Рішення № 89374338, 21.05.2020, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/228/20

Провадження № 2/210/913/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"21" травня 2020 р.

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), звернувся 16.01.2020 року до суду з вищезгаданим позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 25.06.2010 року в сумі 18977,35грн. та судові витрати у справі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 відповідно до укладеного договору №б/н від 25.06.2010 року отримав кредит в розмірі 14800,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Позичальник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому відповідач ОСОБА_1 , яка постійно проживала з спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом встановленого законом строку не відмовилася від спадщини, має відповідати по зобов`язанням ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Відповідач ОСОБА_1 надала пояснення на позов, в яких заперечувала проти позову та зазначила, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки претензія кредитора до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори направлена 19.09.2014 року, відповідь отримана 01.10.2014 року, а з позовом до суду позивач звернувся лише 23.12.2019 року, не зазначивши про поважність пропуску строку позовної давності. Просила застосувати строки позовної давності. Крім того, позивачем заборгованість розраховано станом на 13.08.2019 року, у той час, як у тексті позову зазначено, що заборгованість розрахована на день смерті позичальника. Також, банком не підтверджено отримання ОСОБА_2 будь-яких коштів від банку та не надано належної бухгалтерської документації. З урахуванням висновку Верховного Суду від 03.07.2019 року, вимоги банку про стягнення процентів або будь-яких інших нарахувань згідно з «Умовами та правилами надання банківських послуг» є неправомірними. Позивачем не доведено, що спадкоємцем всього майна є вона, відповідач ОСОБА_1 ; що спадкодавцю за життя взагалі належало будь-яке нерухоме чи рухоме майно. Оскільки вона не отримувала від ОСОБА_2 будь-яке майно у спадок , вона не набула обов`язку задовольнити вимоги кредитора.

Позивачу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відзив надіслано Укрпоштою експрес 21.03.2020 року, отримано за довіреністю 27.03.2020 року. Позивач правом надання відповіді на відзив не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся 25.06.2010 року до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.54, 55) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 25.06.2010 року, відповідно до якої отримав кредит в розмірі 14800,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. (а.с.11).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №10 від 03.01.2014 року (а.с.39).

Позичальник ОСОБА_2 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка за розрахунком банку на час його смерті становить 18977,35грн. та складається з: заборгованості за кредитом - 16554,17грн.; заборгованості по відсоткам - 2423,18грн. (а.с.5-10).

Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року позивач звернувся з претензією кредитора до Третьої криворізької державної нотаріальної контори (а.с.45).

Третьою криворізькою державною нотаріальною конторою 27.09.2014 року надано відповідь, що лист-претензія банку залишена без розгляду, оскільки спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, з заявами про прийняття спадщини та/або про відмову від спадкового майна ніхто не звертався (а.с.46).

За положеннями пункту 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5, нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

Відомості про відкриття спадкової справи після смерті спадкодавця на підставі претензії АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - відсутні. Доказів звернення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до інших нотаріусів м. Кривого Рогу щодо з`ясування питання заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та (заповіти/спадкові договори) - суду не надано.

05.09.2019 року позивач звернувся до відповідача ОСОБА_1 з листом-претензією щодо погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 на підставі ст.1281 ЦК України (а.с.47).

Станом на день звернення до суду претензія АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідачем ОСОБА_2 не задоволена.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 1282 ЦК України у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину і не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Відповідачем ОСОБА_2 подано письмову заяву про застосування строків позовної давності до позову, посилаючись на те, що позичальник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачем 19.09.2014 року направлена претензія до кредитора до Третьої криворізької державної нотаріальної контори, відповідь позивачем отримана 01.10.2014 року, з позовом банк звернувся 23.12.2019 року, не зазначивши про поважність причин пропуску строку позовної давності.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, спеціальна позовна давність в один рік встановлено п.1 ч.2 ст.258 ЦК України відносно неустойки.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 14 «Про судове рішення у цивільній справі», яким судам роз`яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях ( ч.6 ст.81 ЦПК України).

Так, позивач не надав доказів на підтвердження того, що відповідач є спадкоємцем померлого позичальника, що відповідач за правилами частинами третьої статті 1268 ЦК України прийняв спадщину, проживаючи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки з наданих позивачем документів не можливо беззаперечно встановити, що на час відкриття спадщини позичальник та відповідач проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 .

Реєстрація боржника ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_1 за однією адресою не є безумовною підставою для висновку про обов`язок відповідача задовольнити вимоги кредитора, оскільки сам факт реєстрації не підтверджує належність будинку боржнику.

Більше того, обґрунтовуючи позовні вимоги покладенням на спадкоємця обов`язку сплатити заборгованість в межах вартості спадкового майна, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не зазначив та не надав жодного доказу про наявність у спадкодавця на праві власності за життя будь-якого рухомого/нерухомого майна та щодо його вартості.

Позивач клопотання про витребування доказів на підтвердження підстав позову не заявляв.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч.7 ст.81 ЦПК України).

Отже, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

У будь-якому випадку підлягає з`ясуванню коло осіб, які не лише визначені в законі або в заповіті як спадкоємці, але й прийняли спадщину у спосіб, визначений законом. Такий висновок зумовлений застереженням статті 1281 ЦК України щодо пред`явлення кредитором вимог лише до тих спадкоємців, які прийняли спадщину.

Такі ж правові висновки зроблені Верховним Судом у Постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 336/5443/16, провадження № 61-34319св18, Верховним Судом у Постанові від 17 липня 2019 року у справі № 562/2411/16-ц, провадження № 61-34931св18, Верховним Судом у Постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 279/7765/15-ц, провадження № 61-28853св18.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем по справі не подано клопотань щодо з`ясування кола осіб, наявність/відсутність заповіту.

Враховуючи недоведеність позивачем факту наявності та об`єму спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , у межах вартості якого спадкоємець останнього несе відповідальність перед кредитором, позов банку до спадкоємця боржника є необґрунтованим.

Суд не приймає доводи позивача, що відповідач прийняла спадщину боржника, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому вона має відповідати перед кредитором, оскільки, відповідно до положення Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не ставить місце фактичного проживання особи в залежність від місця реєстрації. Місцем проживання особи може бути будь-яке жиле приміщення, у якому особа проживає постійно або тимчасово, яке належить цій особі на праві власності або праві користування, що визнається власником жилого приміщення. Отже, реєстрація будь-якої особи зі спадкодавцем не є безумовним підтвердженням того, що ця особа є спадкоємцем померлого.

Такі ж правові висновки зроблені Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 489/2924/16-ц.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано доказів наявності у спадкодавця на праві власності за життя будь-якого рухомого/нерухомого майна та щодо його вартості, не доведено, що відповідач є спадкоємцем боржника та відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України прийняв спадщину, тому суд не знаходить підстав для застосування позовної давності та відмовляє у позові з підстави його необґрунтованості.

Згідно з ч.1 ст.141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову та не поданням відповідачем попереднього розрахунку судових витрат суду, питання розподілу судових витрат не вирішується.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 77, 121, 141, 265, 354 ЦПК України, ст.ст.4, 5, 16, 1216, 1218, 1220, 1268, 1269, 1270, 1297, 1282 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, р/ НОМЕР_1 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н. Ю. Вікторович