Ухвала суду № 89376898, 21.05.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1506/20

Провадження №1-кп/522/482/20

УХВАЛА

21 травня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Єршової Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,

прокурора Стойкової М.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019162500002550 від 25.11.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеси, з неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 22.03.1996 року Іллічівським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 140 КК України до 3-х років позбавлення волі, ст. 46-1 КК України відстрочка вироку 1 рік;

- 03.11.1997 року Центральним районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 141 КК України до 2-х років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 23.04.1998 року Центральним районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 141 КК України до 3-х років 3-х місяців позбавлення волі;

- 31.05.2000 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 196-1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 04.12.2002 року Центральним районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України до 3-х років позбавлення волі;

- 08.08.2005 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 309 КК України до 3-х років позбавлення волі, ст. 75 КК України – 2 роки іспитового строку;

- 14.09.2006 року Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185 КК України до 3-х років 1 місяця позбавлення волі;

- 07.09.2010 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України до 2-х років 6 місяців позбавлення волі;

- 14.11.2013 року Овідіопольським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 5-ти років позбавлення волі;

- 24.10.2017 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 18.01.2019 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження №12019162500002550 від 25.11.2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 20.02.2020 року задоволено клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 Стойкової М.Д. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019162500002550 від 25.11.2019 року, застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) діб в Одеському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, визначено відносно ОСОБА_1 заставу у сумі 42040,00 (сорок дві тисячі сорок гривень 00 коп.) гривень.

До теперішнього часу застава не вносилась.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 січня 2020 року кримінальне провадження призначене до судового розгляду.

На момент винесення даної ухвали судове провадження не завершено, триває судовий розгляд. Однак, термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого спливає.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного і виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не буде завершене до його спливу.

У судовому засіданні при розгляді питання доцільності продовження міри запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою прокурор надала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 терміну тримання під вартою, мотивуючи тим, що раніше встановлені при обранні йому міри запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши сторони, суд з урахування вищенаведеного, а також тієї обставини, що термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого спливає, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявних ризиків, зазначених при обранні йому міри запобіжного заходу, які не відпали та дають суду достатньо підстав вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України, вважає доцільним продовжити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_1 під вартою до двох місяців.

Суд приймає до уваги положення ст. 29 Конституції України, згідно з якими ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 199 КПК України, суд зобов`язаний з`ясувати обставини, які свідчать про те, що: заявлений ризик не зменшився або з явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою: наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

За змістом ст.ст. 176-178 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігання забезпечення виконання цією особою покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню ризиків, передбачених цими нормами.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує те, що він обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, стан його здоров`я не перешкоджає його перебуванню у місці попереднього ув`язнення, застосований запобіжний захід не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду.

Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що не відпав і не зменшився ризик переховування обвинуваченого від суду, зважаючи на покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим.

Ризик впливу на свідків підтверджується тим, що обвинувачений перед загрозою суворого покарання може вчинити дії, спрямовані на їх залякування з метою спотворення їх показань в суді.

За таких підстав ризик впливу на свідків в даному кримінальному провадженні наразі є актуальним.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення зумовлений наявністю попередніх ризиків та може мати місце у разі зміни запобіжного заходу на більш м`який, оскільки обвинувачений ніде не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, та на переконання суду останній може вдатися до спроб вчинення інших злочинів, в тому числі у зв`язку з відсутністю засобів для існування.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою, оскільки застосування менш суворих запобіжних заходів може виявитися недостатнім для запобігання існуючим ризикам, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 12, 176-178. 181, 183, 199, 331 КПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою строком на 30 (тридцять) діб, а саме до 19.06.2020 року включно.

Строк дії ухвали обчислюється з моменту оголошення ухвали суду, тобто з 21.05.2020 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 21.05.2020 року.

Суддя Л.С. Єршова