Рішення № 89384045, 22.05.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/5277/17

Провадження № 2/639/1113/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Труханович В.В.,

за участю секретаря – Панікарук В.В.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу № 639/5277/17 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

12 вересня 2017 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що згідно договору № б/н від 02.06.2008 відповідач отримала кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов`язків ЗАТ Комерційний банк «ПриватБанк». На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 змінено найменування позивача з Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на Публічнне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк». 17.07.2009 проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими ПАТ КБ «ПриватБанк» «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складають між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується його підписом у заяві.

При укладенні Договору сторони керувались положенням ч. 1 ст. 634 ЦК України згідно яких договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який не може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами банку з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 Правил користування платіжною карткою.

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 6.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу банку позичальник має виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку. Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 6.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до кредитного договору, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн + 5% від суми позову.

Пунктом 5.6. Правил користування платіжною карткою передбачено, що боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку, зокрема з Картрахунку грошові кошти для здійснення плету з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань. На підставі п.п. 5.3, 6.4 Умов та правил, банк має право на зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. За незгодою зі зміною Правил та/або Тарифів Банку, позичальник зобов`язується надати банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити заборгованість. Відповідно до п. 5.7 Правил користування платіжною карткою, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.

Позивач свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому Договором.

Взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором відповідач не виконала, не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 30.06.2017 має заборгованість у розмірі 30051 грн 56 коп., яка складається з: 3377,56 грн - заборгованість за кредитом; 24766,78 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також, відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг: штраф у розмірі 500,00 грн (фіксована частина), 1407,22 грн (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також сплачений судовий збір.

Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.

Заочнимрішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 грудня 2017 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.06.2008 у розмірі 30051 (тридцять тисяч п`ятдесят одна) грн 56 коп., яка складається з: 3377,56 грн - заборгованість за кредитом; 24766,78 грн - заборгованість за процентами; 1907,22 грн – заборгованість по судовим штрафам.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

19 грудня 2019 року заявник ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова з заявою про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 грудня 2017 року у цивільній справі №639/5277/17 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

УхвалоюЖовтневого районного суду м. Харкова від 27 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 грудня 2017 року у цивільній справі №639/5277/17 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 грудня 2017 року у цивільній справі №639/5277/17 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – скасовано.

Цивільну справу №639/5277/17 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до розгляду в судове засідання.

Представник позивача ОСОБА_3 , яка діє на підставі Довіреності № 737-К-О від 10.02.2020 року, в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач та її представник ОСОБА_2 , який діє на підставі Довіреності від 09.12.2019 року, в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову АТ КБ «Приватбанк» посилаючись на те, що відповідач не була ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, не знала про розмір процентної ставки, пені, штрафів. Окрім того, просили суд застосувати строк позовної давності.

Суд, вислухавши пояснення відповідача та її представника, дослідивши надані сторонами та долучені до матеріалів справи письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідно до укладеного ЗАТ Комерційний банк «ПриватБанк» з ОСОБА_1 договору № б/н від 02.06.2008, відповідач отримала кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 8).

ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов`язків ЗАТ Комерційний банк «ПриватБанк». На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 змінено найменування позивача з Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на Публічнне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк». 17.07.2009 проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727). (а.с. 23).

21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».

У заяві ОСОБА_1 від 02.06.2008 року зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Як вбачається з Довідки про умови кредитування з використанням платіжної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» за договором, укладеним з відповідачем, в якій міститься підпис ОСОБА_1 , в ній зазначено, що базова процентна ставка, в місяць (нараховується на залишок непростроченої заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів у році) в розмірі 1,9%; розмір щомісячних платежів (що включають, в тому числі, плату за використання кредитних коштів у звітному періоді) - 7% від заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним. (а.с. 9)

З вказаною Довідкою відповідач ознайомилася та вона була підписана нею.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 30 червня 2017 року становить 30 051, 56 грн. і складається із: 3377,56 грн - заборгованість за кредитом; 24766,78 грн - заборгованість за процентами; 1907,22 грн – заборгованість по судовим штрафам, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 5-7).

Згідноп. 23 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Спірні правовідносини виникли між Банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Пунктом другим частини другої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», визначено, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями, що передбачено в пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За нормами ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

З правового аналізу зазначених норм вбачається, що у разі укладення кредитного договору, він підлягає підпису сторонами, всі істотні умови договору повинні бути узгоджені позичальником та позикодавцем, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З матеріалів справи вбачається, що 08 червня 2008 року ОСОБА_1 власноруч було підписано Довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» , в якій сторонами погоджено умови кредиту.

З даної Довідки про умови кредитування з використанням платіжної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» за договором, укладеним з відповідачем, в якій міститься підпис ОСОБА_1 , вбачається, що сторонами досягнуто згоди про розмір процентної ставки, а саме, що базова процентна ставка, в місяць (нараховується на залишок непростроченої заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів у році) в розмірі 1,9%; розмір щомісячних платежів (що включають, в тому числі, плату за використання кредитних коштів у звітному періоді) - 7% від заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним. (а.с. 9)

Отже, з наданих позивачем до суду письмових доказів беззаперечно вбачається, що між сторонами дійсно виникли кредитні правовідносини, ОСОБА_1 було отримано кредитні кошти.

Окрім того, сторонами під час укладення кредитного договору були узгоджені умови щодо процентної ставки за користування кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи та Умов та правил надання банківських послуг, строк погашення кредиту в повному обсязі за договором укладеним з ОСОБА_1 – не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці.

Судом було встановлено, що строк дії останньої перевипущеної картки ОСОБА_1 – лютий 2016 року. (а.с. 130)

Суд враховує, що в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Оскільки строк кредитування ОСОБА_1 за договором від 02.06.2008 сплив із закінченням строку дії кредитної картки з 01.03.2016, Банк довів ознайомлення відповідача з умовами кредитування щодо розміру нарахування та спати процентів, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь Банку належить стягнути 1 425, 66 грн. процентів за період з 30.04.2014 (з моменту виникнення прострочки) по 29.06.2016 року (кінцева дата строку дії картки).

При цьому суд виходить із наведеного нижче розрахунку.

Тіло кредиту – 3 377, 56 грн.

Відсоткова ставка згідно Заяви та Довідки, які були підписані відповідачем – 22, 8% на рік (1, 9 % на місяць)

Кількість днів, за які необхідно стягнути заборгованість за відсотками з урахуванням відсоткової ставки – 22, 8% на рік (1, 9 % на місяць) / 0, 063 % в день (670 днів з розрахунку 360/365 банківських днів на рік).

3 377, 56 грн. х 0, 063% (відсотків за день) / 100 х 670 днів = 1 425, 66 грн.

В задоволенні позову про стягнення процентів в іншій частині належить відмовити.

Щодо вимог про стягнення штрафів, суд не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки з Заяви та Довідки про умови кредитування, які були підписані ОСОБА_1 , не вбачається, що сторонами було погоджено умови щодо порядку їх нарахування та розміру.

Відповідач та її представник в судовому засіданні, окрім іншого, просили суд застосувати до вимог АТ КБ «Приватбанк» строк позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов`язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Матеріали справи містять дані про те, що в межах кредитного договору ОСОБА_1 отримала картки зі строком дії останньої до 02/16. (а.с. 130)

З позовом АТ КБ «ПриватБанк» звернувся у вересні 2017 року, отже в межах строку позовної давності.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту – 3 377,56 грн. та заборгованість за відсотками – 1 425,66 грн..

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ціна позову 30 051, 56 грн. = 100%, сума задоволених позовних вимог – 4 803, 22 грн. = 15, 98 %; сума судового збору, яка була сплачена позивачем 1 600, 00 грн. = 100, 00%, сума судового збору яка підлягає стягненню з відповідача 15, 98% = 255, 68 грн.)

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265, 280-282 ЦПК України, ст. 42 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 207, 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 627, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 1, 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суд-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 02.06.2008 року у розмірі 4 803, 22 грн. (чотири тисячі вісімсот три гривні 22 копійки), яка складається з: заборгованість за тілом кредиту – 3 377,56 грн.; заборгованість за відсотками – 1 425,66 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 255,68 грн. (двісті п`ятдесят п`ять гривень 68 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В силу пункту 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 354 (строки апеляційного оскарження) продовжуються на строк дії такого карантину.

Найменування сторін:

Позивач – Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_2 , МФО №305299.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 17.07.2001 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 22.05.2020 року.

Суддя В. В. Труханович