Рішення № 89383415, 20.05.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/1506/20

Провадження № 2-а/243/35/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.

за участю секретаря судового засідання Каліух К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Батальйону патрульної поліції м. Бориспіль Управління патрульної поліції Київської області рядового поліції Кузьменко Дмитра Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Інспектора Батальйону патрульної поліції м. Бориспіль Управління патрульної поліції Київської області рядового поліції Кузьменко Дмитра Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, яка обґрунтована тим, що 09.02.2020 року інспектором роти № 2 батальйону № 1 рядовим поліції Кузьменко Д.О. було винесено постанову серії САК №2088501 від 09.02.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.

Відповідно до змісту постанови, керуючи транспортним засобом DAILY 65с17 номерний знак НОМЕР_1 , позивач порушив вимоги пункту 30.1. Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню за наступних підстав. Ввечері 09.02.2020 року приблизно о 18 годині 00 хвилин позивач рухався на своєму авто Iveco Daily 65с17 по автодорозі М-03 Київ - Харків - Довжанський, та був зупинений працівником поліції Кузьменком Д.О. Після зупинки поліцейський повідомив, що в авто не горіли бічні вогні. На питання позивача де розміщені дані бічні вогні та чим вони передбачені відповідач повідомив, що бічні вогні – це лампи збоків авто та передбачені вони заводом виробником. Після вивчення документів позивача відповідач повідомив, що в автомобілі встановлене незареєстроване обладнання, а саме радіатор рефрижераторної установки. На що позивач вказав, що в документах на автомобіль написано не просто «вантажний фургон», а «спеціалізований вантажний фургон». Клопотання позивача про надання юридичної допомоги та переносу розгляду справи відповідач проігнорував і наголосив, що розгляд справи відбудеться на місці. Після чого відповідачем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення. Також позивач вказав, що відповідач не виконав вимоги ст. 279 КУпАП, його права були зачитані не всі, не надані докази правопорушення, пояснення позивача не бралися до уваги, матеріали складалися без його присутності. На підставі викладеного позивач просить суд скасувати постанову серії САК № 2088501 від 09.02.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 121 КУпАП, винесену інспектором роти №2 батальйону №1 рядовим поліції Кузьменко Д.О.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, надав заяву, в якій свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні та просив розгляд справи провести без його участі (а.с.47).

Відповідач до судового засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву, згідно якого

просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на наступне. Згідно оскаржуваної постанови, 09.02.2020 року о 18 годині 25 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Iveco Daily» 65с17 державний номерний знак НОМЕР_2 та був зупинений за порушення технічного стану, а саме не горіли бічні вогні (дві лампи) під час перевірки реєстраційного документу, де був відсутній запис про холодильне обладнання (рефрижератор), чим порушив п. 30.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП. Внаслідок чого позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 170 гривень. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах. Відповідно до витягу з бази даних «НАІС» реєстраційної картки па транспортний засіб позивача «Iveco Daily» 65с17 державний номерний знак НОМЕР_2 , переобладнання вказаного транспортного засобу ніяк не відображено в реєстраційних документах. Під час проходження технічного огляду на фото зафіксовано той факт, що позивач навмисно зняв холодильне обладнання так як воно не зафіксоване в свідоцтві про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу. Також в особливих відмітках не відображена інформація, що встановлена холодильна установка – рефрижератор. Згідно відеозапису з нагрудної боді камери інспектора позивач не заперечував, що на його автомобілі встановлений рефрижератор. Відповідач порушень зі свого боку не вбачає, оскільки діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, крім того, позивача було ознайомлено з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи просив провести без його участі (а.с.29-35).

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, для розгляду справи немає перешкод, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративне порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2003 року № 1217, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2003 року за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, постановою серії САК № 2088501 винесеною 09.02.2020 року інспектором Батальйону патрульної поліції м. Бориспіль Управління патрульної поліції Київської області рядовим поліції Кузьменко Д.О., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 170 гривень.

Мотивувальною частиною оскаржуваної постанови зазначено, що 09.02.2020 року о 18 годині 25 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Iveco Daily» 65с17 державний номерний знак НОМЕР_2 та був зупинений за порушення технічного стану, а саме не горіли бічні вогні (дві лампи) під час перевірки реєстраційного документу, де був відсутній запис про холодильне обладнання (рефрижератор), чим порушив п. 30.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до п. 30.1 ПДР України, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Згідно п. 1.10 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та

обладнання, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 року № 521, переобладнання - зміни типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції КТЗ, що порушують чи можуть порушити відповідність цього КТЗ вимогам нормативних документів щодо безпечності конструкції, наприклад, зміни: повної маси та її розподілу по осях; центру мас; типу двигуна, його маси і потужності; колісної бази чи колісної формули; конструкції систем світлової сигналізації, гальмового і рульового керування та трансмісії; зовнішньої поверхні кузова; захисних пристроїв; установки кабіни, кузова чи їхніх деталей; спеціального обладнання і номерних агрегатів тощо, не передбачених нормативно-технічною документацією на такий КТЗ.

Згідно ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі в дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція й технічний стан яких відповідають вимогам чинних в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам і пройшли державний технічний огляд.

У статті 32 цього Закону зазначено, що переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу, функціонального призначення або параметрів конструкції транспортних засобів шляхом установки спеціального обладнання та номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на такий транспортний засіб, має відповідати правилам, нормам і стандартам України.

Статтею 34 Закону встановлено, що власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.

Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.

Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607, цей Порядок визначає процедуру переобладнання транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива (далі - переобладнання транспортного засобу).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що переобладнання транспортного засобу проводиться суб`єктом господарювання, який має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з МВС та Мінінфраструктури, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, або власником такого засобу в індивідуальному порядку.

Згідно з п.5 Порядку, для переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник подає до спеціально уповноваженої організації заяву про погодження переобладнання транспортного засобу (далі - заява про погодження), в якій зазначаються відомості про транспортний засіб, вид переобладнання, а також технічна та інша інформація, необхідна для проведення переобладнання.

Пунктом 6 Порядку визначено, що спеціально уповноважена організація розглядає заяву про погодження і визначає технічну можливість та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуванням того, що його конструкція повинна відповідати вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 7 Порядку, за результатами розгляду заяви про погодження спеціально уповноважена організація видає документ про погодження або надає обґрунтовану відмову в погодженні переобладнання транспортного засобу.

У документі про погодження зазначаються відомості про транспортний засіб і його власника, вид та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуванням того, що конструкція переобладнаного транспортного засобу повинна відповідати вимогам правил, нормативів і стандартів України (п. 9 Порядку).

Отже, з аналізу вищенаведених норм суд приходить до висновку, що переобладнанням транспортних засобів, серед іншого, також є установка спеціального обладнання не передбаченого нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

Оскільки установка на транспортному засобі холодильного обладнання (спеціального обладнання не передбаченого нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб) призводить до зміни його маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, така установка у розумінні норм чинного законодавства є переобладнанням транспортного засобу.

При цьому, не дозволяється без погодження з уповноваженою на це Кабінетом Міністрів України організацією переобладнання транспортних засобів, а також застосування додаткового обладнання, експлуатаційні матеріали та рідини без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком.

Пунктами 7, 33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 встановлено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як вбачається з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною третьою ст. 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який складав вищевказану постанову, позивач пояснив, що на його автомобілі встановлено холодильне обладнання – рефрижератор, яке встановлювалося в іншій країні. Позивач зазначив,

що жодних порушень з його боку немає, оскільки про встановлення на його транспортному засобі холодильного обладнання є відмітка у реєстраційному документі, яке зазначено як «спеціалізований вантажний фургон» (а.с.36).

Відповідач зазначає, що на фотознімку, що міститься в матеріалах справи (а.с.37), відсутнє холодильне обладнання, оскільки позивач його навмисно зняв, однак суд ставиться критично до даного фотознімку та в якості належного доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП до уваги не приймає, оскільки даний фотознімок зроблено 06.01.2020 року в той час коли постанову відносно ОСОБА_1 складено 09.02.2020 року.

Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними доказами факту переобладнання транспортного засобу Iveco Daily 65с17 номерний знак НОМЕР_1 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач всупереч норми ст. 77 КАС України не довів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.

На підставі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ст. 280 КУпАП передбачено, що орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати усі обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі п. 10 Розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із п. 1. ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином суд вважає, що доводи ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження під час вирішення справи, тому заявлені ним позовні вимоги підлягають задоволенню через недоведеність такого порушення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії САК № 2088501 від 09.02.2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю.

Керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 6-9, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Інспектора Батальйону патрульної поліції м. Бориспіль Управління патрульної поліції Київської області рядового поліції Кузьменко Дмитра Олеговича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову інспектора Батальйону патрульної поліції м. Бориспіль Управління патрульної поліції Київської області рядового поліції Кузьменко Дмитра Олеговича у справі про адміністративне правопорушення серії САК № 2088501 від 09 лютого 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень за порушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП – визнати протиправною та скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду В.І. Старовецький