Рішення № 89381234, 18.05.2020, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2809/19

Провадження № 2/126/304/2020

"18" травня 2020 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

секретар Дончик О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом представника АТ КБ "ПРИВАТБАНК" Савахіної Анастасії Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ КБ "ПРИВАТБАНК" Савахіна А.М., звернулася в суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором №VIB0G40000007028 від 22.04.2008 року у розмірі 68083.59 грн. та судові витрати.

Позов обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 , відповідно до укладеного з позивачем договору №VIB0G40000007028 від 22.04.2008 року отримав кредит у розмірі 100000,00 грн. на термін до 22.04.2028 року та зобов`язався повернути кредит, сплативши відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку встановлених кредитним договором.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору №VIB0G40000007028, у зв`язку з чим станом на 02.12.2019 року у відповідача виникла заборгованість - 68083,59, яка складається з наступного:

- 5239,25 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту);

- 14621,28 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 42033,64 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Даний позов надійшов до суду 20.12.2019 року та відповідно до автоматизованої системи документообігу, був переданий для розгляду судді Хмель Р.В. 20.12.2019 року було направлено запит на уточнення місця реєстрації відповідача, відповідь на який повернулась до суду 07.01.2020 року. Ухвалою суду від 08.01.2020 року було відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання, яке в подальшому було відкладено.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

07.05.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказує, що 04.05.2020 року ним було отримано ухвалу Бершадського районного суду Вінницької області про відкриття у спрощеному позовному провадженні у справі №126/2809/19 за позовом представника АТ КБ "ПРИВАТБАНК" Савахіної Анастасії Миколаївни до нього, про стягнення заборгованості за кредитним договором №VIB0G40000007028 від 22.04.2008 року та оскільки вказані документи отримані ним були лише 04.05.2020 року, подати у встановлений законом строк відзив у нього не було можливості.

В поданому відзиві ОСОБА_1 вказує, що поданий до нього позов грунтується на твердженні позивача про існування у нього кредитної заборгованості за договором №VIB0G40000007028 від 22.04.2008, проте він вважає, що дане твердження є хибним, оскільки зобов`язання за вказаним договором ним було виконано в повному обсязі. Дані факти підтверджує рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 21.08.2017 року та постановою Верховного Суду від 02.10.2019 року, в яких встановлено що позичальник за договором зобов`язання виконав в повному обсязі та належним чином. Враховуючи викладене просить спростувати доводи позивача щодо існування за ним заборгованості за вказаним у позові договором.

Крім того, відповідач через канцелярію суду подав заяву про застосування строку позовної давності та просив відмовити у задоволенні позову АТ КБ "Приватбанк".

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між позивачем АТ КБ "Приватбанк" та відповідачем ОСОБА_1 22.04.2008 року було укладено договір№VIB0G40000007028, згідно якого позивач, надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 100000,00 грн. на термін до 22.04.2028 року. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку встановлених кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦК передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами частини 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу статті 77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно статті 78 ЦПК суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Так, позивачем в позовній заяві вказано, що ОСОБА_1 було порушено забов`язання за укледеним між ними кредитним договором, що призвело до виникнення в нього заборгованості в розмірі 68083,59 грн. В підтвердження вказаного, до матеріалів справи позивачем долучено розрахунок заборгованості за договором № VIB0G40000007028 від 22.04.2008 року, згідно якої за відповідачем рахується заборгованість, яка складається з:

- 5239,25 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту);

- 14621,28 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 42033,64 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Відповідач, ОСОБА_1 , не погоджуючись з викладеними позовними вимогами позивача надав до суду відзив, в якому просив спростувати доводи позивача про існування за ним заборгованості та на підтвердження вказаного додав рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 21.08.2017 року у справі №126/1056/15-ц, а також постанову Верховного суду України від 02.10.2019 року.

З наданого відповідачем рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 21.08.2017 року у справі №126/1056/15 вбачається, що даним рішенням було встановлено, що свої зобов`язання за договором №VIB0G40000007028 від 22.04.2008 року ОСОБА_1 виконав в повному обсязі та належним чином. Дані обставини знайшли своє підтвердження і при касаційному перегляді даної справи, що підтверджено копією постанови Верховного суду від 02.10.2019 року, в якій також зазначено, що свої зобов`язання перед банком відповідач виконав.

Суд оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог АТ КБ "Приватбанк" слід відмовити, у зв`язку з недоведенністю підстав для звернення з даним позовом, оскільки відповідачем було надано докази, що свої зобов`язання перед банком він виконав в повному обсязі та в нього відсутня заборгованість за кредитним договором №VIB0G40000007028 від 22.04.2008 року.

Щодо поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності, то суд приходить до наступних висновків.

Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред`явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).

Визначення початку перебігу позовної давності міститься у статті 261 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Таким чином, відмова в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону, а тому суд не бере до уваги подану відповідачем заяву про застосування строку позовної давності.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк», понесені позивачем витрати по сплаті судового збору слід залишити без відшкодування.

Виходячи із викладеного, керуючись ст. ст.4, 13, 76, 77, 78, 95, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, на підставі ст. ст. 256, 261, 267, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову представника Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ14360570) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суд вважає за необхідне, додатково роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦП Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2020 року.

Суддя Р. В. Хмель