Ухвала суду № 89378311, 20.05.2020, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 354/1018/19

Номер провадження 1-кп/348/298/20

УХВАЛА

(про призначення судового розгляду)

20 травня 2020 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

з участю прокурора: Марчук С.В.

потерпілої: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

захисника: Войцеховської Т.М.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090000000525 за обвинувальним актом від 27.11.2020 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Надвірнянського районного суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 26.03.2020 відносно ОСОБА_2 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 24.05.2020.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду від 21.04.2020 кримінальне провадження за №12019090000000525 щодо ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, направлено на розгляд до Надвірнянського районного суду.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.05.2020 дане кримінальне провадження прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд кримінального провадження, вважає, що обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.

Також прокурор заявила клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки на даний час існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від органів суду, усвідомлюючи можливість призначення відносно нього покарання у виді позбавлення волі, незаконно впливати на потерпілу та свідків по кримінальному провадженні, та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 -адвокат Войцеховська Т.М. в підготовчому судовому засіданні не заперечила проти призначення судового розгляду, однак заперечила проти продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема прокурором не доведено належним чином, що обвинувачений ОСОБА_2 буде переховуватися від органів суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків по кримінальному провадженні, чи вчиняти інші кримінальні правопорушення. Просить змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти призначення судового розгляду. Також підтримав думку свого захисника, просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки він не має жодного наміру переховуватися від органів суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків по кримінальному провадженні, чи вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Потерпіла в підготовчому судовому засіданні не заперечила проти призначення справи до судового розгляду. Також не заперечила проти обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 34 КПК України суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.

Так ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду від 21.04.2020 кримінальне провадження за № 12019090000000525 щодо ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, направлено на розгляд до Надвірнянського районного суду.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.05.2020 дане кримінальне провадження прийнято до свого провадження та на підставі вимог ч. 6 ст. 34 КПК України призначено підготовче судове засідання.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено. Сторони кримінального провадження клопотань не заявили.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, який затверджений прокурором.

За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

З врахуванням думки учасників, та вимог КПК України, судовий розгляд провести у відкритому судовому засіданні.

Також, згідно вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3 .

Суд вваждає, що з врахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, і суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, в даному випадку мають місце відповідні ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 існують ризик переховування, ризик впливу на потерпілу та свідків по кримінальному провадженні, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Зокрема ризик переховування обвинуваченого від суду підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Тому обвинувачений ОСОБА_2 , усвідомлюючи неминучість призначення відносно нього покарання у виді позбавлення волі, може намагатись ухилитись від кримінальної відповідальності. Ризик переховування від правосуддя суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 (особливості поведінки, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування, тощо) і приходить до висновку, що ризик переховуватися є досить актуальним вважаючи на особистість обвинуваченого та тяжкість ймовірного покарання.

Ризик впливу на потерпілого та свідків по кримінальному провадженні підтверджується тим, що обвинуваченому відомі їх особи, потерпіла та свідки ще не допитані, так як судовий розгляд кримінального провадження розпочинається спочатку, тому перебуваючи на волі він зможе чинити на них тиск.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, не має постійного місця праці та джерела прибутку, тому на даний існують ризики того, що ОСОБА_2 , перебуваючи на волі, зможе продовжити займатись злочинною діяльністю.

Посилання сторони захисту на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними, оскільки прокурором наведено достатні та переконливі докази, з яких вбачається, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують, на даний час вони не зменшилися, а в сукупності дають достатні правові підстави для продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того в судовому засіданні не здобуто нових відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_2 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Суд також враховує, що при вирішенні питання про необхідність тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно враховувати наявність конкретного суспільного інтересу, який превалює над принципом поваги до свободи особистості з метою забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме прав людини та основоположних свобод та здоров`я людини, яка визнається в Україні найвищою соціальною цінністю згідно до ст. 3 Конституції України.

Таким чином, тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на ОСОБА_2 процесуальних обов`язків та запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, обвинуваченому ОСОБА_2 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Тому клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає до задоволення.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України суд, з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкості покарання та особи обвинуваченого, а також того, що злочин вчинено із застосуванням насильства, дійшов висновку про відсутність підстав для визначення обвинуваченому ОСОБА_2 альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Войцеховської Т.М. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити, оскільки суд дійшов до висновку про неможливість жодного із більш м`яких запобіжних заходів у виді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту чи заставизабезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177-178, 314-317, 369, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090000000525 за обвинувальним актом від 27.11.2020 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, на 29 травня 2020 року о 13:30 год.

Кримінальне провадження розглядати одноособово.

Про час розгляду справи повідомити учасників процесу.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 – задовільнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 15 год. 00 хв. 18 липня 2020 року.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Войцеховської Т.М. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Міськевич О.Я.