Постанова № 89382975, 22.05.2020, Млинівський районний суд Рівненської області

№566/471/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року смт. Млинів, Рівненська обл.

Суддя Млинівського районного суду Рівненської області Бандура А.П. розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у Волинській області

про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України,

жительку: АДРЕСА_1

місце роботи, посада: непрацююча

документ, що посвідчує особу:

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , 20 квітня 2020 року, о 22 годині 30 хвилин, в м.Луцьк, проспект Соборності 1А, Волинської області, в порушення вимог п.2.9 А Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., керувала транспортним засобом ВАЗ2108 НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. При спілкуванні виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 71510 в присутності двох свідків. Результат огляду – 2,47 проміле.

В судове засідання правопорушник ОСОБА_3 не з`явилася, однак судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення останньої про розгляд справи: вручено судову повістку, а також остання була повідомлена про день, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до положень ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, а справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП до таких не відноситься, тому суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_3 .

ЇЇ право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленою про розгляд справи вона не з`явилася, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення нею адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності. Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність правопорушника.

Вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає доведеною зібраними та перевіреними в ході судового розгляду доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 20 квітня 2020 року серії ОБ№165572, в якому в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» міститься особистий підпис ОСОБА_3

(а.с.1)

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується, що 20 квітня 2020 року ОСОБА_3 в присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат огляду позитивний – 2,47 проміле. В графі «з результатами згоден» міститься особистий підпис ОСОБА_3

(а.с.4)

Тестом огляду на стан алкогольного сп`яніння №73 від 20 квітня 2020 року підтверджується, що ОСОБА_3 пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest 7510, прилад ARMF-0300, результат аналізу – 2,47 проміле.

(а.с.3)

Відповідно до пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 20 квітня 2020 року, ОСОБА_3 в їх присутності пройшла тест з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest» 7510, при цьому показник приладу становив 2,47 проміле, тест №73.

(а.с.5)

Своїми умисними діями, які виразились у керуванні особою транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення стягнення за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_3 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_3 судом не встановлено.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке є грубим порушенням Правил дорожнього руху, особу порушниці, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього рух, ступінь її вини, однак з огляду на її явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, вчиненого в стані алкогольного сп`яніння, який створює небезпеку і загрозу як її здоров`ю та життю, так і інших учасників дорожнього руху, а також обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, тому суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_3 адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, яке відповідно до вимог ст.23 КУпАП суд вважає справедливим, що також узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини.

На підставі ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено стягнення.

На підставі наведеного,

керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 283-284 КУпАП,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік

Отримувач коштів ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300 // Код за ЄДРПОУ 38012494 // Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) // Код банку отримувача (МФО) 899998 // Рахунок отримувача UA218999980313020149000017001 // Код класифікації доходів бюджету 21081300 // Найменування коду класифікації доходів бюджету

Стягнути з ОСОБА_6 судовий збір в сумі 420,40 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок в дохід держави

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 // Код за ЄДРПОУ 37993783 // Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) // Код банку отримувача (МФО) 899998 // Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 // Код класифікації доходів бюджету 22030106

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області, який виніс постанову.

Суддя Млинівського районного суду А.П. Бандура