Вирок № 89379002, 22.05.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4772/19

Провадження № 1-кп/369/275/20

В И Р О К

іменем України

22.05.20 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

за участю секретаря Шкіренко Т.А.

прокурора Сідашова О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12019110200001026 від 02.03.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працює, раніше судимий вироком від 17.01.2020 року за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України – з іспитовим строком 1 (один) рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

встановив:

17.02.2019 року близько 6.30 ОСОБА_1 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, та реалізовуючи його, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконно збагатитись, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 9 по вул. Південній в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області (територія обслуговування ОСББ «Південна плюс»), пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав шляхом демонтажу з хвіртки огорожі кодовий замок «Black – 175», який відкрутив своїми руками та поклав в кишеню куртки.

Після чого, утримуючи при собі викрадений кодовий замок, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСББ «Південна плюс» матеріальної шкоди в розмірі 760,79 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у висунутому обвинуваченні визнав, підтвердив обставини вчиненого злочину, пояснив, що 17.02.2019 року він перебував у м. Вишневе та займався заготівлею дров, на хвіртці побачив кодовий замок, який був погано закріплений, тому відкрутив його та забрав, через декілька днів викрадений кодовий замок у нього було вилучено працівниками поліції. У вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати.

Судовий розгляд відбувався у відсутність представника потерпілого, який подав відповідну заяву та не бажав брати участь у судовому засідання з огляду на те, що викрадений кодовий замок було повернуто.

Враховуючи позицію обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, і що відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позицій, та обвинуваченому і прокурору роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку. Тому судовий розгляд було проведено із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України з допитом обвинуваченого та дослідженням обставин, які характеризують його особу.

На підставі викладеного суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена в обсязі висунутого йому обвинувачення, а тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, характеризуючі дані його особи, ставлення до вчиненого, наслідки вчиненого ним діяння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що злочин за ч. 1 ст. 185 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, до вчинення даного злочину ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено, а тому, з урахуванням викладеного, ставлення обвинуваченого до вчиненого, вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України, у виді штрафу, оскільки вважає, що саме така міра покарання буде достатньою для його виправлення та перевиховання.

Вирок від 17.01.2020 року Голосіївського районного суду м. Києва на підставі ч. 3 ст. 72 КК України підлягає самостійному виконанню.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ч. 9 ст. 100 КПК України. Судові витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Запобіжні заходи не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. в дохід держави.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України вирок від 17.01.2020 року Голосіївського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України щодо ОСОБА_1 виконувати самостійно.

Речовий доказ у справі – кодовий замок, який передано на відповідальне зберігання представнику ОСББ «Південна плюс», - залишити в розпорядженні ОСББ «Південна плюс».

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Омельченко М.М.