Рішення № 89379853, 05.05.2020, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/3151/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2020 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Осіпенко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Вєдєрникової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сватове Луганської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Будник Микола Володимирович, до Єремєєва Михайла Сергійовича, інспектора 2 роти 1 батальйону УПП в Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК № 2197231 від 04.03.2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який в подальшому уточнив, до інспектора 2 роти 1 батальйону УПП в Луганській області, рядового поліції Єремєєва Михайла Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення посилаючись на те, що згідно постанови про накладання на нього адміністративного стягнення від 04 березня 2020 року він 04 березня 2020 року в м. Рубіжне, на вул. Набережній, керував транспортним засобом MAN TGX 26.440 номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті праворуч, чим порушив вимоги п. 9.2.б. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вважає, що дана постанова не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, він Правил дорожнього руху не порушував, протокол про адміністративне правопорушення був складений без з`ясування обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.

Ухвалою суду від 03 квітня 2020 року відкрито провадження у справі, у якій роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

16 квітня 2020 року до суду надійшло письмове клопотання від відповідача Єремєєва М.С., в якому останній просить провести розгляд справи без його участі та долучити до матеріалів провадження носій «DVD-R» з відеозаписом, на якому зафіксовано момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 . Позовні вимоги позивача не визнає та просить відмовити в їх задоволенні.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Будник М.В. в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином, представник позивача – адвокат Будник М.В. надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та участі позивача, позов підтримує в повному обсязі та наполягає на його задоволенні.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, в зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши наявні по справі письмові докази, відеодиск з фіксацією з місця адміністративного правопорушення, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності,

вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 9.1.(а) Правил дорожнього руху попереджувальними сигналами є сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою.

Відповідно до п. 9.2.(б) Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Частиною 2 ст.122 КУпАП встановлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

04 березня 2020 року відповідачем винесено постанову, серії ЕАК № 2197231, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04.03.2020 року о 17 год. 09 хв. в м. Рубіжне по вул. Набережній, 4, керуючи транспортним засобом MAN TGX 26.440 номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті праворуч, чим порушив вимоги п. 9.2.б. ПДР України - порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху.

Справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст. 258 КУпАП, а також змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі - Інструкція).

Так, ч. 2 ст. 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частиною 4 ст. 258 КУпАП встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Таким чином, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП без складання відповідного протоколу на місці вчинення правопорушення відповідає вимогам ст.ст. 222, 258 КУпАП та Інструкції.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем на підтвердження правомірності прийнятого рішення стосовно позивача було надано відеозапис з місця події.

Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580), поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону №580, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Частиною 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.ст.75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому в оскаржуваній постанові зазначено, що до неї додається відео з боді-камери ВВ-00174 та відео реєстратору «xiaomi 854d», отже надані відеозаписи можуть слугувати доказом в справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КАС України.

Таким чином, суд приймає до уваги відеозапис процедури розгляду справи за ч. 2 ст. 122 КУпАП та вважає його належним та допустимим з огляду на вимоги КАС України.

Судом переглянуті відеозаписи, які були надіслані відповідачем на оптичному носії «DVD-R», з яких встановлено, що дійсно транспортний засіб вказаний у постанові про накладення адміністративного стягнення рухався по головній дорозі позначеній знаками 2.3. «Головна дорога» та 7.8. «Напрямок головної дороги» ПДР України, одразу після проїзду цих знаків на автомобілі був увімкнений світловий показчик повороту праворуч, після чого вказаний автомобіль був зупинений працівниками поліції, які на місці винесли постанову про накладення адміністративного стягнення. Також на відеозаписі містяться пояснення позивача щодо того, що він вмикав поворот праворуч, але не виключає, що з технічної причини, світло на ньому могло перериватись. Вину в скоєні адміністративного правопорушення не визнав та заперечував проти винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. (а.с.47).

Як вбачається з відеозапису знак додаткової інформації 7.8. «Напрямок головної дороги» містить лише напрямок головної дороги, що є вигином головної дороги, а не поворотом на перехресті, як вказує відповідач під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п.1.10. Правил дорожнього руху визначено, що перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.

З огляду на це виїзд від залізничного вокзалу м. Рубіжне є виїздом з прилеглої території вокзалу, а не розгалуженням доріг на одному рівні, а тому позивач не повинен був керуватись положеннями розділу 16 «Проїзд перехресть» Правил дорожнього руху, та вмикати світловий покажчик руху відповідного напрямку.

Таким чином, позивач рухався по головній дорозі, позначеній знаками 2.3. «Головна дорога» та 7.8. «Напрямок головної дороги» ПДР України. При цьому напрямку руху не змінював, не здійснював перестроювання, поворот чи розворот, а продовжив рух по головній дорозі, що свідчить про відсутність обов`язку, передбаченого пунктом 9.2. (б) ПДР України, а саме подання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку.

Незважаючи на це, позивач вмикав поворот праворуч після проїзду вказаних знаків, що суперечить обставинам викладеним у постанові про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до позиції, яка міститься в рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року, рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.

Так, зміст відеозапису доводить, що доводи відповідача про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є незмістовними, та не знайшли свого підтвердження. Будь-які інші докази на обґрунтування законності винесеної постанови відповідачем надано не було.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що відповідач не надав суду переконливих доказів правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд вважає, що постанова ЕАК №2197231 від 04.03.2020 року підлягає скасуванню як неправомірна, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю

Керуючись ст.ст. 2,9-11, 14, 72-77, 139, 229, 241 47, 250, 255, 286, 293, 295, 297, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Будник Микола Володимирович, до Єремєєва Михайла Сергійовича, інспектора 2 роти 1 батальйону УПП в Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК № 2197231 від 04.03.2020 року - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 2197231 від 04.03.2020 року, винесену інспектором 2 роти 1 батальйону УПП в Луганській області Єремєєвим Михайлом Сергійовичем відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 22 травня 2020 року.

Суддя Л.М. Осіпенко