Рішення № 89374371, 21.05.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1807/20

Провадження № 2/210/1287/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"21" травня 2020 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» про виплату заробітної плати та проведення розрахунку за фактично відпрацьований час, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 26.03.2020 року звернувся до суду з вищезгаданим позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату за період з травня 2018 року по лютий 2020 року у розмірі 13300,77грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 41466,31грн.; моральну шкоду в сумі 13300,77грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 17.05.2019 року прийнятий на роботу у Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» (далі - ТОВ «Укрмонтажспецбуд») в порядку переводу на посаду слюсаря з виготовлення деталей та вузлів вентиляції, кондиціювання. З травня 2018 року по лютий 2020 року йому не виплачена заробітна плата в сумі 13300,77грн. З урахуванням положень ст.117 КЗпП України відповідач має сплатити йому середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 41466,31грн. Крім того, відповідачем йому завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі, не може забезпечити нормальне існування своєї сім`ї, що призвело до тяжкого психічного стану. Він змушений після повного робочого дня шукати додаткові джерела доходів для забезпечення свого існування.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Відповідач - ТОВ «Укрмонтажспецбуд» 06.05.2020 року надав відзив на позов, в якому частково заперечував проти позову, зазначив, що заборгованість по заробітній платі станом на день складання відзиву становить 12700,77грн., оскільки 03.02.2020 року позивачу виплачено 600,00грн. Підстави для застосування урахуванням положень ст.117 КЗпП України, так як позивач продовжує працювати у ТОВ «Укрмонтажспецбуд». Заборгованість по заробітній платі виникла через несвоєчасну оплату контрагентами за договорами підряду, проте відповідач вживає заходів для стабілізації фінансового стану, тому просить зменшити розмір моральної шкоди на користь позивача до 3000,00грн.

Позивач правом надання відповіді на відзив не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

У статті 233 КЗпП України передбачено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів: працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (частина перша); у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга).

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, позивач ОСОБА_1 на підставі наказу №192-к від 17.05.2018 року прийнятий на роботу в ТОВ «Укрмонтажспецбуд» на посаду слюсаря з виготовлення деталей та вузлів вентиляції, кондиціювання, де продовжує працювати по теперішній час, що підтверджується записом в трудовій книжці (а.с.5-12).

З відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ «Укрмонтажспецбуд» (Ідентифікаційний код юридичної особи - 40376547, місцезнаходження 50006, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Ландау, будинок №2Г) здійснює діяльність: виготовлення виробів із бетону для будівництва;оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; вантажний автомобільний транспорт; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; діяльність холдингових компаній; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; будівництво житлових і нежитлових будівель (основний). У процесі припинення не перебуває.

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частинами 1, 2 статті 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Відповідно до довідки ТОВ «Укрмонтажспецбуд» №6 від 31.01.2020 року заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 станом на 31.01.2020 року складає 13300,77 грн. (а.с.4).

03.02.2020 року відповідачем виплачено ОСОБА_1 600,00грн. за листопад 2019 року (а.с.20), тому на заборгованість за спірний період складає 12700,00грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 41466,31грн. суд виходить з наступного.

У статті 117 КЗпП України зазначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, положення даної статті застосовуються у разі невиплати звільненому працівникові належних сум у строки, встановлені ст.116 КЗпП України.

Оскільки, позивач продовжує працювати в ТОВ «Укрмонтажспецбуд» положення цієї статті не можуть бути засновані у даному спорі.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди на загальну суму 13300,77грн., суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пленум Верховного Суду України своєю постановою від 25 травня 2001р. №5 вніс зміни і доповнення до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Викладено пункт 13 в новій редакції: «Судам необхідно враховувати, що відповідно до ст.237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок з відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Умови відшкодування моральної (немайнової) шкоди, передбачені укладеним сторонами контрактом, які погіршують становище працівника порівняно з положеннями ст. 237-1 КЗпП чи іншим законодавством, згідно зі ст. 9 КЗпП є недійсними.

Таким чином, Пленум Верховного Суду роз`яснив і конкретизував, які саме порушення прав працівників у сфері трудових відносин можуть слугувати підставою для позову про відшкодування моральної шкоди і як розуміти зміст моральної шкоди.

Згідно зі ст.23 ЦК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року (зі змінами) «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків ж оточуючими людьми, настанні інших негативних наслідків.

Звертаючись до суду із позовом, позивач посилалася на те, що через тривалу затримку виплати заробітної плати він перебуває у скрутному матеріальному становищі, не може забезпечити нормальне існування своєї сім`ї, що призвело до тяжкого психічного стану. Він змушений після повного робочого дня шукати додаткові джерела доходів для забезпечення свого існування.

Суд вважає, що з урахуванням обставин справи, розмір заявлених позивачем вимог про відшкодування завданої моральної шкоди є обґрунтованим, та позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 3000,00грн., що буде відповідати тим моральним стражданням і переживанням, які позивач пережила та переносить на теперішній час.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє часткове підтвердження в судовому засіданні в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, та недоведеними щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тому вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 та ч.6 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При зверненні до суду позивача звільнено від сплати судового збору, тому з відповідача в дохід держави слід стягнути 840,80грн. (вимога майнового характеру - стягнення заборгованості по заробітній платі) та 840,80грн. (вимога немайнового характеру - відшкодування моральної шкоди), а всього 1681,60грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 115, 116, 117, 233 Кодексу законів про працю України, ст.ст.4, 5, 13, 77, 121, 141, 265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» про виплату заробітної плати та проведення розрахунку за фактично відпрацьований час - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи - 40376547) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі станом на 31 січня 2020 року в сумі 12700,77грн. (дванадцять тисяч сімсот гривень 77 коп.) та моральну шкоду в сумі 3000,00грн. ( три тисячі гривень 00 коп.).

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи - 40376547) в дохід держави судовий збір 1681,60грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд», ідентифікаційний код юридичної особи - 40376547, місцезнаходження: 50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, 2г.

Суддя: Н. Ю. Вікторович