Рішення № 89382721, 18.05.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний № 243/7392/19

Провадження № 2/243/712/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

18 травня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Гончарової А.О.,

за участю секретаря судового засідання – Олійник А.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області знаходиться цивільна справи за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі – АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» мотивує свої позовні вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 12.01.2010 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 1200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. п. 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-якій момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття бідь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua/terms/pages/70, складає між нею та Банком Кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою».

Одночасно пунктом 5.3 Умов та Правил надання банківських послуг, передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9 Умов та Правил надання банківських послуг і п. 5.8 Правил користування платіжною карткою. Відповідно до п. 6.3 до обов`язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахункам.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.

Відповідач не надавав(ла) своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, а отже, зобов`язання за вказаним договором не виконав(ла).

У зв`язку з зазначеним порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 31.05.2019 року має заборгованість на загальну суму 40844,56 грн., яка складається з наступного:

- 1111,61 грн. – заборгованість за кредитом;

- 35711,78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1600,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією,

а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. – штраф (фіксована частина);

- 1921,17 грн. – штраф (процентна складова).

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання, заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.01.2010 року в розмірі 40844,56 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 1111,61 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 35711,78 грн., заборгованості за пенею та комісією в сумі 1600,00 грн., а також штрафів: 500,00 грн. (фіксована частина) та 1921,17 грн. (процентна складова).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, та позивач просив розглядати справу без участі їх представника, про що зазначив у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду справи, відомостей про причини неприбуття суду не надала.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до укладеного договору № б/н від 12.01.2010 року ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (станом на дату оформлення кредиту кредитний ліміт складав 500,00 грн.) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. п. 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-якій момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття бідь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг. (а. с. 8)

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 13.01.2010 року, з якою під підпис була ознайомлена відповідач (а. с. 9), на її ім`я було оформлено кредитну картку типу MasterCard Mass; тип кредитної лінії – відновлювальна; пільговий період (нарахування відсотків здійснюється зав ставкою 0,01 % річних) – до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості); валюта картрахунку – UAH; базова % ставка, в місяць (нараховується на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів на рік) – UAH – 2,5 %; розмір щомісячних платежів (що включають плату за використання кредитних коштів у пільговому періоді) – 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів – до 25 числа місяця, що слідує за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості – ПЕНЯ = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова відсоткова ставка за договором) / 30 – нараховується за кожен день прострочки кредиту; пеня (2) = 1 % від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується один раз в місяць, за наявності прострочки по кредиту або відсоткам 5 та більше днів при виникненні прострочки на суму 50 грн. і більше; штраф при порушенні строків платежів за будь-яким з грошових зобов`язань, передбаченим договором більше, ніж на 30 днів, - 500 грн. + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій; відсоткова ставка (в місяць) на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування – UAH – 3,75 %; нарахування Банком відсотків на залишок власних коштів Клієнта від 100 грн. та більше – 10 % річних. (а. с. 9)

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 12.01.2010 року (а. с. 5-7), загальна сума заборгованості відповідача перед банком за кредитним договором станом на 31.05.2019 року становить 40844,56 грн., включає в себе: 1111,61 грн. – заборгованість за кредитом; 35711,78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1600,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1921,17 грн. – штраф (процентна складова).

20.09.2019 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області було ухвалене заочне рішення за даним позовом (а. с. 37-40), вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за Договором № б/н від 12.01.2010 року в сумі 36823,39 грн.

17.10.2019 року відповідач звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 20.09.2019 року (а. с. 43-45), в якій по суті заявлених позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором пояснила, що позивач не має права нараховувати штрафи у твердій грошовій сумі, оскільки відповідно до ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Крім цього, формування штрафу у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості є подвійною відповідальністю за одне й те саме порушення відповідача перед позивачем, що забороняється ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Також відповідач зазначає, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом після спливу строку позовної давності, що є підставою для відмови в його задоволенні. ОСОБА_1 пояснює, що як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, останній платіж в погашення заборгованості за кредитом був здійснений відповідачем в січні 2016 року, а отже починаючи з січня 2016 року Банк фактично знав про своє порушене право, проте, не заявляв про це, і саме з цього моменту й починається перебіг позовної давності як щодо основного зобов`язання, так і до застосування відсотків за його користування та інших передбачених договором сум. Тобто, починаючи з 2016 року по сьогоднішній день, строк позовної давності стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 12.01.2010 року та стягнення неустойки сплив. А Банк звернувся до суду за захистом своїх прав лише у вересні 2019 року. Крім цього, як зазначає відповідач, в судовому засіданні не було встановлено обставини з приводу перевипуску банківської картки!

Також до заяви про перегляд заочного рішення суду відповідачем було додано копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.11.2013 року (а. с. 47) та свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 (а. с. 46), з яких вбачається, що відповідачем при укладенні шлюбу було змінено прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_1 » та після розірвання шлюбу відповідач не змінювала прізвище « ОСОБА_1 » на дівоче « ОСОБА_3 », а отже, на теперішній час прізвище відповідача – ОСОБА_1 .

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13.11.2019 року заочне рішення від 20.09.2019 року у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, скасовано, призначено справу до судового розгляду.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного Кредитного договору № б/н від 12.01.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який станом на дату оформлення кредиту становив 500,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно з п. 5.3 Умов та Правил надання банківських послуг, Банк залишає за собою право змінювати розмір наданого на платіжну карту Кредиту (кредитного ліміту) в односторонньому порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнту.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком Кредитний договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві, а також у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».

Суд приймає до уваги, але не враховує при винесенні судового рішення, наведені у заяві про перегляд заочного рішення заперечення відповідача щодо стягнення з неї штрафів та пені за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, оскільки, як вбачається з анкети-заяви на отримання кредитних коштів та довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», відповідач ОСОБА_1 , ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, заперечень з приводу умов кредитування не мала та просила відкрити рахунок та оформити на її ім`я кредитну картку, після оформлення активно користувалась кредитними коштами, здійснювала платежі, знімала гроші в банкоматах, здійснювала платіжні операції через термінали самообслуговування тощо.

Відповідач не заперечує сам факт оформлення кредиту та у своїх поясненнях, викладених у заяві про перегляд заочного рішення, також посилається на Умови та Правила банківських послуг, додані позивачем до позовної заяви, що свідчить про те, що відповідачем дані Умови та Правила надання банківських послуг визнаються як такі, з якими її було ознайомлено під час оформлення кредитного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У порушення зазначених норм закону відповідач зобов`язання за вказаним Договором належним чином не виконав(ла), не погасила своєчасно заборгованість за кредитом, та на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем за тілом кредиту становить 1111,61 грн.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, в тому числі заборгованість по процентам за користування кредитними коштами.

Однак, суд вважає неправомірними дії позивача в частині поступового підвищення відсоткової ставки за користування кредитом спочатку до 34,80 %, потім до 43,20 % річних, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 ЦК України чітко встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 було оформлено кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. З наданих матеріалів вбачається, що базова відсоткова ставка за кредитом – 2,5 % на місяць (30,00 % на рік), даний факт також підтверджує позивач та не заперечує відповідач.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 12.01.2010 року, що був укладений між позивачем та відповідачем (а. с. 5-7), з моменту укладення кредитного договору, тобто з 12.01.2010 року, по 31.08.2014 року діяла базова відсоткова ставка за кредитом, як і зазначено в анкеті-заяві, - 30,00 % річних, з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року відсоткова ставка збільшувалася та становила 34,80 % річних, та з 01.04.2015 року відсоткова ставка була збільшена до 43,20 % річних та більше не змінювалася, як вбачається з наведеного розрахунку заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця. Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови

надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством.

У договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках.

Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Законом України від 12.12.2008 року № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» Цивільний кодексу України доповнено статтею 10561, відповідно до умов якої розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

У відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року № 6-57ц12, боржник вважається належним чином повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у справі № 6-1374цс17 від 11.10.2017 року та у справі № 342/180/17 від 03.07.2019 року.

Між тим, матеріали справи не містять навіть посилання на тип процентної ставки, застосованої Банком, позивачем не надано доказів узгодження сторонами змінюваної процентної ставки, порядку та періодичності її зміни, порядку розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, інших вимог, передбачених законом для застосування змінюваної процентної ставки.

Позивачем не надано суду відомостей з приводу того, що відповідач ОСОБА_1 взагалі повідомлялась своєчасно та належним чином про зміну відсоткової ставки. В матеріалах справи відсутні будь-які докази як щодо направлення на адресу боржника письмових повідомлень про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом, так і про отримання боржником відповідних повідомлень.

Отже, починаючи з 01.09.2014 року позивачем нараховувались проценти у розмірі більшому, ніж було обумовлено сторонами при оформленні кредитного договору, всупереч статті 10561 ЦК України щодо заборони збільшення банком процентної ставки в односторонньому порядку.

Зміна розміру фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку позивачем з 01.09.2014 року спочатку у розмірі 34,80 %, потім у розмірі 43,20 % на прострочену заборгованість є нікчемною, оскільки докази того, що збільшення розміру процентної ставки погоджено з відповідачем, відсутні.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Також підлягають застосуванню положення статті 625 ЦК України із поєднанням зі статтею 1048 ЦК України у разі прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.

З огляду на вищенаведене, оскільки доказів правомірності застосування процентних ставок у розмірах 34,80 % та 43,20 % суду не надано, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом підлягають частковому задоволенню, а саме – розмір відсотків за користування кредитом за період з 01.09.2014 року по 31.05.2019 року має бути перерахований з врахуванням відсоткової ставки 30,00 % річних, яка була обумовлена сторонами під час оформлення кредитного договору.

За таких обставин, розрахунок процентів за користування кредитом повинен визначатися з розміру заборгованості за процентами, виходячи з узгодженої сторонами базової процентної ставки не більше 30,00 % з 12.01.2010 року по 31.05.2019 року.

Заборгованість за процентами за період з 12.01.2010 року по 31.08.2014 року (до неправомірного підвищення процентної ставки) становила 244,31 грн.

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості, кількість днів прострочення сплати заборгованості за кредитним договором за період з 12.01.2010 року по 31.05.2019 року становить 3427 днів.

Заборгованість за тілом кредиту станом на 01.09.2014 року складала 1148,97 грн.

Отже, розмір заборгованості за процентами за період з 12.01.2010 року по 31.05.2019 року складає: 244,31 грн. (сума процентів, нарахована банком до неправомірного підвищення відсоткової ставки) + (1148,97 грн. * 30,00 % / 100 % / 360 днів * 3427 днів) = 244,31 грн. + 3281,27 грн. = 3525,58 грн.

Тому саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості за пенею та комісією в сумі 1600,00 грн. та штрафів в розмірах 500,00 грн. (фіксована частина) та 1921,17 грн. (процентна складова), суд приходить до наступного.

Згідно з ст. ст. 549, 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг, - при порушенні Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим Договором більш ніж на 120 днів, Клієнт зобов`язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним Договором належним чином не виконав(ла), внаслідок чого повинен(на) сплачувати штраф відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 1921,17 грн. - штраф (процентна складова).

В той же час, відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення Проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

За змістом ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно із додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить м. Слов`янськ Донецької області.

Враховуючи те, що відповідач на момент укладання договору і на даний час зареєстрований(а) у м. Слов`янську Донецької області, суд приходить до переконання, що на зазначені договірні правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ від 02.09.2014 року, у зв`язку з чим Банк повинен був не нараховувати або скасувати відповідачу нараховану пеню за період з 14 квітня 2014 року.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені та комісії не підлягають задоволенню, оскільки вони були нараховані після 14 квітня 2014 року.

Що стосується вимог АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення з відповідача штрафів, суд приходить до переконання, що в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ за період з 14 квітня 2014 року, банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.01.2010 року на загальну суму 4637,19 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 1111,61 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 12.01.2010 року по 31.05.2019 року в сумі 3525,58 грн.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 4637,19 грн.

Отже, процентне співвідношення задоволених вимог становить 11,35 % ((4637,19 грн. - задоволені вимоги) * 100% / (40844,56 грн. - заявлені позовні вимоги)).

З цих задоволених вимог підлягає сплаті судовий збір у сумі 218,03 грн. (1921,00 грн. - сплачений судовий збір * 11,35 %), який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача і тому з відповідача слід стягнути на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» витрати по сплаті ним судового збору, у розмірі 218,03 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 128, 131, 133, 141, 259, 264, 265, 268, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 1048,1049,1050 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на р/р НОМЕР_4 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за договором № б/н від 12.01.2010 року в сумі 4637,19 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять сім грн. 19 коп.), та витрати по сплаті судового збору в сумі 218,03 грн. (двісті вісімнадцять грн. 03 коп.)

В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Перебіг вказаних строків починається з дня, наступного після закінчення карантину, встановленого Постановою Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення виготовлений 22 травня 2020 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду А.О. Гончарова