який постійно проживає в Україні зобов`язаний протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання (абзац перший статті 6 Закону № 1382-IV).

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (абзац сімнадцятий статті 6 Закону № 1382-IV).

Доводи відповідача щодо того що місце проживання вказано у виконавчому документі судом не приймаються до уваги виходячи з положень п.10 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Вказана норма свідчить, що при відкритті виконавчого провадження на виконавця покладено обов`язок перевірити чи такий виконавчий документ пред`явлено до виконання за належним місцем виконання.

Натомість такі обставини не були перевірені та враховані приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. під час винесення спірної постанови, що зумовлює висновок про прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Однак, відповідач, всупереч вищезазначеній нормі, при відкритті виконавчого провадження не пересвідчився з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі та місце проживання позивача.

Отже, місце проживання та місце отримання доходів боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Дорошкевич В.Л. здійснює діяльність, а виконавчий документ у виконавчому провадженні №61794183 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Відповідачем не обґрунтовано правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ВП №61794183 та прийняття виконавчого документу не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, і не за місцезнаходженням його майна - грошових кошів (Дніпропетровська область).

Приватним виконавцем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів того, що кошти боржника, на момент прийняття оскаржуваної постанови, знаходились на території виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Дорошкевич В.Л. здійснює свою діяльність.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Слід також зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Приватним виконавцем, як суб`єктом владних повноважень не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, як зазначалося вище, відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Положеннями частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 287 КАС України, якою передбачено розгляд справи десяти днів, датою прийняття судового рішення є 22 травня 2020 року

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, б.4А, офіс 71А), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" (49044, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12А) про визнання протиправною та скасування постанови,- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП №61794183 від 10.04.2020 року.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, б.4А, офіс 71А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частниною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2020 р.

Суддя (підпис) О.М. Неклеса

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді А.С Чудновська

22.05.2020

Рішення не набрало законної сили 22 травня 2020 р.

Суддя О.М. Неклеса