Ухвала суду № 89382387, 20.05.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/9920/14-ц

Провадження № 6/263/108/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Кулика С.В., за участю секретаря судового засідання Чапни А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулося до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа № 263/9920/14-ц, виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2014 року позовні вимоги ТОВ «ФК Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 32585,63 грн., судовий збір у розмірі 325,86 грн., а всього 32911,49 грн. На виконання вказаного судового рушення був виданий виконавчий лист, який пред`явлено до примусового виконання до Центрального ВДВС м. Маріуполь та 16.02.2015 року відкрито виконавче провадження. Товариство не отримувало жодних документів щодо відкриття виконавчого провадження. 05.06.2015 року до виконавчої служби був направлений запит про хід виконавчого провадження, однак відповідь на вказаний запит до товариства не надходила. 21.01.2020 року був повторно направлений запит до Центрального ВДВС м. Маріуполь про хід виконавчого провадження. У відповідь не запит стягувача повідомлено про те, що виконавче провадження було закінчено 21.09.2016 року згідно з постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу. Ані вказану постанову державного виконавця, ані виконавчий документ товариство не отримувало. У зв`язку з чим вважає, що виконавчий лист було втрачено. На підставі наведено просять видати дублікат втраченого виконавчого листа та поновити строк для його пред`явлення до виконання, який пропущений не з вини стягувача.

Представник заявника до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився за невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд розглядає справу без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Ознайомившись з заявою суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 грудня 2014 року позовні вимоги ТОВ «ФК Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 32585,63 грн., судовий збір у розмірі 325,86 грн., а всього 32911,49 грн.

На виконання вказаного судового рішення Жовтневим районним судом м. Маріуполя був виданий виконавчий лист № 263/9920/14-ц, який пред`явлено до примусового виконання до Центрального ВДВС м. Маріуполь та 16.02.2015 року відкрито виконавче провадження.

21.09.2016 року державним виконавцем Центрального ВДВС м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст. 47 Закону України № 606-XIV від 21.04.1999 року «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що майно боржника не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку.

Вказані відомості підтверджується витягом з Автоматизованої системи виконавчого провадження (виконавче провадження № 46501835).

Відповідно до п.17.4 Перехідних положень до ЦПК України, що набрав чинності 15.12.2017 року, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно з п.п.5, 6, 7 Розділу 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явленнявиконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновленняпропущеного строку для пред`явленнявиконавчого документа, виданого судом, подаєтьсядо суду, якийрозглядав справу як суд першоїінстанції.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-якідані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, як вбачається з самої заяви стягувача, а також з витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження, строк пред`явлення виконавчого листа № 263/9920/14-ц до виконання сплинув.

Поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання є оціночною категорією і встановлюються у кожному конкретному випадку. Поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справу «Пономарьов протии України» 03 квітня 2008 року, встановив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

На підставі викладеного, враховуючи, що заявником не наведено поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та відповідно судом не встановлено обставин, які б вказували про наявність об`єктивних перешкод для отримання стягувачем дублікату виконавчого листа починаючи з вересня 2016 року, тобто після повернення виконавчого документа стягувачу, натомість стягувачем лише у січні 2020 року здійснено запит до виконавчої служби про хід виконавчого провадження, а безпідставне поновлення процесуальних строків є порушенням правової визначеності, суд приходить до обґрунтованого виноску про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

На підставі викладеного, керуючись п.17.4 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про видачу дублікату виконавчого листа № 263/9920/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованості за кредитним договором та поновлення строку для пред`явлення його до виконання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.В.Кулик