Ухвала суду № 89385126, 20.05.2020, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

УХВАЛА

Іменем України

20 травня 2020 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Дмитрієвої М.М., за участю секретаря Воронова К.Є.,

справа № 333/3810/19

провадження № 2/333/215/20

учасники справи:

позивач – Департамент патрульної поліції Національної поліції України

представники позивача – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідач – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви

Департамент ПП Національної поліції України звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо – транспортною пригодою.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

На підставі наказу Департаменту патрульної поліції України Національної поліції України № 105, ОСОБА_4 призначений на посаду поліцейського УПП в м. Запоріжжі та у подальшому на підставі наказу № 668 був призначений поліцейським УПП в Запорізькій області.

07 липня 2016 року, приблизно о 17 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 , у м. Одеса АДРЕСА_1 вул.Південна дорога, керуючи автомобілем «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не обрав безпечну дистанцію для автомобіля, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Prius», реєстраційний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2016 року, яка постановою Апеляційного суду Запорізької області залишена без змін, ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

За висновком експерта Запорізького Науково – дослідного експертно – криміналістичного центру МВС України від 26 квітня 2019 року за № 11/1-2, проведеного на підставі листа заступника начальника УПП в Запорізькій області, загальна вартість ремонту автомобіля становить 172 849, 14 грн.

Статтею 19 ЗУ «Про національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно – правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Оскільки згідно із ст. 1137 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потеплілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, оскільки вина ОСОБА_6 підтверджена постановою суду, позивач просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 172 849, 14 грн.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 17 липня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

19 лютого 2020 року ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача, повідомлений своєчасно та належним чином, не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, вказав, що позовні вимоги підтримує, на фіксуванні судового процесу не наполягає.

Відповідач ОСОБА_4 у підготовчому засідання 25 листопада 2019 року надав пояснення, у судові засідання не прибув, повідомлений своєчасно та належним чином, причини його неявки суду не відомі.

Оскільки учасники справи, у судові засідання не прибули, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Установлені судом фактичні обставини справи

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником транспортного засобу «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 , є УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, дата реєстрації – 22 січня 2014 року.

У свідоцтві про реєстрацію серії НОМЕР_5 власником автомобіля «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 , є Департамент патрульної поліції, дата першої реєстрації – 21 січня 2014 року, дата повторної – 10 березня 2017 року.

На підставі договору позички № 63 від 11 квітня 2016 року, укладеному між Управлінням ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області та Департаментом патрульної поліції, останній приймає у безоплатне користування строком на 12 місяців двадцять чотири транспортних засоби, серед яких вказано «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 .

У витязі з наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 105 о/с від 18 квітня 2016 року вказано про призначення з 16 квітня 2016 року ОСОБА_4 поліцейським.

07 липня 2016 року, приблизно о 17 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Південна дорога в м. Одесі, в порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, не обрав безпечну дистанцію до автомобілю, що рухався попереду, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2016 року, яка постановою Апеляційного суду Запорізької області від 28 квітня 2017 року залишена без змін, ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

26 квітня 2019 року судовим експертом Запорізького науково – дослідного експертно – криміналістичного центру МВС України Середою Є.В. на підставі заяви заступника т.в.о. начальника Департаменту Кправління патрульної поліції в Запорізькій області Куліш М.К. складено висновок № 11/1-2, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_7 , понесеного в результаті ДТП на момент дослідження може становити 87 697, 91 грн.

Тобто, з наведеного вбачається, що висновок експерта про розмір матеріальних збитків було проведено не відносно транспортного засобу, який отримав пошкодження 07 липня 2016 року за участю відповідача ОСОБА_4 .

Позиція суду та нормативно – правове обґрунтування

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria» (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року), висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно із п.п. 1, 2 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР, це Положення визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами. Дія цього Положення поширюється також на осіб рядового та начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України.

За вказаним Положенням відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право. Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктами 1, 2ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктами 1, 2, 8 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Статтею 17 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Стаття 60 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачає, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За пунктом 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Таким чином відповідач, перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, завдав шкоду державі в особі Департаменту патрульної поліції шляхом пошкодження майна у період здійснення ним повноважень, пов`язаних із виконанням його службових обов`язків.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 (провадження № 11-892апп18).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року по справі № 686/18159/18.

Враховуючи викладене, аналізуючи норми чинного законодавства, судом встановлено, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, через що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю.

Розподіл судових витрат

Частиною 5 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про Національну поліцію», ст.ст. 4, 19, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 2, 4, 5, 19 КАС України, ст.ст. 12, 13, 141, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у цивільній справі за позовною заявою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди – закрити.

Роз`яснити Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, що розгляд вказаної справи відноситься до юрисдикції Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачені процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва