Рішення № 89378502, 13.05.2020, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/765/19

Провадження № 2/352/101/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Гундич Г.В.

представників сторін ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку у порядку спадкування,-

в с т а н о в и в :

Позивач за первісним позовом ОСОБА_3 15.04.2019 р. звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок, у якому просив визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті батьків право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться по АДРЕСА_1 .

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 01.10.2019 р. звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку, у якому просив визнати за ним право власності на Ѕ частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 02.10.2019 р. обидва позови об'єднані в одне провадження.

Первісний позов ОСОБА_3 обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мама ОСОБА_7 . Після смерті батька відкрилась спадщина на все належне йому нерухоме майно, у тому числі на житловий будинок загальною площею 147,4 кв.м житловою площею 59,0 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, а саме: літньою кухнею площею 49,2 кв.м, сараєм 4,4 кв.м, вбиральнею 1,1 кв.м, сараєм 20,7 кв.м, колодязем 6,0 м/п, огорожею 24,0 м/п, огорожею 5,6 м/п, які знаходяться по АДРЕСА_1 . Батько був забудовником та власником спірного будинковолодіння, що підтверджується будівельним паспортом на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудівнику ОСОБА_6 , державним актом на право приватної власності на землю серії П-ІФ № 029066 від 21.01.1998 р., посвідченням на право користування газовими приладами від 09.11.1994 р. Правоустановлюючий документ на спірне будинковолодіння відсутній. Згідно звіту про незалежну оцінку майна ринкова вартість будинковолодіння на даний час становить 299280 грн. Спадщину після смерті батька прийняли він та мама відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Після смерті матері він єдиний прийняв спадщину, ставши власником всього будинковолодіння. У зв`язку з відсутністю правоустановлюючого документу на спадкове будинковолодіння він позбавлений можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Зустрічний позов ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що він є сином ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У передбачений законом шестимісячний строк після смерті батька він звернувся до Тисменицької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Оскільки його сестра ОСОБА_5 своєю заявою у даній справі фактично відмовилась від своєї частки у спадщині, тому він успадковує Ѕ частину спірного будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку «А» загальною площею 147,4 кв.м, літньої кухні «Б», сараю «В», вбиральні «Г», сараю «Д», колодязя №1, огорожі №2, огорожі №3, вартість якої складає 149640 грн.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1 у судовому засіданні первісний позов підтримали. Представник позивача пояснив, що після смерті батька сторін ОСОБА_6 спадщину прийняли четверо спадкоємців за законом першої черги по ј кожен, а саме: ОСОБА_3 та його матір ОСОБА_7 у порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у порядку ст.1269 ЦК України шляхом подачі відповідних заяв до нотаріальної контори; після смерті матері сторін ОСОБА_7 спадщину прийняв лише ОСОБА_3 , оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. З огляду на те, що ОСОБА_5 у поданій суду заяві відмовилась від спадкування належної їй ј частки спірного будинковолодіння у користь брата ОСОБА_8 , просив визнати за ОСОБА_3 право власності на ѕ частини будинковолодіння. Зустрічний позов визнав частково, не заперечував щодо визнання за ОСОБА_4 права власності на ј частину спірного будинковолодіння.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 у судовому засіданні цей позов підтримав і просив його задоволити. Первісний позов визнав частково, не заперечував щодо визнання за ОСОБА_3 права власності на Ѕ частину спадкового будинковолодіння. У подальшому, посилаючись на те, що із поданої у рамках розгляду даної справи заяви ОСОБА_5 , у якій вона відмовилась від своєї частки у спадщині, випливає, що і ОСОБА_3 відмовився від спадщини після смерті батька, висловив позицію про те, що у первісному позові слід відмовити.

Відповідачка за двома позовами ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилась, у поданій суду заяві просила справу розглянути у її відсутності; зазначила про те, що відмовляється від спадкування своєї частки будинковолодіння, яке належало батькові ОСОБА_6 , у користь брата ОСОБА_3 .

Суд ухвалою від 02.10.2019 р. задоволив клопотання представника позивача за зустрічним позовом та витребував з Тисменицької районної державної нотаріальної контори засвідчену копію спадкової справи № 689 від 20.10.2004 р. після смерті ОСОБА_6 , яка долучена до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 23.12.2019 р. залишено без розгляду клопотання представника позивача за первісним позовом про витребування з Тисменицької районної державної нотаріальної контори засвідченої копії спадкової справи після смерті ОСОБА_7 .

Заслухавши вступне слово позивача за первісним позовом, його представника, представника позивача за зустрічним позовом, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що первісний та зустрічний позови підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що батько сторін - позивача за первісним позовом ОСОБА_3 , позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 та відповідачки за двома позовами ОСОБА_5 - ОСОБА_6 був забудовником та власником будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку «А» загальною площею 147,4 кв.м, літньої кухні «Б», сараю «В», вбиральні «Г», сараю «Д», колодязя N1, огорожі N2, огорожі N3.

Вказані обставини підтверджуються копією будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудівнику ОСОБА_6 , копією технічного паспорту від 15.09.1993 р., виданого власнику ОСОБА_6 (а.с.20-28), копією технічного паспорту від 04.03.2009 р. (а.с.91-97).

ОСОБА_6 15.09.1993 р. отримав свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок, видане виконавчим комітетом Ямницької сільської ради народних депутатів Тисменицького району Івано-Франківської області на підставі рішення виконкому Тисменицької районної ради № 52 від 23.03.1993 р. Право власності ОСОБА_6 на спірне будинковолодіння 15.09.1993 р. зареєстровано Івано-Франківським ОБТІ за реєстровим номером 67 (копія вказаного свідоцтва з реєстраційним написом на ньому міститься на а.с.98-99). Оригінал правоустановлюючого документу відсутній.

Згідно звіту про незалежну оцінку майна ринкова вартість спірного будинковолодіння на даний час становить 299280 грн. (а.с.60-61).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9) ОСОБА_6 відкрилась спадщина на все належне йому майно. До складу спадкового майна, крім спірного будинковолодіння АДРЕСА_1 , входять також земельні ділянки загальною площею 0,6488 га, з яких 0,1550 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та три земельні ділянки для ведення ОСГ, які належали спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії П-ІФ № 029066 від 21.01.1998 р. (а.с.18-19). Спадкові земельні ділянки не є предметом спору в даній справі.

Вказані обставини сторонами не оспорювались.

Відповідно до вимог ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До першої черги спадкоємців за законом належать діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, який прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від спадщини.

Як передбачено ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли четверо спадкоємців за законом першої черги, а саме: син ОСОБА_3 та дружина ОСОБА_7 - у порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується випискою з погосподарської книги № 4 Ямницької сільської ради за 2001-2005 р. (а.с.57-59), та не заявили про відмову від спадщини; син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_5 - у порядку ст.1269 ЦК України шляхом подачі відповідних заяв до Тисменицької районної державної нотаріальної контори у передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України строк після відкриття спадщини (а.с.163-164).

Таким чином, кожному з чотирьох спадкоємців належить ј частина спірного будинковолодіння, при цьому жоден із спадкоємців не оформив своїх спадкових прав.

У відповідності з вимогами ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Частиною 5 ст.1273 ЦК України передбачено, що відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

З огляду на відсутність у матеріалах спадкової справи № 689 від 20.10.2004 р. після смерті ОСОБА_6 (а.с.162-166) заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про відмову від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, суд вважає голослівним твердження представника позивача за зустрічним позовом про те, що ОСОБА_5 своєю заявою у даній справі фактично відмовилась від своєї частки у спадщині, а також щоОСОБА_3 відмовився від спадщини після смерті батька. Так само критично суд оцінює посилання представника позивача за первісним позовом на те, що ОСОБА_5 у поданій суду заяві відмовилась від спадкування належної їй ј частки спірного будинковолодіння у користь брата ОСОБА_8 .

Суд зазначає, що за відсутності офіційної відмови від прийняття спадщини протягом встановленого ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячного строку з часу відкриття спадщини заява відповідачки ОСОБА_5 (а.с.181), на яку посилались представники сторін, не має юридичного значення.

Судом встановлено, що після смерті матері сторін ОСОБА_7 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9), спадщину прийняв лише син ОСОБА_3 , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інші спадкоємці за законом першої черги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спадщину після смерті матері не прийняли, будь-які докази прийняття ними спадщини після померлої матері відсутні.

З урахуванням встановлених обставин позивач за первісним позовом ОСОБА_3 успадкував половину спірного будинковолодіння, а саме: ј частину після померлого батька та ј частину після померлої матері, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 успадкував ј частину спірного будинковолодінняпісля померлого батька. Однак, відсутність правоустановлюючого документу на спадкове будинковолодіння позбавляє позивачів можливості отримати свідоцтва про право на спадщину за законом у нотаріальному порядку, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.53).

З огляду на викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення обох позовів, зазначаючи, що позбавлений можливості, виходячи з вимог ч.1 ст.13 ЦПК України щодо диспозитивності цивільного судочинства, у рамках розгляду даної цивільної справи вирішити питання про визнання за третім спадкоємцем - відповідачкою ОСОБА_5 права власності на успадковану нею ј частину спірного будинковолодіння.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 1216, 1218, 1261, 1267, 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України, керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ (одну другу) частину будинковолодіння АДРЕСА_1 загальною вартістю 299280 грн. з підстав належності ј (однієї четвертої) частини у порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_6 та ј (однієї четвертої) - у порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_7 .

У решті первісного позову відмовити.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на ј (одну четверту) частину будинковолодіння АДРЕСА_1 загальною вартістю 299280 грн. у порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_6 .

У решті зустрічного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачі: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

ОСОБА_5 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 20.05.2020 р.

Суддя М.М.Хоминець