
Провадження № 2/235/755/20
Справа № 235/1085/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2020 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.
за участю секретаря Овчаренко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі –АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно укладеного договору б/н від 28 липня 2012 ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 5 300,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Щодо зміни кредитного ліміту Банк керувався п.2.1.1.2.2, п. 2.1.1.2.4Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткоюта Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом в заяві.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою.
Одночасно п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п.1.1.2.3 до обов`язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійсненні операції по картрахункам.
Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконував неналежним чином, у зв`язку з чим станом на 30.11.2019р.утворилась заборгованість в сумі 81 945,62грн, яка складається з наступного: 3 672,20 грн – заборгованість за кредитом, 70 795,06 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом, 0,00 грн – заборгованість за комісією, 3 100,00 грн – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн – штраф (фіксована частина), 3 878,36 грн – штраф (процентна складова).
Позивач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, його представник в судове засідання не з`явився, надав клопотання, в якому підтримав позовні вимоги,просив справу розглянути за відсутності його представника.
У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позов, в якому послався на те, що28.07.2012 року він отримав кредит у розмірі 5300 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Він заперечує проти позовних вимог позивача з в частині стягнення з нього пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 3 100,00 грн, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксованої частини) в розмірі 500 грн, штрафу (процентна складова) в розмірі 3 878,36 грн з наступних підстав:
Оскільки на теперішній час с.Котлине Покровського району Донецької області, де він зареєстрований та мешкає, згідно затвердженого переліку є територією, де проводилась антитерористична операція, штрафні санкції були нараховані банком після набрання чинності Закону України від 2 вересня 2014 року "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", та в момент чинності вищезазначених нормативно-правових актів, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерориетичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення анти терористичної операції з урахуванням положень ст.5 ЦК України та ст.58 Конституції України розповсюджуються на мене та звільняють мене від обов`язку по оплаті на користь позивача всієї суми штрафних санкцій.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України №6-2879 цс/16 при обчисленні розміру стягуваної заборгованості за кредитними договорами з громадян України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, суди повинні враховувати вимоги статті 2 Законе України від 02 вересня 2014 року № 1669-VIІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Вказаний закон зазначає, що забороняється нарахування пені і штрафних санкцій.
Виходячи з наведеного, вважаю позовні вимоги в цій частині на загальну суму 7478.36 грн незаконними.
Також,він не погоджується з позовними вимогами про стягнення з нього заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 70 795,06 грн, виходячи з наступного.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ATКБ «ПриватБанк»),
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих у мов, з якими він ознайомлений.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договором (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У його заяві від 28.07.2012 року процентна ставка не зазначена.
Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, за період з 28.07.2012 року по 30.11.2019 року.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 28.07.2012 року, посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна. 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог.
При цьому до позовної заяви не надано підтверджень, що саме цей Витяг з Тарифів та Витяг з Умов він розумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк».
Вважав,що роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані йому Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з ним кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
З викладеного робиться висновок про те, що сторони не обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень.
Виходячи з наведеного, правових підстав для задоволення позову ATКБ «ПриватБанк`до нього про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 70 795,06 грн, за думкою відповідача, не існує.
Стосовно позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 3 672,20 грн. слід зазначити наступне.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року (справа № 6-14цс14), відповідно до якої картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо повернення кредиту в повному обсязі починається після зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Позивач звернувся із позовом до суду 14 лютого 2020 року.
Однак, позивач міг звертатися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу за умови, якщо він довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила не пізніше як 13 лютою 2017 року.
Позивач не надав суду доказів того, що на підставі підписаної ним анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 28.07.2012 року,йому позивачем була надана картка, строк дії якої закінчився після 13 лютого 2017 року . При цьому він не вчинив дій, які свідчать про визнання ним боргу, оскільки, як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, останнє погашення (сплата відсотків) за цим кредитним договором відбулося 11 лютого 2017 року. Відповідно і у цій частині він позовні вимоги не визнає.
У встановлений судом строк позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, щовідповідно до укладеного договору № б/н від 28.07.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5 300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
У відповідності до ч.1 ст.509 ЦК України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У відповідності з ч.2. ст.639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), яким підтверджується, що позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку.
Укладання договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання (ст.634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів.
Відповідно до ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв`язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.pnvatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).
Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку, (п.п.1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов).
Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua:https://client-bank.privatbank.ua. Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умові та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.
Підписавши заяву банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому.
Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua)складають Договір про надання банківських послуг.
Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві.
На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua)складають Договір про надання банківських послуг відповідачу було відкрито картковий рахунок (п.п.1.1.1.90, 2.1.1.11 Умов) — ключем до карткового рахунку є пластикова Картка (п.1.1.1.62 Умов), яку отримав відповідач та мобільний телефон, який вказав відповідач (п.1.1.1.15 та п.1.1.1.16 Умов) в Заяві.
Картковий рахунок - рахунок фізичної особи, до якого випущена Карта (п.п. 1.1.1.90 Умов)та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів.
За Допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, відповідачу наданоможливість здійснювати дистанційне обслуговування (п.1.1.1.25 Умов — комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку напідставі дистанційних розпоряджень клієнта).
Таким чином, Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП-пароль.
Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку; є невід`ємною частиною Договору. Перелік може зміняться і доповняться, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил. Необхідно відзначити, що виконання Позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло "7" років, Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку.
Щодо ознайомлення відповідача з Умовами кредитування.
Позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 28.07.2012 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_3 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки “Універсальна” та особистим підписом засвідчила (в), що “ Я згодна (єн) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...”.
Також до матеріалів позовної заяви долучено “Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна, 55 днів пільгового періоду” з якого чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30,00%нарік), вказано розміри комісій та штрафів тощо.
Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.
Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а такожТарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку.
Приймаючи до уваги те, що за ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами.
Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.
Відповідно до ч. 1ст.634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі ч. 1 ст.634 ЦК, підписавши заяву, фізична особа, приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом. Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування).
Надаємо до суду виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку “Універсальна”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»).
Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача — баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції).
Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.
Пунктом 21 Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” роз`яснено, що Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов`язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що права сторін виникають на підставі договорів та інших правочинів. Згідно зіст.ст.З, 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу.
Презумпція правомірності правочину закріплена у ст.204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України не створює юридичних наслідків тільки недійсний правочин.
Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення..
На підставі ч.2 ст.640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.
Оскільки банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.
Згідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором.
Враховуючи норми закону та докази що містяться в матеріалах справи можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають й належним чином зобов`язання не виконані та кредитором не прийняті.
В судовій справі, що розглядається судом, позивачем надано:наказ про затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг, щододані до позовної заяви, що підтверджує надання до позовної заяви саме ти редакції, що була чинна на момент підписання заяви позичальника;довідка щодо виданих кредитних карток відповідачу, що підтверджує строки дії кредитних карток та їх цільове призначення; фотографії вручення кредитних карток, що підтверджують отримання кредитних карток саме відповідачем; виписка по рахунку, що підтверджує використання кредитного карткового рахунку відповідачем, погашення кредитного ліміту та сплату відсотків, тобто вчинення дій що підтверджують усвідомлення відповідачем обов`язків щодо повернення кредиту та внесення плати за його використання.
Вказані документи підтверджують чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладення саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення відповідача до банку з метою подальшого укладення договору.
На підтвердження використання кредитного карткового рахунку банком надана виписка, яка відповідно до п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунка, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунка.
Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання відповідачем кредитного рахунку , а саме: розрахування у торговельній мережі, зняття готівки у банкоматах, поповнення кредитного рахунку.
Вказані операції підтверджують надання банком кредитного ліміту, його використання відповідачем та сплату відсотків за його користування.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо правомірності нарахування неустойки
Згідно ст.ст.526, 527, 530, 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договір обов`язковий до виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному обсязі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання
Сторони досягли згоди і уклали кредитний договір, в якому передбачили умови сплати пені та штрафу.
Правомірність стягнення пені:
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і сплата неустойки. Сторони встановили в п. «2.1.1.12.6.1.» Умов та Правил надання банківських послуг що, у разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн. Клієнт сплачує банку пеню. Розмір пенізазначається в тарифах.
Формула нарахування пені.
Нарахування пені за кредитними картами здійснюється з 01.05.2009 року в розмірі 1% від суми заборгованості, але не менше 30грн, що затверджено Наказом СП-2009-289 від 07.04.2009 року.
В подальшому Наказом СП-2013-6500941 от 28.01.2013 р. розмір пені було збільшено до 50 грн, яка нараховується щомісячно у разі виникнення прострочки по кредиту на суму від 100грн.
19.09.2013 року СП-2013-6776448 від 19.09.2013р. внесені зміни до тарифів щодо розміру пені, а саме:у разі виникнення прострочки на протязі одного місяця - сплачується пеня в розмірі 50 грн; у разі виникнення прострочки другий місяць поспіль - сплачується пеня в розмірі 100 грн.
Щодо нарахування штрафів.
Сторони за договором передбачено у разі порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань більше ніж на 30 днів Банком нараховується штраф за формулою: "" 500"" грн. + "" 5"" % від заборгованості за кредитом.
Штраф розраховується на окремому рахунку та підлягає сплаті першочергово, що передбачено п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг.
Цей штраф за жодними обставинами не виражається у твердій грошовій сумі, оскільки хоча в розрахунку він і складається з двох частин (фіксована складова + процентна складова), але юридично вони складові формули, за якою обчислюється нероздільне (цілісна) сума в залежності від розміру невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань.
Щодо правомірності внесення змін до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів.
Згідно Умов та Правил надання банківських послуг Банк має право:
п.1.1.3.2.3. здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 дні до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.9. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не отримав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови.
Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банкзалишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.
Згідно п. 1.1.3.1.9 Умов та Правил надання банківських послуг Банк не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у Заяві, здійснює надання Власнику виписки про стан Картрахунків і про здійснені за минулий місяць операції по Картрахункам. У разі підключення Власника до системи INTERNET-banking(ПРИВАТ24) надання виписок здійснюється через цей комплекс. У разі підключення Клієнта до комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції SMS-повідомлень.
Згідно умов договору до обов`язків Клієнта відноситься:
п. 1.1.2.1.5. Одержувати виписки про стан Картрахунків і про здійснені операції по Картрахункам.
п. 1.1.2.1.6. У разі незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів Банку звернутися до Банку для розірвання цього Договору і погасити заборгованість, що виникла передБанком, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом ЗО днів з моменту повернення Карт, виданих Власнику і його Довіреним особам. У разі незгоди зі списанням коштів по Картрахунку інформувати (при необхідності письмово у разі якщо вирішення питання передбачає дану необхідність) Банк про це протягом тридцяти п`яти днів з моменту списання.
Тобто відповідач мав можливість самостійно знайомитися з балансом свого карткового рахунку шляхом отримання інформації через Інтернет.
Згідно п.1.1.5.26. неотримання виписки або несвоєчасне отримання не звільняє Власника від виконання своїх зобов`язань за Договором.
Умови про порядок внесення змін до Тарифів по кредиту були закладені з самого початку, тобто Відповідач перед підписанням кредитного договору мав можливість ознайомитися з його умовами (умовами кредитного договору) і в разі незгоди з запропонованими умовами відмовитися від укладення такої угоди, під час підписання договору Відповідача влаштовували умови вищевказаного договору про що свідчить його підпис, а тому заперечення відповідача являються необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Щодо проживання відповідача на території зони АТО.
Оскільки договір оформлений ще 28.07.2012р. остання звірка паспортних даних здійснювалася саме при укладенні договору , тому при подачі позову до суду у Банка була відсутня достовірна інформація про адресу за якою на час початку проведення антитерористичної операції проживав відповідач.
Під час комплексного аналізу засад Цивільного процесуального кодексу України,Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" та Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції-” можна зробити наголос на тому, що державною владою встановлено порядок розгляду судових справ та порядок нарахування заборгованості за кредитними договорами відповідачів переселенців із зони АТО, але не роз`яснено порядку отримання інформації про адреси реєстрації та постійного проживання або адреси перебування таких Боржників третіми особами, адже Банк не маючи доступу до інформації про місце перебування, проживання Боржника станом на 14 квітня 2014 рік фактично не мав підтверджуючих документів для прийняття рішення про зупинення нарахувань.
На сьогоднішній день Боржник до Банку з метою списання штрафних санкцій не звертався, хоча Банком і налаштовано прийняття таких заяв як через відділення Банку так і шляхом подачі заяви через сайт Банку http://credithelp.privatbank.ua/.
Просимо суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі, після отримання достовірної інформації про адресу реєстрації, проживання/ перебування Боржника, Банком буде виконано вимоги передбачені ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Стосовно строку дії договору та кредитної картки.
Необхідно звернути увагу суду, що даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях — ануітет, тощо.
Але відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов`язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту.
Згідно Умов та Правил картковий рахунок — це поточний рахунок, на якому враховуються операції по платіжній картці.
Платіжна картка — спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законом порядку пластикової або іншого виду картки, яка використовується для ініціалізації переводу коштів з рахунку клієнта ... тощо. Згідно Умов обслуговування банк відкриває Клієнту Картрахунок, видає Клієнту картки, їх вид та строк дії визначено в Заяві та в Пам`ятці клієнта.
Тобто необхідно розрізняти поняття даних кредитно-правових відносин, які поєднанні в одне ціле — Кредитний договір. Дія договору пролонгується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на
самій картці.
Так, кредитний договір чинний, а заперечення відповідача нічим не обґрунтовані.
Щодо строків позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тобто, позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду. Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст. 259 ЦК України). Відповідно до п.1.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років. Згідно ч.1 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. З ст. 264 ЦК України). Відповідачем дійсно були вчинені дії, що свідчать про визнання ним свого боргу перед Банком. Так, згідно виписки Клієнт неодноразово здійснював погашення заборгованості останнє з яких було внесено 11.02.2017 p., підтвердженням є виписка з рахунку.
Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 09.02.2020 року — до спливу строку позовної давності.
У зв`язку з цим, обставини, на які відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності Позивачем дотримано при зверненні до суду.
Також необхідно зауважити, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги.
Одночасно ст.526 ЦК України наголошує нам, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на даний час, Відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним Договором не виконав.
Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.
Позивач надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив в позові відмовити.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно укладеного договору б/н від 28 липня 2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5 300,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
В підтвердження суми заборгованості по кредиту позивачем наданий розрахунок заборгованості за договором б/н від 28.07.2012р., укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 , яка станом на 30.11.2019р.становить81 945,62 грн, яка складається з наступного: 3 672,20 грн – заборгованість за кредитом, 70 795,06 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом, 0,00 грн – заборгованість за комісією, 3 100,00 грн – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн – штраф (фіксована частина), 3 878,36 грн – штраф (процентна складова).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1 ст. 634 ЦПК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.3, 4 ст.12 ЦПК України).
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав: копію Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 28 липня 2012 року, підписану відповідачем (а.с.9), витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (а.с.10), витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с.11-34), розрахунок заборгованості за договором №б/н від 28.07.2012 року (а.с.5-8).
Відповідно до пункту 2.1.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у пам`ятці клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в заяві.
При цьому позивач не надав суду підписаних відповідачем Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку.
Також суду не надано будь-яких відомостей про номер карткового рахунку, дату вручення картки відповідачеві, повідомлення йому пін-коду, строку дії картки саме за цим позовом та наданим розрахунком заборгованості.
Згідно встановлених судом обставин та досліджених доказів, на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав копію Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 28.07.2012 року, підписану відповідачем.
Як убачається з копії Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, остання не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії.
Вказана Анкета-заява взагалі не містить ніяких даних щодо обрання відповідачем банківських послуг, крім особистих даних (анкетних даних відповідача) та підпису відповідача.
У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту та видачу кредитної картки.
Отже, позивачем не надано доказів на підтвердження видачі відповідачеві кредитної картки та розміру наданого відповідачеві кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу та процентів, що вказані в розрахунку заборгованості,не є можливим.
Відповідно до вимог чинного законодавства договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (частина перша статті 634 ЦК України).
Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.
Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначив банк.
Підписом у анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що є договором приєднання, відповідач погодився з умовами та правилами, однак з цієї анкети-заяви не вбачається суми наданого кредитного ліміту, тому застосування умов та правил надання банківських послуг в будь-якій редакції не є можливим.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року справа № 700/3902/15-ц, від 07 червня 2018 року справа № 755/17553/16, від 06 червня 2018 року справа № 364/594/17, від 24 травня 2018 року справа № 630/366/16-ц, від 10 травня 2018 року справа № 357/16301/15-ц.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року № 342/180/17 підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
Суд приходить до висновку про те, що підстав для стягнення з відповідача процентів немає.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем безпідставно на суму заборгованості по кредитним договором нараховано проценти в сумі 70 795,06 грн.
Ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або пересилилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що проводять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи зобов`язані скасувати зазначеним у зазначеній статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Відповідно до п.20 ч.1 Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», затвердженого розпорядженням КМУ № 1275-р від 02.12.2015р. на виконання Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» с. Котлине Покровського району Донецької області відноситься до вказаного Переліку.
Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в м. ПокровськДонецької області, отже на нього поширюється дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем безпідставно на суму заборгованості по кредитним договором нараховано пеню та штрафи: 3 100,00 грн – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн – штраф (фіксована частина), 3 878,36 грн – штраф (процентна складова), які підлягають виключенню із суми заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну іспеціальну.Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦКУкраїни).
Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до положень ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
До винесення судом рішення відповідачем зроблено заяву про застосування судом позовної давності.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом здачі позову на пошту 09.02.2020р.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором б/н від 28.07.2012 року станом на 30.11.2019 року, наданому позивачем, сальдо поточної заборгованості за кредитом, сальдо простроченої заборгованості за кредитом за період 11.02.2017 року по 30.11.2019 року змінилося, заборгованість за кредитом за період з серпня 2014 року по червень 2017 року становить 3 567,37 грн (3 672,20 грн -104,43 грн).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням вказаних вимог закону, процент задоволених судом позовних вимог за позовом становить 4,35%, з розрахунку 81 945,62 грн – 100%, 3 567,37 грн – х%, х = 3 567,37 грн х 100% : 81 945,62 грн.
Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 91,44 грн., з розрахунку 4,35% х 2 102,00 грн. : 100%.
Відповідно до ст.ст.256, 257, 259, 264, 267, 526, 530, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по тілу кредиту за договором № б/н від 28 липня 2012 року в сумі 3 567 (трьох тисяч п`ятисот шістдесяти семи) гривень 37 копійок.
В іншій частині позові відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на відшкодування сплаченого судового збору 91 (дев`яноста одну) гривню 44 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30.03.2020 року строки визначені, зокрема, статтею 354 ЦПК України, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Г.В. Назаренко
Судове рішення № 89382878, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 21.05.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 235/1085/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: